0 800 307 555
0 800 307 555

Податки знову поміняють

— Казна та Політика
3153
Додайте Finance.ua до вибраних джерел Google
Податковий кодекс чекає нова хвиля змін. Допущені урядом помилки в грудні 2014 року виливаються в проблеми з адмініструванням нових податків.
Крім того, виникають питання про відповідність нових податків європейському та українському законодавству.
Один із прикладів – ситуація з податком з роздрібного обороту.
- Я нічого не знаю. Це не до мене, – перелякано відповіла касир супермаркету на питання, чому в чеку на покупку підакцизного товару – вина – не вказано збір з роздрібних продажів.
Збір за ставкою 5% набрав чинності з січня 2015 року. Під час підготовки податкової реформи він був одним з найбільш спірних податків. Таким він і залишився.
Після його вступу в силу проблеми виникли і на технічному, і на загальнодержавному рівнях.
По-перше, за три місяці дії збору торговці не перепрограмували касові апарати. Найчастіше інформації про збір в чеках немає, є лише ПДВ.
Відсутність збору в чеку породжує маніпуляції на тему ціноутворення в сегменті підакцизних товарів. Інформація про збір повинна вказуватися. Це припускають інструкції ДФС, які опинилися в розпорядженні ЕП.
По-друге, відсутність касових апаратів у багатьох роздрібних точках посилює різнобій з цінами.
“Магазини з касовими апаратами і без них три місяці працюють у нерівних умовах і реалізують тютюнову продукцію за різними цінами”, – говорить директор відділу корпоративних питань компанії “JTI Україна” Олександр Когут.
Крім того, новий податок став несподіванкою для споживачів. Вони звикли орієнтуватися на максимальні роздрібні ціни, вказані на пачках сигарет, і, траплялося, відмовлялися платити додаткові 5%.
- Дивіться: на пачці сигарет роздрібна ціна – 19,5 грн, а ми її продаємо по 20,45 грн з урахуванням роздрібного збору. Потім ми вказуємо його в податковій накладній, – пояснила касир в іншому магазині.
Загальнодержавні проблеми з податком пов’язані з низьким рівнем надходжень і необхідністю вносити правки до Податкового кодексу. Крім того, його коригування вимагається згідно з меморандумом з МВФ.
З квітня стартує напрацювання поправок до податкового законодавства. Основні його напрямки відомі вже зараз.
Нововведення стануть новіше
Частина майбутніх правок торкнеться податків-новачків: збору з роздрібних продажів та податку на нерухомість.
Це стало зрозуміло за підсумками дискусії, яка днями розгорілася під час спільного робочого засідання бізнесу, членів парламентського комітету з питань податкової та митної політики та Міністерства фінансів.
“Потрібно уточнити в кодексі поняття” кінцевий споживач “і” кінцеве споживання”. “Кінцеве споживання” – це коли товар купують для особистого користування, а не для комерційних цілей”, – заявила директор департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС Неля Привалова.
Однак навряд чи на цьому поправки закінчаться. Палітра позицій виглядає так: бізнес – проти податків, Мінфін – за, депутати – у пошуках третього варіанту.
З одного боку, акцизне лобі вважається одним з найсильніших в парламенті. Воно може домогтися модифікації системи оподаткування на свою користь. З іншого – акцизна політика Мінфіну в 2014 році була хаотичною і непередбачуваною, а податкова реформа виявилася далекою від досконалості.
“Збір з роздрібних продажів неефективний і складний в адмініструванні. Він суперечить європейському законодавству. Подібного “подвійного акцизу” немає ніде. Він стимулює нелегальну торгівлю підакцизними товарами”, – озвучив ЕП позицію виробників підакцизних товарів менеджер з питань фіскального регулювання “Філіп Морріс Україна” Олексій Калиниченко.
“Подвійний акциз” виходить через те, що ми платимо акциз, ПДВ, а потім ще раз “акциз”, – пояснює гендиректор асоціації “Укргорілка” Володимир Остапюк.
“Ми, звичайно, не підтримуємо збільшення податкових ставок, тому що 2014 ми і так закінчили з падінням виробництва на 21%. Якщо є можливість більш зважено підійти до цього податку, промоніторити, з чого він збирається, то краще це зробити”, – додає він.
Комітет з питань податкової політики визнає, що у бізнесу виникають проблеми зі збором. Далі – цікавіше.
