1365
Більшість українців витрачають на їжу більше 50% від сімейного бюджету
Витрати понад 65% українських сімей на продукти харчування перевищують 50% від сімейного бюджету. У рамках середньоєвропейського нормативу знаходиться менше 6% домогосподарств, у яких на цю статтю витрат припадає до 20% сукупного сімейного доходу, повідомляють Экономические Известия.
Менше половини сукупного доходу на продукти харчування витрачають сім'ї, сукупний дохід яких перевищує 5000 грн. Про це свідчать дані опитування, проведеного IVOX Ukraine. Дослідження було проведено методом онлайн-інтерв'ю з використанням панелі IVOX. Вибірка становить 1000 анкет. Структура вибірки відповідає складу інтернет-користувачів України за віком, статтю та регіоном проживання. Статистична похибка не перевищує 3%.
«Дійсно, витрати більшості українців на продукти харчування коливаються в районі 50% від загального доходу, - говорить Олег Іванець, економіст ІГ «АРТ КАПІТАЛ». - З урахуванням того, що ще близько 30% іде на комунальні та транспортні витрати, на інші споживчі товари припадає дуже мало».
У порівнянні з розвиненими країнами результати опитування виглядають вражаюче і не на користь України. Приміром, показник в 25% для країн ЄС вже сигналізує про проблеми в економіці. Але необхідно робити поправку на те, що наша економіка належить до країн, що розвиваються.
«Для країн, що розвиваються, показник до 50% є, звичайно, небажаним, але поки неминучим, - вважає Андрій Шевчишин, керівник аналітичного департаменту ІГ ТАСК .- Приміром, у структурі інфляції Україна продукти харчування займають 53,46%, що агалом з урахуванням похибок підтверджує результати омнібусу».
Як вважають аналітики, дана проблема не є унікальною для України, і чим менший дохід на душу населення, тим більша частина сімейного бюджету витрачається на першочергові витрати.
«Зі зростанням ефективності економіки і продуктивності праці населення збільшуються доходи домогосподарств і, як наслідок, частина витрат на продукти харчування в сімейному бюджеті падає, - розмірковує Костянтин Пересєдов. - Але, враховуючи те, що за останній рік економіка України, незважаючи на всі заклинання влади, ефективнішою не стала, розраховувати на таке падіння в найближчому майбутньому я б не став».
Частка витрат на продовольчі товари в найближчій перспективі навряд чи продемонструє зростання. По-перше, тому що вона і так достатньо велика. По-друге, при збільшенні вартості основних продуктів споживачі схильні заощаджувати, змінюючи пріоритети на користь більш доступних товарів.
«Ймовірно, що істотних змін частки продуктів харчування до кінця року не буде, бо вона і так дуже висока, - вважає Олег Іванець. - У разі зростання цін споживачі більше схильні переходити на більш дешеві продукти, ніж збільшувати частку продуктів харчування в загальному обсязі споживання».
При цьому «середній клас» постраждає істотніше в порівнянні з менш заможними співгромадянами за рахунок зростання вартості послуг, не пов'язаних зі споживанням безпосередньо.
«Сім'ї з середнім доходом до кінця року також зіткнуться з другою хвилею збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги, - впевнена Євгенія Ахтирко, аналітик компанії Foyil Securities. - Для них це подорожчання буде більш помітним, ніж для бідних, оскільки їх рівень доходів не буде достатньо низьким, щоб вони могли претендувати на житлові субсидії».
На думку Андрія Шевчишина, «на перший план будуть виходити комунальні витрати та витрати на енергоресурси для приватних будинків, які й будуть чинити тиск на заощадження і витісняти споживання товарів і послуг, не віднесених до продукції та комуналки».
Дані перспективи будуть тяжіти над попитом на інші товари і послуги, тому що збільшення витрат на першочергові потреби буде залишати українцям все менше ресурсів на придбання предметів не першої необхідності.
«Для всіх «неосновних» споживчих товарів, зокрема, товарів тривалого користування, - упевнений Олег Іванець. - Також негативно це позначається і на попиті на житлову нерухомість, бо у людей немає грошей купувати житло навіть в розстрочку».
Тому динаміка ринків товарів тривалого користування буде прямо залежати від нарощування обсягів кредитування. Видимих причин для скорочення кредитування населення немає, але, очевидно, так триватиме, доки у банків не з'явиться більш привабливої альтернативи для використання накопичуваних ресурсів.
«Думаю, що тиск відчувають непродовольчі ринки, хоча, звичайно, залишаться і сезонні сплески, - вважає Андрій Шевчишин. - Відшкодувати споживання можливо через роздрібне кредитування, по якому спостерігається останнім часом активізація. В результаті, поки працює кредитування, непродовольчий напрямок буде відчувати тиск, але не стагнацію. Однак, жорсткість грошово-монетарної політики може змінити розстановку сил, що позначиться на споживанні».
Як бачимо, ситуація на продуктових і непродуктових ринках залишається досить неоднозначною. З одного боку, виробники та продовольчі мережі обурюються з приводу активного регулювання рівнів граничної рентабельності по широкому спектру товарів. З іншого, мережі, які реалізують товари тривалого вжитку, залишаються побічно «залежними» від обсягів вливання кредитних ресурсів.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
