1009
Влада тягне аграрний ринок на дно невмілим менеджментом - експерти
— Аграрний ринок
Влада пригрозила сільгоспвиробникам улюбленою зброєю – забороною на експорт пшениці. Мета – втримання низьких цін на хліб, який в Україні з категорії продовольчої перетворився на категорію політичну, пише журнал Корреспондент.
Нагадаємо, що міністр АПК Микола Присяжнюк пообіцяв ввести 15 листопада заборону на експорт зерна. Заявлена мета – продовольча безпека. Однак напередодні він заявив, що влада відмовляється від такої ідеї.
Втім, така ініціатива не викликала захоплення аграріїв та інвесторів, з їхнього боку лунає тривожне ремствування. Фермери та зернотрейдери були в передчутті багатомільйонних втрат.
“Ринок розбурхує, – констатує Олег Левченко, керівник зернового бізнесу сингапурської компанії Olam. – Ми не розуміємо, що буде з тими обсягами зерна, які трейдер закупив у виробників”.
Варто відзначити, що за останні п’ять років уряди Віктора Януковича, Юлії Тимошенко та Миколи Азарова чотири рази вводили обмеження – хто заборону на експорт врожаю, хто квоти на вивезення зерна, а хто мита на сільгосппродукцію, – і все це з метою втримання внутрішніх цін на хліб.
Гендиректор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Володимир Лапа вважає, що подібні обмеження – доля бідних країн. “За останні роки такі заходи вживали Росія, Україна, Аргентина. Населення в цих країнах не готове платити ринкову ціну за хліб, тому уряд намагається штучно знизити вартість зерна”, – говорить аграрій.
На думку учасників ринку, такий стиль державного менеджменту тягне галузь на дно. Замість розвитку та лібералізації агросектору для збільшення обсягів урожаю і зростання добробуту сільського господарства держчиновники вибрали шлях обмежень і контролю.
В результаті інвестиційний клімат охолоджується, продуктивність падає, врожайність пшениці не дотягує і до половини показників провідних європейських економік.
З іншого боку, експортні обмеження на зерновому ринку – останній з можливих варіантів його регулювання, запевняє Алекс Ліссітса, президент УКАБ: “Вони повинні застосовуватися тільки в разі крайньої необхідності – посухи, катастрофічного неврожаю”. Експерт резюмує, що імідж України, і без того не блискучий, постраждає знову.
На запитання Корреспондента, в чому полягає доцільність такого радикального рішення, в Міністерстві АПК ухильно відповіли, що вже давно узгодили з бізнесом максимальний розмір експорту зерна – 5 млн т – і до середини листопада цей обсяг буде вичерпано.
Підливає олії у вогонь і той факт, що в останні кілька років бізнесмен вклав $1,7 млрд у розвиток інфраструктури, побудував елеватори, кораблі, баржі, налагодив логістику, щоб успішно торгувати з усім світом зерновими культурами. Причому значна частина інвестицій – кредити міжнародних фінустанов.
Чому уряд все ж здатний ввести обмеження на експорт врожаю, і кому це вигідно, читайте у свіжому №43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року.
За матеріалами: Корреспондент.net
Поділитися новиною
Також за темою
Незаконний експорт 28 тис. тонн кукурудзи до Малайзії на 202 млн грн — деталі
Як отримати 150 тис. доларів на підтримку середнього агробізнесу для агропідприємств (умови)
Посівна-2026 коштуватиме аграріям на 15% дорожче за минулорічну
Як може знизитись в сезоні 2026/27 валовий збір зерна — прогноз
Фермери ініціюють зміни до законодавства щодо 500 тисяч гектарів земель постійного користування
Чому держреєстратори відмовляють фермерам у реєстрації прав на землю попри рішення Верховного суду
