925
Україна не вписалась в стандарти
16 травня Україна офіційно приєднається до Світової організації торгівлі. Втім, не встигнувши насолодитися всіма перевагами членства у СОТ, наша країна ризикує нарватися на фінансові санкції організації. Як кажуть експерти, вони можуть бути застосовані, якщо найближчим часом Київ не закінчить реформування національної системи стандартизації та сертифікації. Однак головний винуватець подій - Держспоживстандарт - явно не поспішає підганяти діючий порядок під норми міжнародного торговельного клубу, оскільки в результаті могутній нині орган виконавчої влади втратить колишню велич.
130 млн дол. на вітер
Бажаючи одержати заповітне членство у СОТ, Київ обіцяв членам клубу максимально спростити вітчизняну систему сертифікації продукції, а також переглянути повноваження контролюючих органів у даній сфері. Правда, ці обіцянки дотепер не закріплені в українських внутрішніх нормативах. Ключовий законопроект - поправки до Закону "Про безпеку і якість харчових продуктів", за яким вітчизняні стандарти для продуктів харчування будуть необов'язкові для виконання, поки перебуває на розгляді у Верховній Раді.
Ці зміни необхідно прийняти для виконання угоди СОТ "Про технічні бар'єри в торгівлі". Вона пропонує країнам - членам організації використовувати технічні стандарти і регламенти тільки за наявності їхнього наукового обґрунтування і за умови, що вони не будуть створювати невиправданих перешкод міжнародній торгівлі. Крім того, відповідно до цього документа члени організації повинні визнавати пріоритет міжнародних стандартів і технічних регламентів, приймаючи їх за основу при розробці внутрішніх нормативних актів. А більшість чинних в Україні стандартів дісталися нам у спадщину від СРСР і не відповідають сучасним міжнародним нормам.
Експерти підкреслюють, що скасування обов'язкових стандартів не буде означати скасування контролю над якістю продуктів харчування. Його будуть забезпечувати технічні регламенти, що описують основні характеристики та умови їхнього виробництва. Зараз же вітчизняні стандарти попросту описують рецепти їх приготування і часом не мають нічого спільного з реальним контролем безпеки їжі.
"Щоб експортуватися, наша продукція повинна відповідати міжнародним стандартам. При цьому усередині країни діють більше 16 тисяч стандартів родом зі СРСР. Це означає, що експортери повинні дотримуватися і старих радянських, і нових європейських зразків. Якщо продовжувати гармонізацію стандартів у такому темпі, як зараз, нам знадобиться близько 15 років", - говорить голова комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталя Королевська.
За підрахунками українського представництва Міжнародної фінансової корпорації, щорічні витрати наших підприємств на обов'язкову сертифікацію товарів становлять близько $130 млн. Причому значна частина цієї суми осідає в кишенях чиновників у вигляді "неофіційних платежів" за сприяння в якнайшвидшому одержанні необхідних документів.
Якщо вітчизняні стандарти для продуктів харчування відімруть разом із затвердженням змін до Закону "Про безпеку і якість харчових продуктів", то національні технічні регламенти можуть проіснувати ще не один рік. Ця ситуація неприємна тим, що за своїм змістом українські технічні регламенти дуже часто дублюють ті ж стандарти, а на розробку нових документів може піти чимало часу. Відповідно до домовленостей із СОТ всі технічні регламенти, що використовуються в Україні, повинні бути підігнані під вимоги міжнародного торговельного клубу до 30 грудня 2011 р. До 31 січня 2012 р. нашій країні необхідно представити на розгляд СОТ новий, скорочений перелік продуктів, які вимагають обов'язкової сертифікації. Втім, як говорять експерти, щоб укластися в ці строки, Києву вже давно потрібно було б приступити до роботи. Однак реформи в більшості галузей технічного регулювання ще не починалися.
"Те, що в Україні називають реформами, - просте окозамилювання. Навіть елементарна вимога про скасування обов'язкової сертифікації харчових продуктів не виконана дотепер. Це збільшує собівартість продукції. Підприємства повинні витрачати додаткові кошти, щоб просунути свій товар, і зрештою платить за все споживач", - говорить аналітик Міжнародної фінансової корпорації Сергій Осаволюк.
