1687
Чому Україна вже не "головний у світі злодій"?
— Світ
США іноді визнає Україну піратом №1 у світі. А іноді говорить, що наша країна стає на шлях виправлення.
Чому ж Штати так непостійні в своїй думці?
Чи правда, що Україна дійсно найбільший на планеті порушник у сфері контрафакту (новий продукт, створений на основі існуючого оригіналу з порушенням інтелектуальних прав – Вікіпедія)? Як можна легко маніпулювати обсягами експорту сировини з країни і залучення іноземних інвестицій за допомогою розслідування проблем “піратства”? ЄП постаралася дати відповідь на ці питання.
Сировинні санкції скасовуються
Минулої п’ятниці посольство України в США повідомило радісну новину. Торговий представник США (USTR) у своєму щорічному звіті USTR Special 301 (2015) уже не називає Україну найбільшим порушником прав на інтелектуальну власність в світі (Priority Foreign Country).
“Маленький крок – але дуже важливий в наш прогрес щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності”, – наголошується в повідомленні посольства на Facebook.
Нагадаємо, ще в травні 2013 року торговий представник США називав Україну “головним піратом світу”. Тоді ж Штати почали розслідування за фактом порушень у сфері інтелектуальної власності в нашій країні. Приводом послужили звернення Асоціації звукозаписних компаній Америки (Recording Industry Association of America, RIAA) і софтверного альянсу (Business Software Alliance, BSA), найактивнішим членом якого в Україні є “Майкрософт”.
Рівно два роки тому США визнали Україну, як кажуть, “винною за трьома статтями”. По-перше, місцеві організації колективного управління авторськими правами, які за законом начебто представляли в нашій країні американських музичних виконавців, збирали гроші, але тільки зрідка перераховували їх американським студіям.
По-друге, за оцінками “Майкрософт” близько 70% програмного забезпечення на комп’ютерах в держорганах була не ліцензованим, що принесло корпорації збиток в $100 млн.
І, по-третє, в Україні продовжує процвітати онлайн-піратство – безкарно працюють безліч піратських сайтів, які поширюють нелегальне відео. Часто це продукція американських кіностудій.
Початок такого роду розслідування загрожувало тим, що США в черговий раз висуне проти України економічні санкції. Таке вже траплялося в 2002 році, в еру процвітання піратських компакт-дисків з фільмами і “софтом”. У Києві вони удосталь продавалися на ринку Петрівка. Збиток американської кіноіндустрії тоді був оцінений в $216, 8 млн
Американські санкції тоді торкнулися імпорту української сировинної продукції. Був введений загороджувальний тариф на українську продукцію вартістю $75 млн щорічно (аж до 2006 року). Постраждали, в першу чергу, металурги. Експорт їхньої продукції в Штати помітно зменшився.
Дали поблажку
Нове розслідування щодо порушень Україною у сфері ІВ завершилося в лютому 2014 року. Висновки виявилися невтішними: неефективний захист авторських прав завдає шкоди економіці США.
Проте торік Штати вирішили не приймати жорстких заходів з огляду на те, що Україна опинилася в дуже складному політичному та економічному становищі. Міжусобиці, війна з Росією, фінансова криза – було очевидно, що поки ці проблеми в країні не вирішені, про організацію ефективної політики в інших сферах говорити складно.
Тому в 2014 році наша країна, в розумінні США, все ще залишалася головним “піратом”. Але з санкціями було вирішено почекати.
Примітно, що в України була можливість почати розраховуватися з “Майкрософт” ще в 2013 році, коли в бюджеті було закладено на легалізацію “софту” 100 млн грн. Але ці питання тоді займалося непрофільне Міністерство освіти і науки, яке зволікало з підписанням контрактів.
І тільки в кінці 2013 року за питання інтелектуальної власності в нашій країні стало відповідати Мінекономрозвитку. Але контракт з легалізації ПЗ на 5 млн грн вдалося підписати тільки з “ABBYY Україна”.
Нинішній заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків, будучи ще в травні 2014 генеральним директором “Майкрософт Україна”, робив заяви в ЗМІ, що ситуація так і не зрушилася з метрової точки, незважаючи на всі тодішні заяви чиновників.
“Пірати” як були, так і залишилися
Що змінилося з тих пір? Якщо вірити звітам правовласників, то мало що.
