1882
Як це робиться в Польщі
— Казна та Політика
Влада визначилася: децентралізаційні реформи в Україні будуть проходити за польським зразком. Варто розглянути, в чому ж він полягає
Реформи по децентралізації, що відбулися в Польщі, були спрямовані на руйнування п’яти державних «монополій»: політичної монополії, управлінської, монополії власності, фінансової та адміністративної.
Політична монополія була зруйнована ще після виборів до органів місцевого самоврядування в 1990 році. З тих пір було ліквідовано вертикальне підпорядкування нижчої одиниці вищої. Нині навіть голова сільської ради сьогодні не має над собою прямого начальника.
Ліквідація монополії власності передбачала передачу у власність гміни (найменша одиниця самоврядування, аналог сільської громади в Україні) землі і зведених на ній споруд.
Фінансова монополія держави була припинена наступним чином: місцеві бюджети були виділені і відокремлені від державної. Гміни стали самостійно розпоряджатися грошима і нести за це відповідальність.
Останнім ударом стало руйнування адміністративної монополії, 27 травня 1990 100 тисяч чоловік в Польщі змінили місце роботи. Вони перестали бути державними службовцями, а стали працівниками гмін.
Поляки почали реформи ще 25 років тому: реформа місцевого самоврядування вступила в силу 27 травня 1990 р., одночасно з виборами до місцевих органів влади.
Найлегше було впровадити цю ідею в сільських районах. Важче – на Сході країни, де розвинена промисловість. Процес, власне, не закінчений і зараз.
Створення другого і третього рівнів місцевого самоврядування – повітів (аналог нашого району) та воєводств (аналог області) – було відкладено на цілих дев’ять років. Лише в 1999 р були введені ці рівні місцевого самоврядування, але для цього довелося внести колосальні в законодавство: були прийняті 149 спеціальних законів. Зміни стосувалися управління дорогами, охорони здоров’я, освіти, призову в армію і т.і.
У підсумку децентралізація в Польщі пройшла знизу, починаючи з гмін. На сьогодні кількість територіальних одиниць першого рівня місцевого самоврядування Польщі становить 2479 гмін, в кожній з яких проживають 15 тисяч чоловік.
«Гміна (громада) виконує всі державні функції місцевого характеру, які не належать до компетенцій інших органів (в області територіального порядку, комунального господарства, соціальної допомоги, початкової освіти, охорони здоров’я та ін.) Рада гміни – це орган, який обирається прямим голосуванням, приймає рішення і контролює їх виконання на території гміни. Керує виконавчим органом гміни війт (президент гміни) », – описує модель самоврядування в Польщі ZN.UA.
Повіт (аналог району) – другий рівень місцевого самоврядування. Їх у Польщі 314 (в середньому по 81 тис. громадян). Крім того, 65 міст мають статус повіту. Повіт займається самоврядуванням локального типу, проте виконує завдання надмуніципального рівня (боротьба з безробіттям, цивільний порядок і безпеку, середня освіта, захист прав споживачів, охорона здоров’я на рівні спеціалізованих госпіталів та ін.) Рада повіту (обраний голосуванням жителів), приймає і контролює рішення . Рада, у свою чергу, обирає правління повіту – його виконавчий орган, який очолює староста.
Воєводство (область) – це одиниця адміністрації регіонального рівня. У Польщі 16 воєводств, в кожному з яких в середньому проживає 2 млн 400 тис. чоловік. Воєводство являє собою подвійний урядово-самоврядний тип державної адміністрації на рівні регіону.
Самоврядування воєводства виконує завдання у сфері регіональної політики (визначення напрямків розвитку воєводства, створення умов для економічного розвитку та інвестицій, розвиток суспільної і технічної інфраструктури). Органами воєводського самоврядування є сеймик воєводства (рада, яка обирається на прямих виборах) і правління воєводства (виконавчий орган на чолі з маршалком), який обирається сеймиком.
Державне управління у воєводстві здійснює воєвода. Він – представник уряду в регіоні. Воєвода не тільки контролює акти місцевих рад усіх рівнів на предмет їх законності, але ще й наділений достатньою кількістю додаткових повноважень. Він – голова об’єднаної державної адміністрації воєводства (у тому числі державної служби пожежної охорони, державної ветеринарної та торгової інспекцій, інспекції з охорони навколишнього середовища). Воєвода також координує діяльність податкової, митної, військової, статистичної та санітарної адміністрацій свого регіону.
Але при всій удаваній широті повноважень воєвода не має впливу на органи місцевого самоврядування всіх рівнів та на їх рішення, що приймаються в рамках закону і переданих їм центральною владою повноважень.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
