2280
Екс-глава СБУ Леонід Деркач: "У Києві розроблялася кліматична зброя"
— Казна та Політика
20 грудня 1917 була утворена ВЧК – Всеросійська надзвичайна комісія, яка стала прародителькою НКВД, ОГПУ, МГБ, КДБ. З тих пір ця дата при Союзі відзначалася як День співробітників держбезпеки (зараз її святкує переважно старше покоління чекістів).
Нещодавно побачила світ книга «Контррозвідник-5. Біля обрива» із серії «КДБ-ЦРУ: війна спецслужб», вже п’ята з циклу “Контррозвідник” . Її автор – екс-глава СБУ, генерал армії України Леонід Деркач, який виступає під псевдонімом Леовал Дерфі. «Контррозвідник-5» завершує цикл документально-художніх творів, що розповідають про протиборство спецслужб СРСР і США на рубежі 1980-1990 років минулого століття. У цій, заключній частині розповідається про події напередодні ГКЧП, останніх днях КПРС і КДБ Союзу.
- - Леонід Васильович, про це вже стільки всього написано… Чому ви теж вирішили торкнутися того періоду?*
- Мені було важливо описати події напередодні так званого путчу, їх учасників, показати, як Комітет держбезпеки СРСР збирав аналітичні матеріали з місць, як вони доповідалися голові КДБ Крючкову, – розповідає «Сьогодні» Леонід Деркач. – Крючкова переконували, що плани змістити Горбачова неспроможні, їм не судилося збутися. Але той думав, що ГКЧП підтримають регіони, і недооцінив, що Горбачовим фактично управляв Захід і вміло маніпулювали кваліфіковані агенти ЦРУ. Я хотів показати напружену роботу КДБ Союзу в той дуже непростий період.
- - А адже ЦРУ переграло КДБ…*
- На жаль, так. Співробітники ЦРУ працювали на вищому рівні. Розібравшись в системі, у тому, що в оточенні генсека ЦК КПРС були недоторканні, вони скидали через них інформацію, впливаючи на Горбачова і його рішення. На мій погляд, він не відповідав своїй посаді. Не був здатний ані на серйозну аналітику, ані на економічні реформи, до яких закликав. Не міг системно доводити почате до кінця. Був дуже слабкий.
- - У попередніх книгах ви торкалися операцій «Тайфун», «Кольчуга»… А про які активні заходи КДБ, учасником яких були, не написали?*
- Ну, є іноземна агентура, яка досі жива. У агентів є діти, онуки. Не можна їх піддавати ризику. Спецслужба повинна вміти мовчати про тих, хто їй допомагав.
- - Це персоналії. А як щодо спецоперацій?*
- Вони можливі через оперативні джерела. Це не атака: побіг і переміг. У спецслужбах все інакше.
- - Але дехто вважає ваші книги більш художніми, ніж документальними?*
- Я беру факт і літературно його обробляю, вплітаючи в окремі епізоди художні деталі. Рядовому читачеві нецікаво знайомитися з оперативними документами. Він у них не фахівець.
- - У четвертій книзі ви відкрили завісу секретності над деякими методиками в діяльності спецслужб. Багато хто знає про детектор брехні, а от про детектор правди і не чули. Це не художній вимисел?*
- Ні. У Союзі, в Україні, існувало чимало наукових і дослідницьких організацій, з якими співпрацював КДБ. Метод видатного вченого Ігоря Смирнова (так званий детектор правди) цілком реальний. Він розкриває людину повністю – випробуваний не в змозі обманювати. Метод передбачає роботу не зі свідомістю, а з підсвідомістю, з підкіркою. А підкірка не чинить опір. За допомогою цієї методики можна управляти великими масами людей.
- - У книзі є опис, як пацієнт проходить тест на детекторі правди… Його саджають перед комп’ютером, на екрані миготять графіки, в навушниках приємний шумок або улюблена музика, куди «вкраплені» безшумні, закодовані питання – кілька тисяч за 15-20 хвилин. Датчики вводять в комп’ютер реакцію людини на несвідомі відповіді, які не брешуть…*
- Так, все правильно.
- - Розповідаєте і про психотронну зброю. Скептики вважають це вигадками.*
- Даремно. І психотронна, і кліматична зброя, про яку пишу в книзі «Біля обриву», теж реальні. З їх допомогою можна викликати різні природні катаклізми, що призведуть до тих чи інших явищ в економіці, впливати на розум величезних мас людей, у тому числі військових.
- - КДБ працював і за такими напрямками?*
- Звичайно. Були розробки в Києві, в об’єднанні «Завод «Арсенал», Дніпропетровську, Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Подібні дослідження велися і ведуться в США. Але багато про що ще не настав час розповідати у відкритій пресі.
- - Ви як і раніше читаєте лекції курсантам Національної академії СБУ?*
- Так, викладаю основи комплексної системи захисту секретів та оперативного мистецтва. Виступаю з лекціями перед слухачами навчального закладу Служби зовнішньої розвідки.
- - Вашими книгами цікавилися кінорежисери, за ними хотіли зняти крутий бойовик…*
- Були охочі викупити авторські права, створивши щось сенсаційне. Але я не хочу, щоб хтось все переінакшив по-своєму. Великих гонорарів мені теж не треба. Якщо знімати фільм, в ньому має бути так, як відбувалося насправді.
- - До екранізації не дійшло?*
- Все на стадії переговорів.
- - З нашими чи зарубіжними діячами?*
- Відкрию секрет: минулого літа я був у Голлівуді. Переговори тривали довго і тривають. Дай Бог, щоб з цього щось вийшло.
- - Може, в цьому фільмі Шварценеггер зніметься?*
- Ну, чому Шварценеггер? Там дуже непогані хлопці і без нього є. Грамотні, підготовлені. До речі, колишні українці. Ми знайшли спільну мову. Етап притирання позаду. А далі не будемо випереджати події. Час покаже.
У КДБ починав опером
Ім’я: Деркач Леонід Васильович
Народився: 19.07.1939 в Дніпропетровську
Народився: 19.07.1939 в Дніпропетровську
Працював на «Південмаші». З 1972-го – в органах КДБ СРСР. Починав простим оперуповноваженим. Потім був начальником Павлоградського міськвідділу КДБ, замначальника Дніпропетровського облуправління СБУ. З 1992 року – голова Держслужби з питань технічного захисту інформації. У 1994-му – перший заступник голови СБУ. З 1995 року – голова Державного митного комітету України (Держмитслужби). У 1998-2001 – голова СБУ. Обирався до ВР. Хобі – голубівництво, література.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