У лютому одна з центральних галузевих асоціацій правовласників США International Intellectual Property Alliance (IIPA) порекомендувала американському уряду зберегти за Україною статус пріоритетної країни в сфері “піратства”.
“Проблеми з правами на інтелектуальну власність, які призвели до статусу пріоритетної країни, залишаються повністю невирішеними”, – йдеться в опублікованих рекомендаціях.
Американські правовласники попросили свій уряд попрацювати з Кабміном України над тим, щоб якомога швидше зняти основні питання. Зокрема, питання управління колективними правами та сплату роялті. IIPA вважає, що це питання можна вирішити його “швидко і мінімальними зусиллями”.
Але ось у чому дивина. При цьому асоціація підкреслила, що Україна стала “безпечною гаванню” для кримінальних синдикатів у сфері копірайт- “піратства”. Хоча видимих причин для таких висновків немає.
“Україна (разом з Росією) – це основне джерело для” піратства “(як безкоштовне скачування нелегальних файлів, так і за гроші) музики і фільмів, і джерело для основних світових топових BitTorrent систем”, – застерігають правовласники. За їх даними наша країна залишається “світовим хотспотом” для високоякісних нелегальних фільмокопій, які таємно записуються в українських кінотеатрах, а потім поширюються на піратських сайтах.
Зокрема, в рекомендаціях IIPA наголошується, що найбільш популярний в Україні сайт EX.ua продовжує монетизувати нелегальний контент. Хоча деякі американські правовласники все ж відзначили, що в 2014 році EX.ua почав відповідати на деякі повідомлення та виконувати запити. Але IIPA тут же додає, що в Україні є сотні інших ресурсів, що сприяють поширенню піратського контенту як усередині країни, так і в інших країнах Європи.
Періодично в Україні проводяться піар-дії з боротьби з “піратством”. Фото juscutum.com
Українські гравці це підтверджують. “Активні” пірати “все так само існують. Ресурси не закриваються. Учасники ринку як і раніше в основному самі “зачищають” інтернет”, – говорить директор з маркетингу одного з найбільших в країні легального онлайн-кінотеатру MEGOGO Іван Шестаков.
За даними американської асоціації, в Україні в 2014 році було заведено 71 кримінальну справу за фактом цифрового піратства (а в 2013р їх було 83). При цьому тільки 28 сайтів були внаслідок закриті міліцією (в 2013р – 16). Але правовласники підкреслили, що для деяких ресурсів закриття пройшло лише на папері, так як вони відразу ж відновили свою діяльність на інших доменах.
Невеликий прогрес чи політична поступка?
Здавалося б, причин для збереження за Україною статусу головного “пірата” з точки зору іноземних правовласників і в 2015 році було достатньо.
Але USTR, незважаючи на перераховані вище проблеми, прийняла досить м’яке рішення щодо нашої країни. Організація перемістила нас в список пріоритетного спостереження (Priority Watch List), де зараз також знаходяться такі країни, як Китай, Росія, Індія, Пакистан, Аргентина, Чилі, Венесуела та інші.
При цьому USTR зазначає у свіжому доповіді 301, що Україна хоч і не поборола більшість проблем у сфері піратства, і необхідні законодавчі акти так і не були прийняті, але за останній рік держава доклала помітно більше додаткових зусиль для боротьби з ними в прив’язці до інших економічних реформам.
Найбільш лаконічно це описав гендиректор київського інтернет-провайдера Ipnet Дмитро Грищук: “Це і невеликий прогрес, і політична поступка”.
Іншими словами, зроблено мало що. Але Штати вважають, що ми рухаємося в правильному напрямку. На перший погляд, найбільше було зроблено в підготовчому процесі з легалізації ПЗ.
“У нас в країні не було чіткої політики щодо захисту авторських прав. Зараз ми цим зайнялися. Зокрема, як представники АП, так і Мінекономрозвитку вступили в переговорний процес з великими правовласниками США, і продовжують його вести”, – розповідає ЕП заступник голови АП Дмирий Шимків.
За його словами, Україна була визначена USTR як пірат №1 у світі в першу чергу тому, що ніяк не хотіла з цим боротися на рівні держави. А зараз процес пішов.