Насамперед, таке затягування реформ вигідно самому Держспоживстандарту, що на сьогоднішній день є одним із найвпливовіших органів виконавчої влади. Не бажаючи втрачати важелі впливу, відомство всіляко відлинює від покладених на нього завдань (саме воно повинно підготувати нові технічні регламенти і переглянути підходи до обов'язкової сертифікації). "У Держспоживстандарті і його представництвах в областях зосереджена безліч видів діяльності, таких як розробка стандартів, сертифікація та акредитація, метрологія, а також захист прав споживачів. Існуюча практика порушує основне правило сертифікації: не можна створювати стандарти і контролювати їхнє дотримання в рамках однієї організації. Сертифікацію потрібно сфокусувати на перевірці виконання санітарно-гігієнічних вимог, стандарту так званої Гарної виробничої практики (GMP), ISO 9001:2000, а також стандарту НАССР, що є обов'язковим для всіх підприємств харчової промисловості в країнах ЄС і Північній Америці", - вважає менеджер з питань якості та сертифікації продуктів компанії "Крафт Фудз Україна" Євген Каськун.
У Держспоживстандарті з висновками експертів категорично не згодні і наполягають на своїй винятковій важливості в справі збереження здоров'я громадян. І навіть скаржаться, що структура держоргану недостатньо розгалужена та у його підрозділах працює занадто мало співробітників. У випадку скасування обов'язкової сертифікації для більшості видів продукції і переходу до практики перевірок виробництва та торговельних мереж для повноцінного виконання завдань сил працівників відомства може не вистачити. "Кількість співробітників у територіальних органах захисту прав споживачів сьогодні становить усього лише 595 чоловік разом з керівництвом і технічним персоналом. Ці люди повинні будуть перевіряти 60 тис. підприємств сфери послуг, 75,2 тис. підприємств торгівлі і 131 тис. фізосіб, які працюють у даній сфері", - говорять у відомстві.
Несподівані наслідки
Явні наміри Держспоживстандарту затягти лібералізацію в сфері технічного регулювання, на думку експертів, можуть викликати на Україну санкції з боку СОТ.
"Українська система технічного регулювання в нинішньому вигляді дає всі підстави для інших членів СОТ висувати обвинувачення в створенні штучних перешкод торгівлі. Цілком імовірно, що у випадку її збереження низка держав буде звертатися в Орган урегулювання суперечок СОТ, щоб домогтися від України відповідних компенсацій", - говорить експерт Центру соціальних та економічних досліджень Case Україна Світлана Таран.
Відповідно до правил СОТ кожна держава - член організації може вимагати від іншої держави усунення внутрішніх норм, які перешкоджають міжнародній торгівлі. Подібні претензії розглядає орган з вирішення суперечок на підставі доповідей спеціально заснованих третейських груп. Якщо вимоги скаржника будуть визнані обґрунтованими, відповідач повинен усунути зазначені перешкоди. Якщо цього не відбувається, скаржник за згодою ОРС може ввести стосовно відповідача адекватні відповідні заходи, які будуть компенсувати його втрати. Важливий аспект у застосуванні санкцій - оцінка збитку, що держава завдала своїми діями іншому члену СОТ, і розмір відповідних санкцій. Тут думки ОРС і країни-відповідача можуть дуже сильно розходитися.
"Як правило, у якості таких санкцій держави підвищують імпортні тарифи на товари із країни відповідача", - говорить Таран. Однак санкції можуть застосовуватися й в іншому вигляді. Так, торік ОРС дав згоду острівній державі Антигуа застосовувати санкції до США на суму $21 млн щорічно. Причиною скарги Антигуа стала заборона Сполучених Штатів на дію в країні казино і блокування в Америці відповідних серверів Антигуа, що спровокувало збитки остров'ян. Застосовувати санкції до США в Антигуа збираються у вигляді несплати відрахувань американським компаніям за використання об'єктів їхньої інтелектуальної власності - програмного забезпечення, музики, фільмів та ін. Так що санкції СОТ, застосовувані до держави, б'ють по конкретних виробниках досить оригінальним чином.
Катерина Прищепа
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
