2776
Валерія Гонтарєва: «Ми хотіли отримати дзеркало ринку, а отримали криве дзеркало»
— Казна та Політика
Вчора в Національному банку України відбулася прес-конференція голови регулятора – Валерії Гонтаревої. Перед журналістами виступили також директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук і директор Департаменту відкритих ринків НБУ Олег Чурій. Основною темою заходу було підвищення облікової ставки НБУ з 14% до 19,5%, а також відмова від індикативного курсу гривні.
У регуляторі пояснили, що головною причиною такого рішення є посилення інфляційних ризиків, які в найближчій перспективі залишатимуться високими. В НБУ визнали, що індикативний курс національної валюти втратив сенс, але знову відпускаючи її у «вільне плавання», у регуляторі вирішили підвищити базову облікову ставку до 19,5%, щоб прибрати з ринку зайву ліквідність. При цьому в Нацбанку вважають, що підвищення відсоткової ставки чинитиме мінімальний тиск на реальний сектор економіки, оскільки кредитування банків залишається обмеженим унаслідок підвищених ризиків ділового середовища, а не відсутності ліквідності.
Більше того, очільниця НБУ підкреслила: відсоткову ставку підвищили для того, щоб було менше спокус спекулювати на валютному ринку, який найближчим часом «має знайти себе сам», хоча низка адміністративних заходів ще залишається в силі. Це, зокрема, 75% обов’язкового продажу валютного виторгу експортерами, обмеження на строк продажу валютного виторгу, обмеження щодо вивезення капіталу та купівлі готівкової валюти.
Прогнози щодо курсу регулятор відмовляється давати, зауважуючи, що його мета – цінова стабільність. У нинішніх умовах він прогнозує інфляцію на рівні 17,2%, при цьому вказує, що інфляційні ризики залишаються високими. Основні серед них девальвація, імовірне підвищення тарифів ЖКГ, а також можливий додатковий збір на імпорт, який призведе до подорожчання імпортної продукції.
Також в НБУ наголосили, що аналіз ризиків підвищення відсоткових ставок показав: вони є відносно низькими порівняно з подальшою девальвацією. Але на значну девальвацію в НБУ поки що не чекають: Валерія Гонтарева стверджує, що курс 25 гривень за долар як базовий не розглядали ні Національний банк, ні МВФ.
Про пошук єдиного валютного курсу
Ми обговорювали з банками найоптимальніший механізм виходу із сьогоднішньої ситуації. Можу вам сказати, що в підсумку після наших тривалих обговорень і з банками, і з МВФ ми прийшли до того, що будь-які наші спроби зробити ще якісь аукціони і м’якше перейти до пошуку рівноважного курсу, найімовірніше, ринок знову сприйме як адміністративні обмеження.
У зв’язку з тим, що ми вважаємо, що незабаром будуть позитивні зміни, пов’язані і з тим, як ми рухаємося шляхом реформ, і з тією міжнародною допомогою, на яку ми очікуємо, на нашу думку, сьогодні нема сенсу переходити до інших видів пошуку рівноваги, ніж просто вільне курсоутворення. Тому було ухвалено рішення, що віднині ми перестаємо проводити наші аукціони як такі, що втратили сенс.
Про скасування індикативного курсу гривні
На якомусь етапі цей механізм працював, він приносив користь. Але десь на початку грудня на зустрічі з банкірами ми обговорювали, що цей механізм почав втрачати свій сенс. Що відбувалося? Ми отримували до сотні заявок на день, і індикативний курс складався виключно з цих заявок. Але при цьому ми вже побачили, що почалося відхилення ринку від індикативного курсу, тому що банки почали надсилати абсолютно нереальні заявки.
Це пов’язано з тим, що для цілей пруденційного нагляду банкам було зручніше перебувати на території стабільнішого і спокійнішого курсу. Поки різниця була незначною, до цього можна було ставитися толерантно, але коли ця різниця почала досягати 20–30%, проведення цих аукціонів втратило сенс. Ми неодноразово збирали банкірів із пропозицією скасувати проведення аукціонів, тому що ми вважали, що це починає завдавати економіці реальної шкоди. Ми хотіли отримати дзеркало ринку, а в результаті отримали криве дзеркало.
Про «особливі умови» для НАК «Нафтогаз України»
НБУ продовжить інтервенції. Це дуже великі обсяги вливань, але [вони надходитимуть] безпосередньо найбільшому імпортерові – НАК «Нафтогаз України». Якщо ми подивимося на минулий місяць, то інтервенція НБУ на користь НАК становила $0,5 млрд. Тому я ще раз хочу підкреслити, чому ми не боїмося сьогодні виходити на вільний ринок.
