186
Як розвивати електронний уряд при відсутності держфінансування
— Казна та Політика
На фінансування електронного уряду та національної програми інформатизації у 2015 році виділено 2 млн гривень, повідомляє інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Це набагато менше в порівнянні з не найвдалішим минулим роком, якщо зіставляти обсяги виділених коштів у гривнях. Якщо зробити поправку на фактичне подорожчання долара в 2,5 рази, отримаємо скорочення бюджету в 20-25 разів − до приблизно $100 000 у перерахунку за ринковим курсом. Як відомо, вітчизняна складова в кошторисі IT зберігається хіба що в скромних зарплатах програмістів у держустановах.
Які конкретно завдання треба вирішувати на ці гроші, можна прочитати в розділі «Інформатизація» на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). Зокрема, там можна знайти дуже правильні слова: «Бюджетні кошти повинні бути спрямовані насамперед на реалізацію загальнодержавних проектів інформатизації: створення національної інформаційно-телекомунікаційної системи, розвиток системи національних інформаційних ресурсів, інформатизацію стратегічних напрямів розвитку економіки держави, її безпеки і оборони, соціальної сфери».
Сміховинність виділеної суми стає особливо очевидною, якщо спробувати її порівняти з вартістю реальних успішних проектів із впровадження електронного уряду в інших країнах. Наприклад, Естонія витратила $20 млн, Сінгапур – $15 млрд. З іншого боку, нещодавно «Наші гроші» з посиланням на «Вісник державних закупівель» повідомляли, що на підтримку і розширення одного тільки веб-порталу Генеральної прокуратури України (ГПУ) піде 2,1 млн гривень.
І це далеко не повний перелік статей витрат на інформатизацію відомства. В 2,9 млн гривень обійдеться супровід та функціональне розширення автоматизованої системи «Кадри». Ще 0,92 млн гривень піде на розвиток і розширення функціональності Єдиної системи статистики та аналізу (ЄССА) роботи органів ГПУ.
Централізація децентралізації
Один із рецептів оптимізації державних витрат на своїй сторінці в Facebook пропонує директор з інформаційних технологій ПриватБанку Дмитро Дубілет. «Якби розробка всіх цих веб-ресурсів була централізованою, це могло б заощадити державі сотні мільйонів гривень, – пише він під враженням новини про ГПУ. – Не кажучи вже про такі радикальні варіанти, як використання майже безкоштовного сервісу Google для держорганів».
Керівник компанії DevRain Solutions Олександр Краковецький має відношення до консультування та розробки IT-рішень для покращення інформатизації послуг у Вінниці. «Якщо автоматизована система в одному місті хоч якось працює (наприклад, можна через Інтернет записатися на прийом і відслідковувати стан запиту), щоб те ж саме запрацювало у Дніпрі чи у Львові, потрібно впроваджувати все заново», – пояснює він. Дубілет хоч і підтримує ідею централізації, не вірить у її реалізацію на практиці. «Для цього немає структурних передумов, та й у цілому це суперечить ідеї децентралізації влади, яку я багато в чому підтримую», – пише топ-менеджер у соціальній мережі.
Засновник квиткового агентства Karabas Максим Плахтій пропонує витратити виділені кошти на розробку відповідного стандарту або техрегламенту. Це дасть можливість усім відомствам самостійно і незалежно один від одного впроваджувати власні напрацювання електронних послуг у рамках єдиного стандарту.
Куди витратити мільйон
Думки експертів з цього приводу розійшлися. У чому не було протиріч – то це в тому, що виділених коштів практично ні на що не вистачить. «Профі за такі гроші будуть займатися лише волонтерськими чи соціальними проектами», – переконаний Краковецький. В Україні такі проекти є, але терміни їх реалізації розтягуються на багато місяців. Немає сенсу залучати і непрофесійних фахівців, адже тоді все доведеться переробляти заново.
Краковецький пропонує створити перелік усіх сервісів, які потрібно автоматизувати, і потім їх розташувати за ступенем важливості. Так і впроваджувати сервіс за сервісом: в цьому місяці – реєстр підприємців, в наступному -сервіс для перевірки штрафів, ще через місяць – оформлення закордонних паспортів онлайн і т.д.
«Щоб знайти необхідний обсяг коштів, потрібно об’єднати розкиданий по окремих державних установах бюджет на інформатизацію», – наполягає керуючий партнер AVentures Capital Андрій Колодюк. На нього також можна залучити гроші й ресурси в рамках технічної допомоги. Тим більше зараз, коли всі розуміють, що IT грає роль ефективного інструменту боротьби з корупцією.
Знизити корумпованість чиновників і підвищити довіру громадян до нових систем допоможе і проведення комплексного аудиту інформаційної безпеки, вважає генеральний директор GroupFS Андрій Назаренко. Усунення витоків конфіденційної інформації і можливостей внутрішнього шахрайства дозволить зміцнити безпеку держави на національному рівні, що особливо актуально в сучасних умовах.
Закордон нам допоможе
На думку директора департаменту по роботі з підприємствами промислового та державного сектору «SAP Україна» Костянтина Передерія, цілий ряд ініціатив, озвучених у пресі – єдина система електронних закупівель, єдина система для обслуговування бізнесу і населення, електронне оподаткування, – все ж говорить про те, що керівництво країни розуміє важливість електронного уряду. Можливо, здійснювати дані проекти планується за рахунок залучених кредитних коштів або тих, що не підлягають поверненню. Така практика існує в багатьох країнах Східної Європи.
Зокрема, компанія SAP тісно взаємодіє з подібними проектами у Польщі, Румунії, Словаччині за участю структур Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку. Обсяг такого фінансування може бути більш ніж достатнім у разі наявності значного ефекту віддачі від проекту впровадження електронного уряду. При цьому Передерій впевнений, що з урахуванням загальної вкрай низької ефективності економіки України віддача і корисний ефект наших проектів буде неймовірно високим.
Отримавши доступ до швидкого аналізу даних, держава може кардинально знизити рівень злочинності, підвищити рівень прозорості держзакупівель, підвищити якість життя громадян, швидко і в зручній формі надаючи інформацію та послуги. Наприклад, в Австрії реалізували систему електронних закупівель, витративши 160 млн євро, і ефект тільки від одного року експлуатації склав близько 300 млн євро. Місто Бірмінгем в Англії на реалізацію програми електронного уряду за 10 років витратило близько £ 600 млн, і за цей час отримало економічний ефект в £1,6 млрд.
Сергій Мишко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
