561
Чи пробачать борги Україні?
— Казна та Політика
Міністр фінансів Наталія Яресько вирушила до Вашингтона, де їй належить провести низку переговорів, підсумком яких має стати успішна реалізація програми EFF з МВФ. «День насичений зустрічами у Вашингтоні з урядом США, Світовим банком, МВФ, IFC; пояснюю складну фінансову ситуацію і необхідність у підтримці», – написала міністр у своєму блозі в Twitter. Після Вашингтона міністра фінансів чекають зустрічі з представниками приватних інвестиційних фондів, з якими Яресько має намір говорити про операції з державним боргом України.
Проте з цих $40 млрд, які потрібні країні, $15,3 млрд є не зовсім допомогою від міжнародних кредиторів. Ці гроші, згідно з меморандумом з МВФ, Україна має заощадити на операціях зі своїм державним боргом.
Також, крім євробондів України, під реструктуризацію можуть потрапити квазісуверенні папери – бонди Укрексімбанку, «Укрзалізниці» та муніципальні борги Києва. Після того як Наталія Яресько повідомила про це в п’ятницю, папери Укрексімбанку з погашенням 2015 року знизилися в ціні відразу на 15% – до 55% від номіналу.
Схвалення Радою директорів МВФ програми EFF з подальшим виділенням траншу в $5 майже не вплинуло на ціну паперів, оскільки рішення було очікуваним. Більше того, деякі експерти вважають, що саме це може стати негативним аргументом для власників українських бондів. «Найважливіше, що інвестори – приватні, і їм Україна «до лампочки». Менеджмент цих фондів відповідає перед своїми вкладниками та інвесторами за ці гроші. І зараз пояснити своїм вкладникам, чому вони прощають Україні цей борг, – вкрай важке завдання», – вважає голова ІГ «Універ» Тарас Козак.
За його словами, якби 11 березня Україна не отримала позитивного рішення від МВФ і перед нею не відкрилися б двері інших міжнародних кредиторів, то це було б найкращим часом для проведення переговорів про реструктуризацію заборгованості. «Мало що змінилося в Україні в принципі, але якісь гроші у країни вже є. Якщо умовно до початку березня Україна не могла заплатити, то сьогодні ці переговори виглядатимуть досить дивними», – пояснює Козак.
Майже всі випуски українських євробондів проходили з проспектом емісії, який не передбачає варіантів реструктуризації: тобто якщо Україна не платитиме за своїми бондами, то це означає дефолт. Проте відсутність умов реструктуризації в проспекті не є проблемою, і юридичні інструменти можна буде знайти, якщо сторони зуміють домовитися, уточнює партнер ЮФ «Лавринович і Партнери» Олена Зубченко. «Буде потрібна «мирова угода». Тобто тут питання в договірних відносинах і в тому, чого хотітиме Україна: міняти «п’ятирічні» на «десятирічні» облігації, чи [попросить] списати частину суми до погашення… Головне – домовитися. Нинішні проспекти передбачають можливість внесення змін».
Винятком із загальної картини можна вважати тільки ті бонди, цільовим покупцем яких на початку минулого року була Російська Федерація. У цьому разі за умовами проспекту емісії було передбачено можливість вимагати дострокового погашення, якщо державний борг України перевищить 60% її ВВП.
Не є суттєвим аргументом для власників облігацій і фактична втрата Україною частини території, як і військові дії на сході країни. «Проспект емісії, зокрема умови випуску єврооблігацій, взагалі не передбачає якогось «форс-мажору» як лазівки для невиконання зобов’язань нашою країною», – підкреслює партнер юридичної фірми «ОМП» Микола Орлов.
Найбільшими власниками українських бондів є фонди Franklin Templeton, BlackRock і Pimco – сукупно вони контролюють понад 50% українських євробондів. Отже, за ними і буде вирішальне слово. Кредитори України вже найняли консультанта – одного з найбільших приватних світових інвестфондів Blackstone. Українську сторону в цих питаннях представлятиме інвестиційний банк Lazard. Раніше ці ж сторони виконували схожі ролі в реструктуризації державного боргу Греції.
Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович також вважає, що умови реструктуризації базуватимуться на компромісі, але досягти його буде досить важко. «Оскільки Мінфін зацікавлений у зниженні боргового навантаження і платежів з обслуговування, він запросить зниження суми боргу на 40–50%. Проте такі умови можуть бути неприйнятними для інвесторів, і вони домагатимуться якомога меншої суми списання. У результаті ми зможемо побачити рівень списання (principal haircut) у діапазоні 20–30%», – каже Котович.
Україну очікують два місяці нелегких переговорів із кредиторами, але вже сьогодні зрозуміло, що $15,3 млрд приватні інвестфонди на себе, найімовірніше, не візьмуть. Відповідно, Мінфіну доведеться вдатися до інших рішень – наприклад, до реструктуризації ОВДП, які є в портфелі НБУ – у розмірі 340 млрд грн. Проте раніше, під час внесення останніх змін до бюджету, відомство Наталії Яресько вже відмовилося від цього.
Олександр Моісеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