Наявність проблем, на думку депутатів, свідчить про необхідність скасування роздрібного збору та введення місцевого податку з реалізації всіх роздрібних товарів за ставкою 1%. Це нібито спростить адміністрування податку та дозволить виконати план надходжень по ньому.
З рівнем надходжень – окрема історія. Збір покликаний забезпечити 8,1 млрд грн доходів до місцевих бюджетів. У січні, за даними Мінфіну, вдалося зібрати 541, 5 млн грн. Цього мало. Правда, зійшлися на думці депутати та ДФС, січень непоказовий через низький сезонного попиту.
“За нашою інформацією, обсяги реалізації тютюнової продукції в січні нижче, ніж в інші місяці року. У 2011-2014 роках обсяги продажів сигарет у січні порівняно з груднем були нижчими в середньому на 10%”, – говорить Когут.
Це пояснюється зимовими відпустками та погодними умовами, – в холодну пору року споживачі менше часу проводять на вулиці.
“В цілому, якщо врахувати сезонні тенденції в інших категоріях підакцизних товарів, і припустити, що поточні проблеми з адмініструванням будуть усунені, можливо, за підсумками 2015 року уряду вдасться отримати очікувані надходження до бюджету від нового податку”, – прогнозує експерт.
Інше дискусійне питання – податок на нерухомість. Він теж набрав чинності з січня.
За інформацією Мін’юсту, до 1 січня 2015 від БТІ до Держреєстру прав на нерухомість передано інформацію про 40% об’єктів нерухомості – 1920 636. У Києві цей показник ще нижчий – 30%. Таким чином, 60% власників нерухомості не платять податок через відсутність інформації в реєстрі.
Це призводить до того, що більшість платників штучно звільнені від сплати податку, йдеться у висновках комітету. У зв’язку з цим “доцільно розглянути питання про припинення його сплати фізособами в 2015 році”.
Мінфін про це і чути не хоче.
“Оподаткування всього роздрібного товарообігу посилить податкове навантаження на соціальні товари і розширить число платників. Це призведе до збільшення витрат держави на адміністрування. Призупинення дії податку на нерухомість призведе до втрат місцевих бюджетів”, – відзначає Мінфін.
Правда, у неформальних розмовах сторони відзначають: за підсумками півріччя потрібно буде підбивати підсумки і дивитися, що ефективно, а що ні.
Реформаторські плани
Меморандум з МВФ визначив основні напрямки, в яких буде змінюватися податкове законодавство України. Виглядають вони наступним чином.
1. Подальший курс на детінізацію зарплат і реформа єдиного соціального внеску. Темпи цієї реформи будуть пов’язані з прогресом у скороченні витрат на пенсії.
2. Переведення аграріїв на загальну систему оподаткування з січня 2016 року.
3. Введення нової системи оподаткування для підприємств добувної промисловості. “Ми зобов’язалися опрацювати це питання і представити його до Верховної Ради до 1 липня, щоб нова рентна ставка застосовувалася з 1 січня 2016 року”, – заявила міністр фінансів Наталія Яресько.
4. Подальші кроки по розширенню бази оподаткування доходів громадян шляхом введення прогресивних податкових ставок.
“Один з ключових питань щодо ренти – що вважати об’єктом оподаткування: фінансовий результат або проданий обсяг”, – уточнило джерело в Міністерстві фінансів. За його словами, відомство схиляється до ідеї обкладати податком фінансовий результат, а не видобутий ресурс.
Ще один пункт меморандуму, який належить виконати в квітні, – реформа Державної фіскальної служби.
“Один з її елементів – відхід від трирівневої системи органів ДФС. Зараз органи служби представлені по вертикалі область-район-місто. Районну ланку виключать”, – говорить співрозмовник видання з ДФС. Ще один елемент реформи – перепідпорядкування ДФС Мінфіну. Зараз служба підпорядковується уряду.
Законотворчістю займеться в тому числі робоча група при Національній раді реформ при президенті України.
“Так, ми думаємо про те, як створити цю робочу групу. У ній обов’язково виявляться представники держави, бізнесу та міжнародні експерти”, – повідомила ЕП заступник міністра фінансів Олена Макеєва. За попередніми прогнозами, перше засідання робочої групи може відбутися наприкінці березня.
Галина Калачова
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас