1071
Власникам банків заборонять кредитувати пов'язаних осіб
— Казна та Політика
У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 2085 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб. Ініціатором цього документа виступив президент Петро Порошенко. Але розроблявся він чиновниками Нацбанку. Раніше перший заступник голови правління НБУ Олександр Писарук розповідав, що регулятор готує такий документ.
Інсайдерська інформація
Якщо закон набуде чинності, то НБУ буде зобов’язаний віднести банк до категорії проблемних, якщо той подасть недостовірну інформацію з метою приховати реальний фінансовий стан та операції з пов’язаними з банком особами.
Законопроект також забороняє банкам побічно кредитувати пов’язаних з банком осіб (інсайдерів). А всі операції кредитування прямо визнаються нікчемними, якщо кредити були видані не на ринкових умовах.
Перелік пов’язаних осіб досить широкий. В тому числі їм може бути будь-яка особа, яка входить в структуру власності банку. Крім того, НБУ матиме право самостійно визначати фіз- або юросіб як пов’язаних з банком.
«Заборона на кредитування пов’язаних осіб – це, напевно, єдина позитивна норма в цьому законопроекті. Хоча в результаті він швидше за все призведе до краху кількох великих банків, наприклад банку ПУМБ. У нього дуже великий відсоток інсайдерського кредитування», – говорить старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
Згідно з фінансовою звітностю банку ПУМБ показник максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, виданих одному інсайдеру, становить 16,7% при вимозі регулятора – не більше 5%.
Формально українське законодавство і сьогодні обмежує видачу кредитів інсайдерам. НБУ контролює «пов’язане кредитування» через економічні нормативи Н9 і Н10: не більше 5% статутного капіталу на одного інсайдера, а також не більше 30% статутного капіталу на групу інсайдерів.
Але воно не працює, так як банки легко обходять ці обмеження. Так, фінустанова може кредитувати осіб, з якими має фактичні зв’язки, або тих, яких фактично контролює, хоча формально вони не пов’язані з банком.
Інший спосіб – транзитне кредитування. Кредит видається не безпосередньо пов’язаному позичальнику, а транзитом через інший банк, якому надається міжбанківський кредит з метою подальшого фінансування позичальника. Ще одна лазівка – фінансування через підставну компанію. Кредит видається такій фірмі, а вона далі здійснює фінансування пов’язаного з банком позичальника. Таким чином, жоден банк формально чи не порушує нормативи НБУ.
Примарний статус
Тепер використовувати схеми для кредитування пов’язаних осіб стане складніше. Кінцевий бенефіціарний власник банку визначений у президентському законопроекті як фізична особа, яка незалежно від формального володіння акціями має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність банку безпосередньо або через інших осіб. Власником істотної участі в капіталі банку, згідно із законопроектом вважається особа, яка прямо чи опосередковано, самостійно або спільно з іншими особами володіє 10% і більше статутного капіталу, акцій або паїв банку, або незалежно від формального володіння може впливати на управління та діяльність фінустанови.
Революційним можна вважати і визначення власників істотних пакетів акцій. Наприклад, якщо однаковими за розміром пакетами акцій банку володіють 20 і більше фізосіб, ті з них, хто володіє 2% і більше акцій, будуть вважатися істотними учасниками капіталу фінустанови.
Прозора кваліфікація власників банків повинна спростити пошук винних у доведенні банку до стану неплатоспроможності та інших порушень вимог до діяльності фінустанов.
Адже банки нерідко відчувають проблеми, коли їх власники терплять невдачу в своєму основному бізнесі. Якщо фінустанова кредитувала його, рівень проблемної заборгованості різко зростає, що призводить до неплатоспроможності банку. Так Нацбанк звинувачував власника «ВіЕйБі Банку» Олега Бахматюка в тому, що той кредитував пов’язаних осіб. Банк кілька місяців не розраховувався з вкладниками і в підсумку 20 листопада 2014 НБУ визнав фінустанову неплатоспроможною.
Злочин і кара
Умисне доведення банку до стану неплатоспроможності його керівником, кінцевим бенефіціарним власником, або власником значної частки його акцій буде каратися обмеженням волі на строк від одного до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з накладенням штрафу від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Законопроект стає особливо актуальним в існуючих умовах на банківському ринку України, коли фактично щотижня регулятор визначає кілька фінустанов неплатоспроможними. Бувають ситуації, коли керівництво банків, заздалегідь знаючи про таке рішення регулятора, виводять з банку хороші пасиви і активи, дроблять великі депозити на гарантовані державою суми і т. п. Так, нещодавно Нацбанк писав на своєму сайті, що перед визнанням фінустанови неплатоспроможним виводилися активи з Імексбанку, який належав одеському бізнесменові Леоніду Климову.
В результаті основне навантаження з відшкодування збитку вкладникам банку лягає на плечі Фонду гарантування вкладів фізосіб, а значить безпосередньо на державу.
Юристи також відзначають, що кримінальна відповідальність для власників визнаного неплатоспроможним банку цілком реальна. «Потрібно враховувати, що відповідальність настає тільки у разі встановлення в судовому порядку наявності в діях певної особи складу злочину і винесення судом відповідного рішення», – говорить юрист адвокатського об’єднання «С.Т. Партнерс » Петро Дубовський. У свою чергу, за словами юриста, довести, що особа вчинила умисні дії саме з метою доведення банку до неплатоспроможності та отримання певного прибутку буде не просто.
Марк Поллок, Марія Уляницька
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
