2049
SIM-карти за паспортом: навіщо це Україні і чому вчить досвід інших країн
— Технології&Авто
Українські чиновники хочуть зобов’язати абонентів мобільного зв’язку прив’язувати до SIM-карток свої персональні дані. В Україні ця ідея озвучується вже втретє – зараз її мотивують боротьбою з тероризмом і злочинністю. Але багато країн світу, раніше прийняли такі закони, вже відмовилися від подібної практики, визнавши її неефективною. AIN.UA вивчив міжнародний досвід і розпитав учасників українського ринку про те, що вони думають з приводу прив’язки SIM-карт до паспортів.
Вперше подібний проект закону Держслужба спеціального спецзв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) вже пропонувала депутатам до розгляду в 2012 році. Також норма про прив’язку SIM-карти до паспорта містилася в диктаторських законах «від 16 січня». Нещодавно стало відомо, що український уряд разом з Держспецзв’язку готує новий проект постанови, яким зобов’яже припейд-користувачів мобільного зв’язку розкривати свої особисті дані, тобто реєструвати SIM-карту за паспортом. Документ покликаний не дати російським військовим і сепаратистам можливість анонімно передавати інформацію про переміщення сил АТО, коригувати вогонь і здійснювати вибухи за допомогою мобільних телефонів, а також – розшукувати злочинців, телефонних шахраїв і мінерів. Держслужба представила документ для обговорення 10 квітня. Через 30 днів доопрацьований проект з урахуванням побажань і правок буде направлений до Кабміну і може бути узаконений.
У Держспецзв’язку ніяких паралелей з диктаторськими законами не вбачають – там вважають, що з тих пір «концепція змінилася». «Прийняття законів 16.01.2014 асоціювалося із захистом не держави, а інтересів окремої політичної сили. Сьогодні влада в українській державі є предметом набагато ширшого консенсусу політичних сил », – заявили у відомстві.
Світовий досвід
Вперше обов’язкову реєстрацію передплачених SIM-карт ввели Німеччина і Швейцарія в 2003 році. За останні 10 років цю норму прийняли (або збираються прийняти) близько 80 країн. Купити SIM-карту без паспорта неможливо в Росії, Норвегії, США, Австралії, Індії, Бразилії, Болівії, Перу, Еквадорі, майже у всій Африці та багатьох інших країнах.
У листопаді 2013 Groupe Speciale Mobile Association (GSMA) провела глобальне дослідження і з’ясувала, що в першу чергу концепцію впроваджують як інструмент боротьби з тероризмом і для підтримки зусиль правоохоронних органів. Але обов’язкова реєстрація далеко не завжди допомагає запобігти або розкрити злочин, говориться в звіті.
Аналітики відзначають, що в ряді країн (Канада, Велика Британія, Чехія, Румунія, Нова Зеландія) можливість обов’язкової реєстрації припейд-карт розглядалася, але прийнята не була. Зокрема, у Великій Британії питання докладно розглядала група експертів з безпеки, представників спецслужб, провайдерів і зв’язківців після теракту в Лондоні в 2005 році. Вони прийшли до висновку, що це не дасть нових переваг, а лише відштовхне користувачів від бажання реєструватися самостійно.
Мексика. У 2009 році в Мексиці провели експеримент з надання послуги абонентам за паспортами. Але через три роки нововведення скасували, оскільки це не допомогло запобігти, розслідувати і переслідувати в судовому порядку злочини, пов’язані з наркоторгівлею. Злочинці, як і колись, знаходили спосіб купити SIM-карту – наприклад, в іншій країні. За рік після впровадження число телефонних вимагань зросло на 40%, а викрадень – на 8%. Злочинці активно реєстрували карти на підставних осіб або пособників, а також крали мобільні телефони з чужими картками.
Філіппіни. З початку року подібне нововведення намагаються ввести на Філіппінах через парламент. Продавців SIM-карт зобов’яжуть реєструвати імена та адреси користувачів. Крім усього іншого, абонент для реєстрації повинен буде подати свою фотографію. За ухилення від реєстрації передбачений штраф для користувачів і продавців.
Таїланд. З 1 лютого 2015 тайські препейд-користувачі зобов’язані зареєструвати SIM-карту, повідомляє ресурс Thai Tech. Чинним абонентам дається шість місяців для відкриття їх особистих даних (ім’я, ID, номер телефону). Якщо вони не встигнуть надати свої дані в цей термін, карта буде відключена. Для продавців карток розроблений додаток, за допомогою якого він зможе фотографувати карту і ідентифікатор абонента, а пізніше відправити у центр зберігання даних.
Індонезія. Ця країна переходить на обов’язкову реєстрацію з серпня, пише Telecompaper. Функцію реєстрації покладено на мобільних операторів. Уряд аргументує нововведення бажанням запобігти злочинну діяльність в країні. Нові препейд-користувачі можуть використовувати для реєстрації національні посвідчення особи, паспорти, водійські права або студентські квитки. Індонезійські оператори спантеличені питанням, оскільки мають мережу в 500 000 торгових точок, але вважають, що проблему можна вирішити. На реєстрацію абонентам виділили всі ті ж шість місяців.
Шкода і користь
У Держспецзв’язку вивчили світовий досвід і бачать як плюси, так і мінуси від впровадження реєстрації.
Мінуси:
- Втрата доступу до послуг зв’язку через несвоєчасну реєстрацю користувача;
- Виникнення чорного ринку SIM-карт, зареєстрованих шахраями на підставних осіб;
- Виникнення проблем зі свободою слова і приватним життям користувачів;
- Додаткові витрати мобільних операторів, які вони могли б спрямувати на розвиток інфраструктури та інноваційні послуги.
Плюси:
- Розширення доступу користувачів до послуг електронного уряду шляхом ідентифікації по мобільному телефону;
- Розширення доступу до електронної комерції шляхом використання мобільних гаманців та запобігання шахрайству в електронній комерції;
- Полегшення переходу користувачів від одного оператора до іншого зі збереженням абонентського номера;
- Додаткові можливості для субсидування жителів слаборозвинених регіонів, які мають проблеми з відкриттям звичайних банківських рахунків.
Ринок – проти
Оператори та незалежні експерти вважають, що ініціатива не вирішить старих проблем, зате створить нові. «Аргументація чиновників про нововведення для боротьби з тероризмом досить слабка і не викликає довіри. Компетентні люди завжди знайдуть спосіб такі обмеження обійти », – вважає відомий телеком-експерт Роман Химич. Президент «СВ Консалтинг» Олег Стефанюк прогнозує, що переважній більшості споживачів зміна правил надання та отримання телеком послуг не сподобається, адже на анонімності абонентів поставлять жирний хрест.
Не в захваті опиняться і оператори мобільного зв’язку, що ризикують в нових умовах втратити до третини загальної абонентської бази. За приблизними підрахунками Стефанюка, у кожного другого абонента «в гаманці» припасена мінімум одна SIM-карта. «Якщо кожну SIM-карту доведеться зареєструвати, то далеко не всі це робитимуть. Хтось зареєструє, хтось вимовить проплачені хвилини і викине, а хтось викине відразу », – підозрює Стефанюк.
У прес-службі «Київстар» нагадують, що закони України зворотної сили не мають. А значить, статус абонентів, які вже підключилися, не може змінюватися без їх згоди. Крім того, процедура ідентифікації абонентів препейд вже передбачена в телекомунікаційному законодавстві України, в якості добровільного вибору. «Однак, як показує практика, переважна більшість клієнтів – більше 90% – віддають перевагу обслуговуватися анонімно, – говорять в компанії. – Тобто, можна теоретично уявити, яку велику кількість незадоволених клієнтів ми отримаємо, якщо діяти в наказовому порядку ».
У «МТС Україна» також вважають нинішню систему продажів припейд-пакетів оптимальною. «Навіть якщо мова буде йти про поетапну і поступової ідентифікацію абонентів, зробити це на практиці буде складно, довго і дорого», – прогнозують в МТС. Компанія відзначає, що для операторів це буде означати зміну системи дистрибуції, додаткові витрати – мільйонні інвестиції – і тривалий час, щоб відбудувати нову систему, забезпечити і контролювати збереження персональних даних абонентів. Все це може призвести до подорожчання послуг зв’язку. «Для абонентів – це додаткові незручності, які особливо відчують на собі жителі невеликих населених пунктів і сіл, де немає спеціалізованого роздробу», – упевнені в компанії.
Директор з корпоративних, регуляторних та юридичних відносин «Астеліт» Дмитро Фурман підкреслив, що проект такого документа не відповідає останнім домовленостям України з ЄС, а також суперечить низці законів України. «Більше того, досвід інших країн показує, що обов’язкова реєстрація абонентів заохочує розвиток «чорного» ринку, збільшує стурбованість абонентів безпекою своїх персональних даних і збільшує фінансове навантаження на операторів», – каже Дмитро. Оператори сподіваються, що запропонований проект постанови буде переглянутий із залученням гравців ринку.
Ольга Дідух
За матеріалами:
Поділитися новиною
