1133
Доступні електромережі: споживачам обіцяють побороти корупцію
— Енергетика
До липня 2015 року в Україні має набути чинності Кодекс електричних мереж. На сьогодні вже підготовлено близько 70% документа. Інформація прозвучала на недавній конференції «Інтеграція енергосистем України та Європи – виклики та шляхи подолання».
Оскільки Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства і взялася формувати новий енергоринок на своїй території, то прийняття такого Кодексу є обов’язковим. Для споживачів електроенергії цей документ важливий тим, що скасовує нині діючі «Правила приєднання до електромереж» і вводить нові, які дадуть споживачеві набагато більше прав і покликані знищити корупцію.
Вперше до розробки Кодексу електричних мереж України фахівці приступили понад 10 років тому. За цей час було розроблено кілька варіантів документа, у тому числі за допомогою закордонних партнерів. Але жоден варіант не дійшов до затвердження. Причина – відсутність на законодавчому рівні чітко визначених критеріїв, за якими він має бути виписаний, і завдань, які повинен вирішувати. Противників появи прозорих правил виявилося занадто багато.
Обленерго всемогутній
Ви бізнесмен чи приватник, ви хочете побудувати виробничий цех чи власний будинок, ви приглянули місце під Києвом або знайшли забуту Богом ділянку землі на Херсонщині чи Волині – сьогодні доля вашої новобудови повністю залежить від обленерго. Підключення до мережі стає найбільш витратним рядком витрат. Обленерго – монополіст, тому цей постачальник електроенергії сам готує техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), сам складає його кошторис, сам проводить будівельні роботи, а потім виставляє рахунок, сума якого часто не викликає нічого, крім шоку.
«Сьогодні в Україні йде потужний перекіс у бік природної монополії по відношенню до споживачів. Коли я побачив ТЕО обленерго на проведення лінії 10 кВ, з реконструкцією підстанції 110\10 кВ, для підключення приватного будинку, краще б я менше знав», -журиться Іван Плачков, голова Наглядової ради ПАТ«Київенерго» і двічі міністр енергетики, в ході обговорення питання підготовки Кодексу.
«Я теж розважаюся іноді читанням документів цих розбійників-енергетиків, які дають технічні умови. Чого вони тільки не роблять», – підтримує розмову Сергій Чех, колишній заступник міністра енергетики та вугільної промисловості.
«Я теж розважаюся іноді читанням документів цих розбійників-енергетиків, які дають технічні умови. Чого вони тільки не роблять», – підтримує розмову Сергій Чех, колишній заступник міністра енергетики та вугільної промисловості.
На жаль, колишній міністр і колишній заступник міністра за час свого перебування на посадах нічого не могли зробити з монополістами-обленерго. Що ж говорити про пересічних споживачів, яким обленерго виставляють рахунки на $20-50-70 тисяч. Причому з кожним роком ставки тільки ростуть. В одному з районів Київської області за підключення нового будинку енергетики вимагали на початку 2014 року $100 000, а на початку 2015-го – вже $150 000. Господар підрахував, що за такі гроші він може освітлювати свій будинок за допомогою дизель-генератора протягом 47 років.
Сьогодні в деяких регіонах навіть місцева влада через надзвичайну вартість не може підключити до електромереж містечка для переселенців. Але ж найближчим часом в Україні збільшиться будівництво приватних будинків, а відповідно − зросте і кількість підключень до електромереж.
Тисячі військових із зони АТО отримують земельні ділянки у різних регіонах України. Кількість переселенців уже перевищила 1 млн осіб – їм теж треба буде десь жити. Швидше за все, будуть відновлюватися напівпорожні села і селища навколо великих промислових підприємств, приватні сектори в містах. Реакція людей на вимагання обленерго буде цілком передбачуваною. Державі необхідно враховувати цей аспект.
Незалежний підрахунок
Сергій Чех розповів на конференції, яким чином планується вплинути на монополізм обленерго. Нові норми містяться в розділі Кодексу «Приєднання». Згідно з документом, будь-яка людина, незалежно від того, чи є вона власником земельної ділянки чи ні, буде мати право отримати на руки технічну документацію і всі вихідні дані по існуючі в окрузі електромережі – перетин, потужність, джерела, підстанції.
Маючи ці документи на руках, людина зможе самостійно замовити «робоче проектування», так би мовити – в порядку комерційного ризику. «Це дозволить кваліфікованим проектувальникам і консультантам встати між свавіллям обленерго і недосвідченістю споживача. І вже фахівець скаже, чи варто зв’язуватися з цим проектом», – пояснює Сергій Чех. Сьогодні ці розрахунки обленерго виставляє заднім числом.
Замовник витратить кілька тисяч або кілька десятків тисяч доларів, але отримає на руки ТЕО, де буде сказано, що мережі можна зробити таким чином, живити з таких ось джерел, і скільки це буде коштувати. Якщо замовника влаштовує вартість проекту, він іде в обленерго – і тоді вже обленерго робить замовлення на будівництво мереж для приєднання. Якщо обленерго відмовляється це робити, воно має пояснити – чому. В іншому випадку залучається енергоінспекція, яка й буде давати оцінку вимогам обленерго – завищені вони чи ні.
Які гарантії, що енергоінспекція не вступить у змову з представниками обленерго на місцях, сказати сьогодні ніхто не може. Досить складно контролювати з області людей у районних електромережах (РЕМах). Правда, Іван Плачков поділився своїм досвідом боротьби з подібною практикою роботи служби перспективного розвитку ще в 1995 році, коли вперше став генеральним директором «Київенерго».
«Що я тільки не робив – премії знімав, виганяв, реструктурував службу – нічого не допомагало. Тоді я зібрав усіх і сказав, що вони мають право лише видавати техумови і нічого не вимагати від споживача. Якщо ж ви вимагаєте у споживача щось побудувати, реконструювати і т.і., цей документ може бути підписаний тільки мною, генеральним директором. Але перш ніж я підпишу − приходьте і переконуйте мене», -розповів Плачков.
За словами чиновника, через півроку-рік ситуація стабілізувалася: у місті всі знали, що документи на будівництво підписуються тільки генеральним директором. Втім, успіхи такого підходу можуть оцінити тільки київські бізнесмени.
Інші аспекти Кодексу
До розробки нинішнього варіанту Кодексу приступили ще в 2012 році. На початку 2014-го його було передано до робочої групи при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, і ось уже рік його вдосконалюють. «Документ досить складний. За нашою оцінкою, відпрацьовано понад 70% документа. Частина, що залишилася, буде легшою, ніж те, що вже пройшли», − запевняє Олександр Болдирєв, представник ДП НЕК «Укренерго», один із розробників документа.
Тільки в 2014 році, коли було прийнято закон «Про засади функціонування ринку електроенергетики України», з’явилося правове визначення Кодексу. У законі прописано, що це «зведення вимог і правил, які регулюють взаємовідносини системного оператора, електропередавальних, електророзподільних підприємств, виробників, постачальників і споживачів електричної енергії, що стосуються планування, розвитку та експлуатації об’єднаних електромереж України та доступу до електромереж». Це спростило формування розділів Кодексу.
А ось у розділі «Експлуатація», за словами Сергія Чеха, робоча група просто розставила акценти. У галузі є правила технічної експлуатації, це понад 1300 документів, які регламентують процеси та процедури експлуатації. Кодекс їх замінити не може і не повинен. Але український менталітет відрізняється від європейського, пояснює Чех: «Якщо там записано «повинно бути», то більшість суб’єктів виконають вимоги, наші – ніколи. Тому ми написали, що «власність зобов’язує експлуатувати, утримувати в належному стані з точки зору справності, надійності, безпеки», що монопольне становище зобов’язує ще більше».
Також в основному розставлені акценти в розділі «Захист енергосистеми» або те, що енергетики називають «технологічним диспетчерським управлінням». Там теж тисячі документів, вписувати які в Кодекс немає сенсу.
Окремий підхід до розділу «Системний оператор». Як висловився Чех, при всій рівності суб’єктів на енергоринку, системний оператор, тобто головний диспетчер країни – буде «рівніший». Системний оператор отримає повноваження самостійно приймати рішення про режими та умови роботи тієї чи іншої частини енергосистеми в надзвичайних ситуаціях. У тому числі й таких, як АТО. Окремих рішень уряду вже не знадобиться.
Горе від розуму
Чому так довго триває процес удосконалення Кодексу? «Скажу прямо, фахівці, які залучені до робочої групи – у них у кожного є своє сприйняття документа. У них свій життєвий досвід, досить багатий. Часто засідання робочої групи перетворюється на гучну полеміку, як підійти до розуміння того чи іншого аспекту. Сказати, що ми зараз створимо документ, який влаштує всіх, я не можу – він не влаштує всіх», – описує Олександр Болдирєв ситуацію в робочій групі.
«Я не хочу розповідати, як ми домовляємося щодо консенсусних варіантів Кодексу. Сьогодні нам вже не варто ревізувати напрацьоване, а треба допрацьовувати решту розділів і виходити на фінішну пряму», – підтримує колегу Сергій Чех. Згідно з процедурою, документ повинен бути зареєстрований Міністерством юстиції, а потім на спільній колегії затверджений наказом міністра.
Іван Плачков, виходячи з власного досвіду, висловив сумнів, що у міністра знайдеться час глобально вивчити том у кілька сотень сторінок, щоб оперативно і плідно провести колегію. Плачков запропонував енергетикам України спільно шукати більш прагматичні шляхи реєстрації документа і донесення його важливості безпосередньо міністру.
Ні в Європі, ні в США, ні в інших країнах світу немає документів, абсолютно гармонізованих один з одним, про які можна було б сказати: так, все зрозуміло, все добре, і в основі стоїть споживач. Україні потрібен єдиний програмний документ. Кодекс електричних мереж не вирішить усіх проблем галузі, але дозволить гармонізувати всі внутрішні нормативні документи країни. А також пов’язати їх із вимогами Європи, до енергосистеми якої ми хочемо приєднатися.
Європейські країни вже пройшли цей шлях створення базового документа і визначили для себе, що їх влаштовує, а що вимагає подальшої доробки. Сьогодні там розробляється майже півтора десятка нових кодексів, які окремо виписують поняття чи аспект галузі. Україна мусить піти тим самим шляхом.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
