473
Страховикам повернули резерви
Підготовлений до другого читання проект Податкового кодексу частково задовольнив прохання страховиків. Але при цьому збереглася подвійна система оподаткування, проти якої страховики знову виступлять під час громадського обговорення кодексу.
Головна претензія страховиків до Податкового кодексу знайшла схвалення серед розробників - страхові резерви включені до переліку валових витрат. У документі, підготовленому спочатку, резерви передбачені не були. Саме це й викликало побоювання страховиків, що недорезервування спричинить проблеми з платоспроможністю, що і без того - не рідкість на страховому ринку.
До слова, і сам перелік витрат був істотно розширений за рахунок витрат на оплату послуг експертів при укладенні договору страхування і страховій виплаті, а також - витрат на рекламні кампанії, презентації, подарунки, безкоштовне страхування в рекламних цілях (але не більше 2% від суми прибутку за попередній рік).
Також страховикам удалося вирішити питання з нормуванням аквизиционных витрат. У проекті до першого читання вони обмежувалися 20%. Ця норма збереглася і зараз. Але додатково до неї з'явилася нова, згідно з якою, у витрати можна включати комісійну винагороду агенту або брокеру без врахування його розміру. Це означає, що агенти продовжать отримувати нечувані комісії при укладенні договорів страхування по низці напрямів, зокрема, банкострахування і страхування через автосалони.
Але неврахованих пропозицій виявилося значно більше. Зокрема, принципове питання єдиної системи оподаткування - з валу або з прибутку, так і не був прийнятий. У перехідних положеннях кодексу, навпаки, з двох до трьох років збільшений перехідний період, коли ризикові страховики продовжать щокварталу платити 3% з валових доходів, з врахуванням премій перестраховки, а в кінці року зобов'язані будуть провести розрахунок податку на прибуток. І якщо він виявиться більшим, доплатити в казну податок. Інакше - повернення грошей не передбачене.
Позиція держави ясна: податок з валу гарантовано забезпечує приплив коштів від страховиків до бюджету, а ось якщо перевести страховиків на загальну систему, багато хто просто не буде нічого платити, оскільки діяльність більшості страховиків під час кризи виявилася збитковою.
Багато хто з наших пропозицій був врахований, але ми маємо намір продовжувати боротися з комбінованою системою оподаткування. Ми пропонували: в разі, якщо податок на прибуток виявляється меншим, сплачені до цього податки з валу вважаються авансовими платежами на наступні періоди або повертаються страховику. А так виходить дискримінаційна ситуація, - нарікає Наталія Гудима, президент Ліги страхових організацій.
Ще один проігнорований розробниками нюанс - оподаткування відособлених підрозділів. Зараз компанія самостійно вирішує, як сплачуватиметься податок: консолідовано чи кожна філія веде окремий баланс. Новий кодекс позбавляє компанії такого права вибору. Це може принести проблеми не лише для страховиків, але і для банків, що мають розгалужену мережу підрозділів. Проблему відособлених підрозділів порушували і банкіри. НБУ виступав за врегулювання цього питання, і хоча на словах ми знайшли розуміння, в підготовленому документі все залишилося, як раніше, - пояснила Гудима.
Що стосується компаній по страхуванню життя, то пропозиції страховиків також не знайшли підтримки у високих кабінетах. Зокрема, автори законопроекту зберегли 0%-ний податок по довгострокових договорах страхування і пенсійному страхуванні. Але при страховій виплаті передбачений 20%-ний податок, проти якого виступали і мають намір продовжувати боротися страховики.
Довгострокові договори по страхуванню життя - це довгий грошовий ресурс для держави, і потрібно мотивувати громадян укладати подібні контракти. Крім того, необхідно збільшити норму віднесення страхових витрат на валові витрати підприємства. Зараз проект кодексу передбачає відносити витрати на страхування життя і пенсійне страхування у розмірі понад 15% зарплати співробітника. Ми пропонуємо збільшити цю норму до 40%, при цьому 16% - по довгострокових програмах страхування життя, ще 16% - по недержавному пенсійному забезпеченню, - пропонувала Галина Третьякова, гендиректор Української федерації страхування.
Але в цілому, якщо страховикам більше не вдасться внести зміни до документа, то навіть прийнятий у такому вигляді задовольнив би більшість компаній і регулятора. Оскільки він дозволив би уникнути проблеми з виведенням грошей через перестраховку, чого добивається регулятор спільно з ДПАУ. А за бажання страховики за рахунок достатній широкого переліку витрат могли б знижувати базу оподаткування. Правда, лише через три роки перехідного періоду. Якщо, звичайно, він не буде продовжений, хоча такий варіант вважають цілком можливим багато представників страхового ринку.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