Як говорить Шимків, хоча на легалізацію “софту” в держструктурах досі не вистачає грошей, керівництво країни спільно з американськими компаніями зараз шукає вихід зі сформованої ситуації.
Директор департаменту електронного документообігу та контролю апарату в Мінагрополітики Іван Шестак додає, що частково проблема з легалізацією “софту” на комп’ютерах чиновників відпадає сама собою. Адже в 2014-2015 року відбувається скорочення штатної чисельності чиновників.
“По інших напрямках у захисті інтелектуальної власності теж є прогрес, – розповідає ЕП голова недавно створеного департаменту цифрової економіки при Мінекономрозвитку Олена Мініч. – Підготовлено проект закону, який вносить зміни в деякі норми, і тим самим вирішує питання щодо патентного тролінгу, а також стосується IT розробок “.
Дані 2012 року. Зараз магазини воліють не торгувати несертифікованим ПЗ. Фото bigmir.net
Найбільший торговий представник США нині чекає від України двох основних законопроектів.
Перший має узаконити блокування нелегального контенту на сайтах за участю локальних інтернет-провайдерів, які за даними IIPA, часто сприяють у поширенні піратства. Другий стосується визначення чіткої схеми збору та виплати роялті за використання музичних творів як на радіо і телеканалах, так і в кафе, магазинах та інших публічних місцях.
Керуючий партнер ЮК “Юскутум” Артем Афян прогнозує, що перший законопроект буде остаточно доопрацьований вже після травневих свят. “Зараз напрацьований найбільш оптимальний його текст за весь час завдяки тісному діалогу ринку і держави”, – зазначає юрист.
За його словами, каменем спотикання в цьому документі до останнього часу була можливість співучасті українських інтернет-провайдерів у фільтрації доступу до сайтів. Це найбільш делікатне питання. Адже провайдери явно не хочуть відповідати за контент, який публікується на різних ресурсах. Найчастіше вони не мають до нього ніякого відношення.
“Зараз існує дві концепції законопроекту по боротьбі з онлайн-“піратством”. Першу підготували правовласники, а другу провайдери. Основна нестиковка полягає в тому, що деякі правовласники пропонують зробити з українських провайдерів співучасників порушень авторських прав, а не розглядати їх як бізнес-партнерів , що переслідують ті ж самі цілі “, – доповнює заступник голови Інтернет Асоціації України Тетяна Попова.
За її словами, додаткова загальна зустріч з цього питання має відбутися наприкінці травня.
Афян каже, що компроміс на перших порах може полягати в тому, що блокування підлягатимуть лише ті сайти, які явно ігнорують запити правовласників. У доповіді IIPA говориться, що в 2014р американські правовласники направили 1,1 тис таких запитів українським провайдерам і сайтам, і тільки 20% було відпрацьовано.
За законопроектом про прозорий збір та розподілу музичних роялті, справи йдуть теж не однозначні. За інформацією Афяна, по цьому документу досі точаться суперечки про те, яка з організацій отримає в Україні мандат на контроль збору всіх грошей за виконання творів.
“Це сфера, де досі крутяться чималі не уточненої кошти”, – відзначає він. А бажаючих керувати ними більш ніж достатньо.
Політика чистої води?
Підводячи підсумки, слід зазначити, що періодичне присвоювання Україні статусу головного “пірата” і потрапляння її в більш “м’який” список країн під наглядом – це в першу чергу політичний індикатор. Він показує, чи підтримують США внутрішню політику нашої країни або виступають проти неї.
Адже коли США називають Україну “піратом №1”, то інвестиційна привабливість країни моментально знижується. А коли знімає з неї цей лейбл, то автоматично подає сигнал своїм інвесторам, що в нашу країну можна вкладати гроші.
Адже питання того, чи є наша країна насправді головним світовим “піратом”, дуже суб’єктивне і спірне. Україна в жодному разі не виробляє стільки ж контрафакту, як, наприклад, Китай.
Американська IPCommision (оцінює збитки від злодійства у сфері ІВ) в 2013 році публікувала дані про те, що Китай приносить США найбільше непрямих збитків від розкрадання об’єктів інтелектуальної власності в різних сферах. Йшлося про $150-240 млрд доларів. Природно, Україна не йде в жодне порівняння з такими показниками.
Стас Юрасов
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
