17728
2014 для України був легким. Порівняно з 2015-м
— Казна та Політика
Щоб Україна могла пережити наступний рік, уряду потрібно вжити низку вкрай непопулярних рішень. Швидше за все, прем’єру доведеться вийти на трибуну Верховної Ради й оголосити, що без радикальних заходів країну чекає абсолютний крах. Те, що ми переживаємо в 2014 році – ніщо в порівнянні з тим, що нас очікує в наступному, якщо ми не станемо нарешті жити «на голодному пайку». Країна, в якій впродовж 23 років не проводили реформ, у 2015 році не зможе існувати в тому ж режимі.
Дефіцит держбюджету, який за результатами цього року перевищить позначку в 10% ВВП, є катастрофічно високим показником. Коли греки падали в абсолютну прірву, то вони падали з позначки дефіциту державного бюджету в 15% ВВП. У нас зараз 10,1% і плюс 3%, які легко дасть потреба в рекапіталізації банків.
У короткостроковій перспективі жодна країна – і Україна не буде винятком – не могла різко збільшити доходи держбюджету. Вихід один – різати витрати. Забудьте про задекларовані в тому числі в коаліційній угоді обіцянки про збереження кількості шкіл, витрати на науку, медицину – це балачки, які не відносяться до історії 2015 року. Цих грошей ніде взяти. А витрати на оборону, які зростають при нижчій дохідній частині, означають, що різати витрати треба ще радикальніше.
Звідси ряд важких, непопулярних заходів, які я очікую в 2015 році. Зокрема, треба буде визнати, що жити з дефіцитом НАК «Нафтогаз» у 7% ВВП неможливо. Треба поміняти логіку подій – не дотувати НАК за рахунок бюджету, а перевести дотації на населення країни.
Заява керівництва НАК «Нафтогазу» про те, що в травні на 40% піднімуть тарифи – це або нерозуміння ситуації, що цілком ймовірно, або явне спотворення. У наступному році нам варто очікувати збільшення тарифів вдвічі-втричі вже в першій половині 2015 року. Гроші, які йдуть зараз на покриття дефіциту НАКу – а це, нагадаю, 7% ВВП – можна пере направити на субсидування домогосподарств. Наприклад, сума платежів, що перевищує 30% доходів домогосподарства, виплачуватиметься за рахунок держбюджету. Легше втрачати гроші на населенні, ніж на НАКу.
Друге перенаправлення – розчищення поля, пов’язаного з держзакупівлями. Без цього нам просто не пережити 2015 рік. Потрібно нарешті усвідомити, що держзакупівлями Україна більше не підтримує підприємства, які належать до її юрисдикції. Зараз завдання – скоротити витрати держбюджету. А це можна зробити в умовах конкуренції, давши можливість вийти на цей ринок іноземним компаніям.
Третє – в нас колосальна дірка в Пенсійному фонді. Можна очікувати не просто відмови від солідарної пенсійної системи, а й паралельного підвищення пенсійного віку і для чоловіків і для жінок до 62 років уже в наступному році.
Наступне переміщення має стосуватися дерегуляції бізнесу. Тільки в цьому випадку ми можемо сподіватися на приплив прямих іноземних інвестицій. Я не розраховував би на прорив – ми прогнозуємо їх обсягом в $1 млрд. Враховуючи, що в хороші часи Україна отримувала і більше $10 млрд, це практично ніщо, але краще, ніж мінус, який є зараз.
Розрахунки на те, що нам дадуть гроші донори – МВФ, ЄБРР, Світовий банк, Мінфін США – це з розряду irrelevant. Ніхто не буде фондувати країну, яка сама не хоче себе рятувати. Якщо ми не зменшуємо дефіцит держбюджету, не йдемо на непопулярні реформи – грошей нам ніхто не дасть.
Припустимо, ми все ж не йдемо на ці непопулярні кроки. Грошей немає, потреба в капіталі підніметься до небес – зараз ми її прогнозуємо на рівні $15 млрд, але розрив може бути і в два, і в три рази вищим. Виходу немає, і НБУ, який у даному випадку працює як філія Мінфіну, почне просто монетаризувати дефіцит держбюджету. Це в свою чергу означає, що інфляція 20-25% цього року здасться просто дитячим лепетом. Ми ризикуємо увійти в гіперінфляційну спіраль, а це буде катастрофа – повернення навіть не в середину, а в початок 90-х років. І якщо ми не згодні на такий розвиток подій – то наскільки тоді релевантними є популісти при владі?
Я вірю, що Україна переживе 2015 рік завдяки низці складних рішень – зростання тарифів, труднощі у виплаті пенсій і субсидій, підвищення пенсійного віку. Але вони будуть пом’якшені популярними заходами з дерегуляції бізнесу та проведенням реформ системи державного управління.
Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного фонда Блейзера
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Литва виділила понад 14 млн євро на відновлення України
Україна та ЄС узгодили план розвитку логістики на Дунаї
Які військовослужбовці обовʼязково мають подати декларацію
«Дія» стане платною? В Мінцифри пояснили, що зміниться
Мінфін знизив ставки гривневих ОВДП
Мінцифри запровадить новий податковий та правовий простір для IT-сектора