Без найбільшого імпортера, який створює в нас найбільший попит на ринку, коли купує [валюту] безпосередньо з наших резервів (а програма EFF (оновлена програма допомоги Україні з боку МВФ. – Forbes) передбачає якраз поповнення резервів саме для того, щоб ми мали можливість зробити прямі інтервенції «Нафтогазу»), на ринку не буде панічних настроїв. Навпаки, пропозиція валюти превалюватиме над попитом і за чистими операціями нашого торговельного рахунку, і за рахунком поточних операцій.
Тому НБУ залишається на ринку, просто інтервенції йтимуть на одного покупця. Решта ринку має знайти себе сама. Утім, так буде не завжди. Ми не зможемо завжди продавати «Нафтогазу» валюту з наших резервів – і як тільки ситуація стабілізується, а рахунок поточних операцій буде повністю збалансованим, то навіть НАК «Нафтогаз України» виходитиме на [вільний валютний] ринок.
Про ліквідність ринку
Важко собі уявити, що для того, щоб розвивалася економіка, ми можемо дозволити собі мати [облікову] ставку 19%. Так, це примітивні заходи для стабілізації ситуації. Ми вважаємо, що на сьогодні навіть за низької ставки [в розмірі] 14% ніхто не хотів кредитувати підприємства. Ми абсорбували 24 млрд грн зайвої ліквідності на ринку. Повірте, таких цифр не було ніколи – у нас загальний коррахунок банківської системи на рівні 30 млрд гривень. І 23 млрд гривень, абсорбованих через сертифікати, свідчать про те, що в системі близько 54 млрд грн. Приблизно 26 млрд грн нам потрібно для підтримки обов’язкових резервів. Отже, на сьогодні є близько 30 млрд грн ресурсу.
Про ризики при кредитуванні
Чому банки не кредитують економіку? Це пов’язано не з ліквідністю, а виключно з тими ризиками, які вони бачать. Ризиками не тільки геополітичними, а й також ризиками нашого бізнесу, судової системи, наприклад. Я думаю, що ми банкам дуже допоможемо. Один із пріоритетів – це законопроект про захист прав кредиторів, про механізми цього захисту, який уже подано в Раду.
Про те, чи коштуватиме долар 25 гривень
Долар по 25 гривень ми не розглядали, це не наш базовий сценарій. Ви ж розумієте: ми робимо все, щоб стабілізувати ситуацію на ринку. З МВФ такий сценарій ми теж не розглядали і не розраховували.
Про відкладений попит на валюту
Відкладений попит на ринку є. Як досі є імпортери, які ще не задовольнили свого попиту на валюту. А за якого курсу клієнти і населення готові купувати їхні товари – ось у цьому якраз і полягає пошук рівноваги. Я думаю, на ринок не буде особливого впливу [впливу відкладеного попиту на курсові коливання].
Формально цей відкладений попит виглядає як рахунок 2900, на якому сьогодні близько 17 млрд грн чи навіть уже менше. Так, якщо за формальними ознаками, то це $1 млрд, а за опитуванням імпортерів – $300–$400 млн.
Про приріст монетарної бази
Цього року планується зростання нашої монетарної бази на 27%, або на 91 млрд грн. Ми наполягаємо на цих критеріях, їх озвучено і в МВФ. У ці 91 млрд грн входить прибуток, що перераховується Мінфіну. У держбюджеті його розмір становить 65 млрд гривень, але остаточно прибуток буде відомий після висновку аудиторів. Політика фіскального домінування – це неправильна політика для НБУ
Про «останній» прибуток Нацбанку
Величезний прибуток був пов’язаний із девальвацією. Але він буде один раз у житті. Коли ви продаєте «Нафтогазу» чисті валютні резерви, ви отримуєте курсову різницю. Це він [прибуток] і є. Чому я кажу «один раз»? Тому що чисті резерви ми з вами ще нескоро побачимо, тому що нині ми з вами говоримо про крос-резерви. Коли ми беремо гроші в МВФ чи в інших наших спонсорів, вони потрапляють у крос-резерви. А щоб отримати курсові різниці, потрібні чисті резерви. Ми на такий прибуток, на жаль, більше не очікуємо. Але, з другого боку, я сподіваюся, що й війну ми наступного року не очікуємо.
Про терміни готовності нового меморандуму щодо співпраці з МВФ
Місія працює. Сподіваюся, що завтра-післязавтра в них буде фінальна версія меморандуму. Ми її погоджуємо. Вони готуватимуть свою пропозицію на раду директорів. Тому я не можу сказати вам про терміни – це краще запитати в самої місії. Я думаю, що мінімум – два тижні, а максимум – три.
Олександр Моісеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
