528
Світова економіка на порозі зростання
— Фондовий ринок
У середині жовтня, коли фондові ринки по всьому ринку стрімко падали, швидше ніж будь-коли за весь період з 2011 року, серед інвесторів і аналітиків поповзли панічні розмови про кризу. Однак американська економіка стабільно зростає, монетарні та фіскальні політики в деяких країнах посилюють стимули, а осіння прохолода на фінансових ринках пройшла, і тепер нас чекає не спад, а, швидше підйом. Існує безліч фундаментальних причин, які дають підстави вважати, що ми маємо справу з довгостроковим бичачим ринком, порівнянним за масштабами з трендами 1950-х, 1960-х або 1980-х і 1990-х, який добігає кінця. Останні півтора року ми неодноразово піднімали цю тему – з тих пір Standard&Poor’s 500, мабуть, найважливіший фондовий індекс у світі, вирвався за межі 13-річного торговельного діапазону і кинувся до нових максимумів березня 2013 року. З тих пір Уолл-стріт б’є рекорд за рекордом.
Можна виділити чотири найважливіших аргументи на користь структурного бичачого ринку:
По-перше, найстрашніша фінансова та економічна криза на нашій пам’яті закінчилася, а більша частина світової економіки насолоджується пристойним, хоч і не дуже великим зростанням. По-друге, економічні та фінансові політики в усьому світі тепер цілком передбачувані, і, отже, навряд чи здатні завдати значної шкоди фінансовим ринкам. По-третє, технології невпинно розвиваються, а інновації дозволяють створювати нові продукти, послуги і процес, які стимулюють інвестиції і споживчий попит. І, нарешті, інфляція практично відсутня, зокрема, в розвинених економіках, а це означає, що процентні ставки будуть залишатися низькими протягом тривалого періоду часу. Але навіть у таких стимулюючих умовах незначні корекції і панічні розпродажі просто неминучі. Фінансові ринки завжди рухаються поступально, а жадібність змінюється страхом. Так було на початку жовтня, коли фондові індекси Уолл-стріт впали на 10% за три тижні, а акції в Європі втратили майже 20% у доларовому вираженні. Такі відкати, проте ж, лише підсилюють основний висхідний тренд, якщо стає ясно, що тривога була помилковою – небезпека не така велика, як здалося на перший погляд. Саме це і сталося цього разу.
Для відкату на фондовому ринку минулого місяця було дві очевидні причини: несподіване падіння цін на нафту і погані економічні показники в Європі і Японії. Проблема спочатку була надуманою і роздутою, тому що здешевлення нафти, в кінцевому рахунку, сприятливо позначається на споживанні і корпоративних прибутках, хоч і шкодить енергетичним і видобувним компаніям і країнам. Друга проблема – охолодження економік в Європі і Японії загрожувало перетворитися на справжній кошмар для інвесторів. Міжнародні компанії не можуть просто ігнорувати загрозу рецесії в Європі і Японії – не залежно від стану американської економіки – особливо в умовах, коли деякі уряди або центральні банки не поспішають наслідувати приклад США і реалізувати у себе масштабні монетарні стимули, спрямовані на пожвавлення росту. На щастя, політичний параліч Європи і Японії тепер здається справою минулого, що, в свою чергу, означає, що загроза рецесії в цих життєво важливих для світової економіки регіонах не так велика, як місяць тому.
Японія вразила нас своєю політичною жвавістю: 31 жовтня Банк Японії оголосив про намір значно збільшити стимули, а державний пенсійний та інвестиційний фонд обсягом 1-2 трлн. доларів збирається подвоїти свої інвестиції в акції та іноземні облігації. Ці стимулюючі заходи підкріплюються повідомленнями Прем’єр міністра Сінзо Абе про можливу відстрочку підвищення податку, яке було заплановано на наступний жовтень, а також про дострокові загальні вибори, які дадуть йому свободу дій в плані реалізації реформ. Абе, судячи з усього, повернувся до політики повномасштабних стимулів після свого помилкового фіскального посилювання в квітні. В результаті, в Японію повернуться сприятливі фінансові умови 2013 року, а песимізм інвесторів, пов’язаний з підвищенням податків, випарувався. Факти змінюються, інвестори змінюють свої стратегії і точки зору.
Європа теж здивувала нас несподіваним, хоч і менш масштабним переходом стимулюючої політики: в минулий четвер Європейський центральний банк повідомив про це, а уряду Італії та Франції заявили, що цього року їх бюджетів будуть дефіцитними, незважаючи на вимогу нових фіскальних правил Єврокомісії звести дефіцити до нуля. Прийнявши бюджетні плани цих країн, і проігнорувавши заклики німців ліпше затягнути пояси, Європейська Комісія, по суті, відкрито проголосила кінець ери фіскального посилювання, яке стояло на шляху економічного відновлення. Заяви Європейського центрального банку були ще більш значущими. Глава ЦБ Маріо Драгі ясно дав зрозуміти, що баланс буде збільшено до 1 трлн. євро, при цьому він також пообіцяв вжити всіх необхідних заходів для досягнення цієї мети. Фактично, це означає, що центральний банк нарешті зважився на масштабне кількісне ослаблення – хоча і в іншій формі, відмінній від використаної в США, Японії і Великобританії.
Європа і Японія нарешті пішли за прикладом США і пішли шляхом фіскальних стимулів, отже, їх більше нічого не стримує, не тягне вниз. Навпаки, тепер буде простіше провести структурні реформи. Перспектива масштабної світової експансії тепер не здається примарним міражем, як це було місяць тому. Цього поліпшення світового економічного прогнозу більш ніж достатньо, щоб виправдати стрімке відновлення фондового ринку з середини жовтня. Навіть якщо економічні умови продовжать поліпшуватися, ціни на акції можуть різко впасти в певний момент, заподіявши інвесторам проблеми. Так сталося в 1987 році, приблизно через п’ять років після початку структурного бичачого ринку. Цикли бум-спад неминучі, тому що поліпшення економічних умов провокує спекуляції, які зникають, як тільки жадібність змінюється страхом. Але спад не може передувати буму, а світові економічні умови вказують на те, що бум на фондовому ринку тільки починається.
Анатоль Калецький, The Financial Times
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
