1447
Золотий прорив
— Банківські метали
Обсяг імпорту банківських металів в Україну, збільшившись з 2001 до 2003 року вдесятеро, досягнув сенсаційної межі — 10 т на рік.
Український ринок банківських металів — найперспективніший з-поміж ринків країн СНД. За кілька років Україна цілком може стати регіональним центром міжнародної торгівлі дорогоцінними металами. Про це говорили в Москві на червневому форумі «Ринок дорогоцінних металів», організованому авторитетною Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (The London Bullion Market Association, LBMA).
На відміну від партнерів по СНД, першочергові завдання, які вирішує нині Україна, не пов’язані з розвідкою, видобутком чи афінажем дорогоцінних металів. На українській території знайдено понад 230 рудовиявлень золота, причому запаси родовищ десяти з них становлять близько 100 т кожне. Однак поки що це не стало чинником, який активно впливає на розвиток ринку, де практично не відбувається торгівля нововидобутим вітчизняним золотом, а обсяги перероблення «жовтого» металолому незначні.
Утім, світовий досвід свідчить, що ні наявність природних ресурсів, ні високий рівень видобувної промисловості не є обов’язковими умовами активного розвитку ринку дорогоцінних металів (вдалим прикладом слугують Велика Британія й Швейцарія). Тому сьогодні концепція розвитку ринку банківських металів України полягає у грамотній організації ліберальних правил торгівлі, що стимулюють обіг на вторинному ринку імпортованих у країну металів.
Металевий старт
Реалізація цієї концепції розпочалася 1997 року, коли гривня гостро потребувала стабілізації і приплив до країни дорогоцінних металів був покликаний зміцнити довіру до національної валюти. Законом «Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і коштовного каміння і контроль над операціями з ними» (ухвалений 1997 року) контроль над ринком банківських металів було передано Нацбанку. Банківські метали стають валютними цінностями, а їх оборот звільняється від сплати митних зборів, податку на додану вартість і будь-яких інших спеціальних податків.
На початковому етапі формування ринку НБУ дозволив уповноваженим банкам здійснювати лише обмежений перелік торгових операцій з металами на внутрішньому ринку України, не даючи при цьому можливості працювати з металевими рахунками. Тому в перші роки ринок зростав переважно за рахунок продажу на вторинному ринку зливків, куплених в європейських афінажних компаній, і до кінця 2001-го його обороти досягли 1 т на рік.
Вплив нерезидентів
Переломний момент настав 2002 року з активним приходом на ринок швейцарських банків. Послуги швейцарського ринку дорогоцінних металів були відразу запитані українськими банками й дали змогу здійснювати, здавалося б, елементарні завдання: купувати метали за конкурентними ринковими цінами й доставляти їх до України впродовж 24 годин замість одного—трьох тижнів, як раніше.
Цього виявилося достатньо для забезпечення стрімкого зростання обсягу торгів. У результаті впродовж останніх двох років український імпорт банківських металів став щороку збільшуватися не менш як утричі (2001 рік — близько 1 т, 2002-й — близько 3 т, 2003 рік — близько 10 т).
Таке стрімке зростання оборотів залучило на ринок нових операторів з-поміж українських банків. Якщо протягом перших п’яти років функціонування ринку (з 1998 до 2002 року) на нього загалом прийшло вісімнадцять з майже двохсот банків, що тоді існували, то за останні півтора року, починаючи з 2003-го, кількість банків-операторів подвоїлася.
Перспективи зростання
Сприяючи активізації ринку, у середині 2003 року Нацбанк затвердив нове «Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами», яке максимально наблизило структуру операцій з банківськими металами до структури операцій з іноземними валютами. Це відкрило глобальні можливості щодо використання банківських металів як фінансового активу для інвестицій, мінімізації фінансових ризиків і оптимізації управління грошовими ресурсами.
У найближчі рік-півтора ринок банківських металів України зростатиме переважно за рахунок попиту на банківські метали без їх фізичного постачання. Цей попит забезпечать фізичні особи, які вважають за краще зберігати в банках вклади в іноземних валютах, і страхові компанії, чиї резерви можуть бути представлені банківськими металами.
Щонайменше 5% активів цих клієнтів, загальна сума яких оцінюється у $4 млрд, впродовж зазначеного періоду буде переведено в метали. На сьогодні це приблизно $200 млн, які дають змогу придбати близько 16 т золота.
У віддаленішій перспективі зі створенням ефективної інфраструктури металевих рахунків зростання ринку відбуватиметься за рахунок задоволення інтересу клієнтів до біржових і позабіржових операцій з похідними фінансовими інструментами, в яких банківські метали значитимуться лише як базовий актив.
