94
Нацбанк починає охолоджування економіки
Надлишок грошей на рахунках уряду загрожує підвищенням резервних вимог.
Надмірна ліквідність банківської системи (залишки на коррахунках банків на 19 липня становили 8,6 млрд грн) і накопичення грошей на рахунках уряду (до 15 млрд грн), що передує зростанню соціальних витрат, змушують Нацбанк готуватися до оборони цінової стабільності. Враховуючи, що над ціновою стабільністю тяжіє не лише надліквідність банків, а й зростання вартості сировинних ресурсів, щоб уникнути небезпечного для економіки рівня інфляції (понад 10%), монетарна влада починає вживати стерилізаційних заходів.
З 23 серпня банкам доручено щодня тримати на коррахунках вже не 60, а 70% суми обов’язкових резервів. Розширюється коло банків, які мають право розміщувати гроші на депозит у Нацбанку. Якщо раніше Нацбанк проводив депозитні операції лише з тими банками, в яких сума депозитів до запитання не перевищувала 45% залучених коштів, то з 26 липня планку підвищено до 60% залучених коштів. За словами в. о. голови НБУ Арсенія Яценюка, за допомогою таких заходів НБУ планує вилучити з обороту банківської системи близько 500 млн грн. Загалом надмірну грошову масу, яку доведеться «зв’язувати» у другому півріччі, Нацбанк оцінює в 2-5 млрд грн. Причому значна частина «зайвих» грошей може потрапити в банківську систему не через валютну інтервенцію, а з рахунків Держказначейства.
Дисципліна заради стабільності
Зважаючи на випадки застосування Нацбанком «важкої артилерії» (зміна облікової ставки у червні, обмеження валютних кредитів і підвищення резервних вимог), що почастішали, передвиборче літо для грошово-кредитного ринку видається «спекотним». Проте якщо до кінця літа Нацбанк усе-таки прогнозує традиційну для цього періоду дефляцію і обіцяє не змінювати облікову ставку, то з припливом до банківської системи урядових грошей (підвищення з 1 вересня стипендій, зарплат тощо) ліквідність банків обіцяє побити нові рекорди. На цьому тлі не дивно, що останнє нововведення Нацбанку — підвищення нормативу незнижуваних залишків на коррахунках — банкіри сприймають без ентузіазму, але з розумінням. За їхніми прогнозами, нововведення, як і планує Нацбанк, сприятимуть стабільності грошово-кредитного ринку, але не позначаться на вартості кредитів для кінцевих позичальників.
На думку заступника начальника управління кредитних проектів Першого українського міжнародного банку (ПУМБ) Максима Стахурського, підвищення норми мінімального щоденного залишку на коррахунках сприятиме швидше стабільності ставок на міжбанківському ринку, ніж їхньому зростанню. «Середньозважений обсяг резервів за період резервування не збільшиться, а тому загалом ця зміна не приведе до додаткового зростання попиту на ресурси з боку банків. При цьому коливання в розмірах залучення-розміщення для всіх банків знизяться, внаслідок чого ставки на міжбанківському ринку стабілізуються», — пояснює свою думку банкір. Своєю чергою, начальник казначейства Альфа-Банку Михайло Пряничников хоч і не виключає зростання вартості кредитних ресурсів, але різких змін на ринку, з точки зору пропозиції гривні та зміни її ціни, найближчим часом не передбачає.
За словами Стахурського, розширення переліку банків, які мають можливість розміщувати кошти на депозитних рахунках в НБУ, також сприятиме ціновій стабільності на міжбанківському ринку. «У зв’язку з обмеженим доступом банків до розміщення коштів на депозити НБУ, а також неістотною відмінністю дохідності таких депозитів від ставок на міжбанківському ринку розширення переліку банків не призведе до зміни ставок на міжбанківському ринку», — говорить представник ПУМБу. Його колега з Альфа-Банку також зазначає, що депозитні операції НБУ порівняно невеликі і суттєво не впливають на ринок. За словами Яценюка, Нацбанк має намір активізувати розміщення депозитних сертифікатів.
Не той інструмент
Утім, поки банки пристосовуватимуться до нових правил резервування і роздумуватимуть, чи нести гроші на депозит, Нацбанк, схоже, готує їм черговий сюрприз. І йдеться, звісно, не про довгоочікувану лібералізацію. Забезпечити ще більшу ефективність регулювання грошово-кредитного ринку НБУ збирається упровадженням єдиного нормативу резервування для всіх видів пасивів, які залучають банки. Зараз норми резервування залежать від терміновості ресурсів, що залучаються, а уніфікація ставок, за словами Яценюка, позбавить банки можливості штучно занижувати резерви шляхом маніпуляцій з термінами.
Поза сумнівом, що упровадження всіх згаданих новацій дасть можливість краще протистояти монетарній інфляції, але той факт, що більшість ініціатив Нацбанку зосереджено навколо резервних вимог, викликає певні побоювання. У зв’язку з тим, що зміна резервних вимог впливає на грошовий мультиплікатор, ефект від таких дій на грошову масу може перевершити всі очікування. У світі вже давно зрозуміли, що коригування грошової маси за допомогою резервних вимог рівносильне ограновуванню алмаза бурильним молотком, тому застосовують цей інструмент дуже рідко. В НБУ і раді були б вдаватися до класичних методів стерилізації грошової маси (підвищення ставок рефінансування, операції з цінними паперами), але інструменти, які застосовують у всьому світі, в Україні або не працюють, або дають не той ефект. Так, за словами Яценюка, парадокс українського ринку полягає в тому, що підвищення облікової ставки здатне збільшити, а не загальмувати кредитування. Проте щодо операцій на відкритому ринку, то на цей інструмент Нацбанк усе-таки покладає надії. Передбачаючи масштабні стерилізаційні заходи, Нацбанк планує стати маркет-мейкером вторинного ринку ОВДП.
Утім, резервні вимоги були й залишаються єдиним ефективним інструментом грошово-кредитної політики НБУ. Водночас, з огляду на гучну постанову № 300, що передбачає обмеження валютних кредитів для позичальників, які не мають прибутку у ВКВ, забезпечувати валютну та цінову стабільність Нацбанк не проти й суто адміністративними заходами. Проте, як зазначили «Контрактам» в одному з банків, незважаючи на цілком правильне прагнення НБУ протистояти інфляційним процесам і перегріву економіки, обрані методи такої боротьби можуть призвести до найнесподіваніших результатів, тоді як відповіді на ці запитання потрібно шукати у сфері валютного регулювання та бюджетної політики.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
