2610
$3 мільярди на місяць: з'їли і не помітили - на що йдуть російські гроші?
— Кредит&Депозит
Вчора Кабмін опублікував постанову про додатковий випуск облігацій зовнішньої держпозики на $2 млрд., при тому, що перші $3 млрд. російського кредиту надійшли на рахунки українського уряду тільки місяць тому.
Для вирішення першого завдання (на що був витрачений) можна застосувати просту арифметику. У грудні Мінфін отримав від Росії $3 млрд. З них $750 млн повернулися назад – на рахунок погашення синдикованого кредиту російських банків, $940 млн було витрачено на валютні інтервенції, на підвищення золотовалютних резервів пішло $1,6 млрд. Разом, $3,3 млрд. Від розміщення валютних ОВДП в грудні надійшло $326 млн., $166 млн. були виплачені як відсотки за раніше розміщеними євробондами. В цілому все сходиться.
Уважний читач може звернути увагу на те, що в цих розрахунках не враховано невиконання плану по доходах держбюджету-2013. За останніми даними Держказначейства, план був виконаний лише на 96,6%, що рівнозначно дірі в держбюджеті в розмірі 12 млрд. гривень. А за інформацією опозиційного екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, бюджет минулого року недоотримав 32,4 млрд. гривень. Крім того, ще наприкінці грудня прем’єр-міністр Микола Азаров заявляв, що всі $3 млрд. російських грошей були одразу витрачені на соціальні виплати. На перший погляд – протиріччя. Однак це не так.
«Треба мати на увазі, що це – не кредит, а кошти від продажу єврооблігацій. Вони надійшли в дохідну частину бюджету 2013 року, в якому був дефіцит. Мінфін, який отримав російські гроші, продав валюту Нацбанку, отримавши натомість гривню. Саме тому наприкінці року спостерігалося розморожування бюджетних виплат. Активізувалися навіть деякі регіональні, будівельні програми», – пояснює перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
Втім, подальша ескалація насильства в країні привела до посилення девальваційних очікувань, внаслідок чого частина цієї гривневої маси потрапила на валютний ринок, посиливши тиск на обмінний курс. Ще однією причиною, що зробила тиск на курс, стало зростання залишків на коррахунках банків, які активно запасалися гривнею, побоюючись масового відтоку депозитів. Варто відзначити, що тиждень тому, після девальвації до 8,40 UAH/USD, багато експертів говорили про те, що НБУ свідомо відпускає валюту і що гривня не опуститься нижче 8,5 UAH/USD. Однак зниження на міжбанку до 8,61-8,70 UAH/USD показало, що наступні порції валюти (якщо вони будуть) владі навряд чи вдасться спрямувати на фінансування реального бюджетного дефіциту, який в 2014 році очікується ще більше, ніж в 2013 році.
Це пояснюється тим, що держбюджет-2014 розрахований, виходячи з прогнозу зростання ВВП на 3%, тоді як міжнародні фінансові організації (ЄБРР, Світовий банк, МВФ, Moody’s, S & P, Fitch) прогнозують зростання лише на 1-2%. До речі, в останньому звіті Рахункової палати Верховної Ради прямо вказується, що запланований урядом на 2014 рік номінальний ВВП в сумі 1653 млрд. грн. і його реальне зростання на 3% є «досить оптимістичною позицією».
Втім, за словами голови аналітичного відділу Eavex Capital Дмитра Чуріна, зв’язок між покриттям дефіциту бюджету за рахунок російського кредиту і девальвацією тільки непрямий. Основна ж причина – все-таки політична нестабільність, що спустила курок накопичених проблем.
З ним згоден голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Спрогнозувати ситуацію можна буде тільки за підсумком тижня, все залежатиме від того, чи знайдуть сторони мирний спосіб врегулювати ситуацію», – зазначив експерт. На думку Новака, чергового траншу в $2 млрд Україні в поточній ситуації (з урахуванням політичної кризи і пов’язаних з ним девальваційних очікувань) вистачить не більше ніж на місяць, – якщо не настануть зміни на краще. Невизначеності в сформованих обставинах додає і загроза «Газпрому» про необхідність погасити $2,7 млрд. заборгованості за газ вже наприкінці січня, а не в березні, як це було обумовлено раніше.
І в разі погашення газового боргу уряду не допоможе і черговий транш, оскільки сума заборгованості перевищує суму траншу на $700 млн. Іншими словами, ситуація виявиться такою ж або навіть гірше, ніж була в грудні, коли уряду, який чекав російські гроші, довелося залучити на внутрішньому ринку $250 млн. на 6-8 днів і продовжити термін повернення $750 млн. синдикованого кредиту російських банків з 12 до 27 грудня в рахунок підвищення відсоткової ставки з 6,5% до 9,5%.
Однак, на думку Жалила, потреба в другому транші вже через місяць після першого швидше за все пояснюються бюджетними потребами.
«Місяць ще не закінчився, і поки що немає даних, як останні події вплинули на надходження до бюджету, тому точно не можна сказати. Однак великі зовнішні виплати припадають на березень, і грошей в золотовалютному резерві поки вистачає», – зазначив економіст.
Можливо, саме з цими бюджетними труднощами пов’язаний той факт, що Нацбанк лише вчора, вперше з початку року вийшов на ринок, пропонуючи долар по 8,4 UAH/USD при ринкових котируваннях (станом на 15:00) 8,52 UAH/USD. Втім, на динаміку обмінного курсу це не зробило практично ніякого впливу.
Михайло Багінський
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