Обсяги таких операцій за їхньої правильної організації у десятки разів перевищать досягнутий Україною десятитонний щорічний оборот фізичних металів. Так, торік світовий оборот похідних інструментів із золотом становив близько 129 000 т, що у 30 разів більше за обсяг проданого фізичного металу — 3860 т.
Пріоритети банкірів
Нині уповноважені банки цілковито зосереджені на процесі реструктуризації свого «золотого» бізнесу, забезпечуючи його конкурентоспроможність на ринку, що змінився. Підготовка внутрішньобанківської нормативної документації й розроблення технологічних схем безризикового здійснення нових операцій — це копіткий багатомісячний процес, без якого жоден банк не зможе ефективно реалізовувати свої потенційні можливості в нових умовах.
Завтра маркетмейкерами ринку банківських металів України стануть ті банківські установи, які зуміють організувати бізнес краще, ніж конкуренти, і створять інфраструктуру, яка дасть змогу менш досвідченим банкам не бути витісненими з ринку і отримувати стабільний прибуток від металевих операцій. За сприятливого розвитку подій ці банки забезпечать собі роль клірингових установ, а ринку — довгостроковий запас ліквідності, надзвичайно важливий для його розвитку.
Вирішальна роль ліквідності й ліберального законодавства для розвитку ринку банківських металів простежується на прикладі Росії. У 90-х роках операціями з дорогоцінними металами (переважно експортними) займалися понад сотня російських банків. Однак з часом у процесі природної концентрації весь експорт опинився під контролем кількох найактивніших операторів. Через те що в період «золотої лихоманки» на ринку не було створено механізми, які дають змогу ефективно використовувати дорогоцінні метали як фінансовий актив, інші банки були змушені піти з ринку, незважаючи на вельми широку клієнтську базу, зацікавлену в мінімізації фінансових ризиків.
У результаті, на думку російських банкірів, недостатня кількість операторів призвела до суттєвого зниження ліквідності та активності ринку, і попередні плани зі створення в Москві центру міжнародної торгівлі дорогоцінними металами залишилися нереалізованими, незважаючи на багатство природних ресурсів Росії.
Крім того, Центробанк Росії вивів дорогоцінні метали з категорії валютних цінностей. На думку фахівців Міністерства РФ з податків і зборів, це призвело до юридичної колізії: дорогоцінні метали стали товаром, а отже, з їхнього обороту як фінансового активу тепер має стягуватися ПДВ.
До чого може призвести таке оподаткування операцій з дорогоцінними металами, показує досвід Казахстану, де до 2001 року ринок дорогоцінних металів стабільно зростав і обсяги виробництва афінійованого золота досягли 16,6 т на рік.
Після того як 2002 року було впроваджено ПДВ на операції з дорогоцінними металами, казахстанські банки були змушені піти з цього ринку. Відтоді оборот дорогоцінних металів в Казахстані з року в рік знижується. 2003 року обсяги виробництва афінійованого золота знизилися до рівня 9,9 т на рік, що на 40% менше порівняно з 2001 роком.
Знаковий форум LBMA
На московському форумі LBMA банкіри Росії, Казахстану, Таджикистану, Узбекистану, Киргизії відзначили завидну послідовність України у створенні ліберального законодавства, яке регулює ринок банківських металів і дало змогу досягти таких вражаючих успіхів.
Представники західних грандів світового ринку дорогоцінних металів, такі як JP Morgan Chase Bank, Societe Generale, Barclays Capital, Commerzbank, UBS, Credit Suisse, MKS Finance S. A., на форумі «проголосували» за Україну активною пропозицією своїх продуктів, послуг і методів роботи з дорогоцінними металами на фінансових ринках.
Україна має ринок банківських металів, який цілковито відповідає світовим стандартам і активно інтегрується в міжнародний бізнес:
— це вільний внутрішній ринок з м’яким державним регулюванням і ціноутворенням на підставі співвідношення попиту і пропозиції;
— на ринку обертається банківський метал, який відповідає стандартам якості, прийнятим LBMA і учасниками Лондонського ринку платини й паладію;
— ліберальна податкова, митна й ліцензійна політика держави стимулює розвиток ринку;
— створювана інфраструктура металевих рахунків передбачає використання методів міжнародного ринку з оптимізації фінансів з використанням банківських металів як фінансового активу;
— сьогодні ринок орієнтований на імпорт, але після досягнення необхідного золотовалютного балансу його структура передбачає можливість лібералізації експортного вектора, необхідного для формування центру міжнародної торгівлі.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
