0 800 307 555
0 800 307 555
Уряд визначив механізм відбору банків для прямої бюджетної підтримки. Її зможуть отримати тільки великі установи – з активами або депозитами понад 2% ринку, які за своєю згодою або рішенням тимчасового адміністратора повністю перейдуть під контроль держави. І хоча ніхто не хоче допустити банкрутство проблемних системних банків, участь держави в них має бути фінансово виправданою, вважають учасники ринку.
Критерії націоналізації
Уряд прийняв жорсткі правила входження держави в капітал банків. Оприлюднена вчора постанова №632 від 19 листопада визначає «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики». Новий документ прописує механізми як капіталізації Кабміном держбанків зі 100-відсотковим державним капіталом (Ощадбанк і Укрексімбанк), так і фінансової підтримки Мінфіном інших установ.
Мінфін зможе викуповувати акції банків трьох типів: неплатоспроможного, якщо держава виводить його з ринку; банку з держчасткою понад 75% (крім санаційного Родоводу) – це Укргазбанк і «Київ»; і банків з недостатнім рівнем капіталу. В останньому випадку йдеться про входження держави в приватний банк з дефіцитом капіталу, поки ще їм не зайнялася тимчасова адміністрація. Така установа для отримання держкоштів повинна відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків.
Але навіть цього буде мало. Загальні збори акціонерів проблемного банку повинні дозволити державі отримати не менше 75% акцій. Перед цим його статутний капітал повинен бути зменшений на максимальну суму збитку, розрахованого за результатами стрес-тесту МВФ, і на суму збитків від поточної діяльності, підтвердженої аудитором. Власники понад 10% акцій банку і топ-менеджмент будуть зобов’язані конвертувати в акції всі свої депозити в банку. Роботу установи держава буде координувати через радника глави правління. Цей сценарій міг бути випробуваний на ВіЕйБі Банку Олега Бахматюка, але НБУ відмовився радити Мінфіну рятувати банк у зв’язку з «наданням банком значного обсягу кредитів економічно пов’язаним особам» (див. «ВіЕйБі Банк не захотіли»). Відмовити в націоналізації ВіЕйБі Банку, за даними FinMaidan, вимагали та представники МВФ.
Шлях через адміністратора
«Врятувати» такий банк уряд може спробувати навіть після визнання його неплатоспроможним. Але для цього активи установи повинні складати 2% від загального обсягу банківських активів та / або його депозити фізичних і юридичних осіб досягати 2% від загального депозитного портфеля. При цьому статутний капітал неплатоспроможного банку повинен бути зменшений до 1 грн. В НБУ кажуть, що регулятивний капітал ВіЕйБі Банку перед входженням адміністрації був негативним «-1,5 млрд грн». Статутний капітал негативним бути не може.
Зазначеним критеріям Кабміну за обсягом активів відповідають 13 банків з групи найбільших, у тому числі Ощадбанк і Укрексімбанк. За обсягом депозитів підходить також 13 закладів. У першій групі цій вимозі не відповідає ВТБ Банк, Промінвестбанк, “Надра”, Укргазбанк – у них від 1% до 1,87% депозитів всієї системи, а в групі великих банків йому відповідають два банки (див. Таблицю). У ВіЕйБі Банку на 1 жовтня частка активів була менше необхідного рівня – 1,83% (23970 млн грн), але обсяг депозитів становив 2%.
Можливо, цим викликана ремарка Мінфіну, який натякнув, що у ВіЕйБі Банку ще є шанс. «Ми готові долучитися разом з НБУ і ФГВФО до процесу пошуку можливих шляхів задоволення вимог усіх вкладників, у тому числі понад гарантованої суми, ВіЕйБі Банку для забезпечення стабільності банківської системи», – йдеться в повідомленні Мінфіну. Документ дозволяє увійти Мінфіну в капітал ВіЕйБі Банку як безпосередньо, так і опосередкованого – через Укргазбанк.
Негативні наслідки
Попередній досвід націоналізації проблемних банків не був вдалим. Родовід Банк став санаційним і зазнає збитків, банк «Київ» втрачає позиції на ринку – обидві установи знаходяться під загрозою ліквідації. Укргазбанк в останні роки прибутковий, але і він поки заробив менше, ніж у нього інвестував Мінфін.
Те, що держава може отримати нові активи, банкіри вважають майже неминучим. Тільки по стрес-тесту МВФ найбільші банки повинні внести в свої капітали 56 млрд грн, а великі – 10 млрд грн. І ці суми ще не враховують потребу у формуванні резервів під багатомільярдні збитки в Криму та зону АТО. «В якості мінусів для держави можна назвати необхідність формування бюджетних витрат щодо докапіталізації, відволікання адміністративного ресурсу на контроль і управління, необхідності розробки реальних програм за умовами подальшого виходу з капіталу», – нарікає директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси і Кредит» Дмитро Балун .
Оскільки держава вже має досвід роботи з проблемними активами, учасники ринку сподіваються, що надалі інвестиції держави будуть економічно доцільними. «Умови державної рекапіталізації повинні створювати чіткі передумови для того, щоб банк якомога швидше погасив свою заборгованість перед державою. Необхідно виключити варіант, коли таке фінансування дається безповоротно або безоплатно. Фінансові вливання з боку держави повинні зобов’язувати банк провести реструктуризацію активів і зменшення балансу», – упевнений глава правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.
Банкіри радять звернути увагу на європейський досвід надання допомоги. «Установа, яка отримує держпідтримку, має бути готова до виконання ряду обмежень або punitive measures – штрафних санкцій. Наприклад, це обмеження зарплат топ-менеджменту банків, яким держава надала фінансову підтримку і які все ще залишаються під його контролем. У європейських рекапіталізованих державою банках такі обмеження за грошовими виплатами діяли, поки банк не реалізував план реструктуризації активів або не повернув кошти державі», – пояснює Тамаш Хак-Ковач.
Олена Губар
За матеріалами:
FinMaidan
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас