1135
У чому винні банкіри
— Фондовий ринок
Згідно з даними МВС, за 9 місяців 2014 правоохоронні органи зареєстрували 1048 кримінальних правопорушень, 11 з яких – зі збитками понад 1 млн гривень. Серед винних – 36 керівників банківських установ.
За результатами досудових розслідувань 627 справ направлено до судів. Враховуючи, що на 1 жовтня 2014 року, за даними НБУ, фінансова система налічувала 166 банків, виникає риторичне запитання – багато це чи мало справ для української банківської системи?
Більшість кримінальних справ у сфері банківської діяльності заведені за трьома статтями Кримінального кодексу: ст. 190 «Шахрайство», ст.191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», а також ст. 366 «Службове підроблення». Всього затримано 380 осіб, 61 з яких – керівники, в тому числі 36 банкірів. «Для банківської системи, при тому, що відбувається сьогодні в країні, це некритична статистика. Враховуючи, що в банківській системі працюють десятки тисяч людей, а ще є мільйони позичальників, справи по яких підпадають під ці ж статті», – вказує глава наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат, доповнюючи, що по багатьох інцидентах з неплатниками справи попросту не порушують.
Частина відкритих силовиками справ є фіктивними. В країні діє «право сильного»: за наявності зв’язків боржники, замість платежів за боргами, можуть скаржитися на тих, кому заборгували, в силові структури.
Банкіри вже безпосередньо озвучують подібні прецеденти за участю правоохоронних органів. Наприклад, в інтерв’ю Forbes голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач наводив приклади, коли неплатники подавали заяви в прокуратуру на банкірів, щоб уникнути розрахунку за боргами. «У прокуратурі я попросив слідчого передати клієнтові, що якщо у того є, як він стверджує, гроші і бажання платити, ми готові надати йому таку можливість, так як за ним ще числиться непогашена частина боргу. Це був жарт, природно. Благо, слідчий, розуміючи дурість цій ситуації, також розсміявся», – зазначав Хак-Ковач в інтерв’ю.
«Правоохоронні органи, суди, прокуратура схильні до корупції. Це факт. В таких умовах недобросовісним банкірам відбутися легким переляком або взагалі уникнути покарання дуже просто. Але покарання має бути жорстким, тому що такі справи підривають довіру вкладників до банківської системи», – нарікає член ради Національного банку України Юрій Полунєєв. За його словами, в США банкіри в деяких випадках можуть навіть отримати довічне ув’язнення за порушення і зловживання. «Очищення правоохоронної системи від корупції й жорсткіші заходи до банківських правопорушень необхідні, тому що останні підривають основи здорової економіки», – пояснює Полунєєв.
Полунєєв вважає, що найбільше справ відкрито за тими банками, які є проблемними або перебувають у стадії ліквідації. «Коли банк потрапляє в руки держави, розкриваються всі «квіточки». Так, деякі з банків, які були у нас до 2014 року, банками називатися не можуть. Природно, що по них відкрито кримінальні справи», – констатує Полунєєв.
За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з початку 2014 неплатоспроможними визнано 26 банків, тоді як всього з моменту вступу в силу закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб» ФГВ проводив виведення з ринку 28 банків. З них у 14 була відкликана ліцензія, і вони були направлені на ліквідацію. Це такі банки, як Ерде Банк, «Таврика», «Даніель», Реал Банк, Брокбізнесбанк, «Меркурій», «Форум», Інтербанк, Промекономбанк, Південкомбанк, Західінкомбанк, АКБ Банк, «Старокиївський», Фінростбанк.
Тимчасова адміністрація працює в Єврогазбанку, «Золоті ворота», «УФС», Терра Банку, Актив-Банку, Актабанк, Грін Банку, Експобанку, «Демарк», «Порто-Франко», «Прайм», «Аксіома», ІнтерКредитБанк, «Меліор».
Заступник директора-розпорядника ФГВ Андрій Оленчик розповів Forbes, що за ініціативою уповноважених осіб Фондом до правоохоронних органів направлено 228 заяв на загальну суму претензій в 45,7 млрд гривень. «Відкрито 115 кримінальних проваджень на загальну суму вимог більш 28 млрд гривень за такими статтями Кримінального кодексу, як 364 «Зловживання повноваженнями службовою особою юрособи приватного права, незалежно від організаційно-правової форми», 191 стаття -«Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Також кримінальні справи відкриті по ст.388 «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт» і по ст. 190 «Шахрайство», – перераховує Андрій Оленчик.
За його словами, одне кримінальне провадження було направлено в суд, і по ньому винесено виправдувальний вирок. На це рішення Генеральна прокуратура подала апеляційну скаргу. Через відсутність складу злочину закрито п’ять кримінальних проваджень.
«Щодо більшості банків, що ліквідуються, і банків з тимчасовою адміністрацією, сумарно – по 60% банків, переданих Фонду, відкриті кримінальні провадження за фактами вчинення посадовими особами банку фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами з метою заволодіти ними свідомо злочинним шляхом. Також, відповідно до листа про наміри, підписаним між Україною і МВФ, уповноважені особи ФГВ проводять розслідування за визначенням фактів доведення банків до неплатоспроможності», – розповідає Оленчик.
За якою кількістю подібних справ вийде повернути кошти клієнтів? «Довести до логічного кінця з поверненням грошей вийде 1% справ. Тому що в країні – тотальна безвідповідальність і беззаконня. Так було завжди в економічному блоці останні 10 років. І ситуація все гірше і гірше», – вважає Оністрат. Він підкреслює, що до глибокої реформи в системі правоохоронних органів і судовій системі говорити про поліпшення стану банківської системи не можна. Про це ж заявляють і в Національному банку.
За словами Полунєєва, цифри свідчать про хворобу корпоративного управління та хвороби бізнес-етики банківської системи. «Необхідно більш жорстке дотримання звітності з точки зору міжнародних принципів і жорсткіший контроль з боку НБУ. Я думаю, що на багато речей регулятор міг і не зважати», – припускає експерт.
Ще одним рецептом він вважає впровадження в Україні міжнародних принципів корпоративного управління, а саме – створення незалежних наглядових рад і наявність в них незалежних директорів, яким будуть підпорядковані функції внутрішнього аудиту комерційних банків. «Ці незалежні директори повинні призначатися НБУ, а не обиратися акціонерами», – резюмує Полунєєв.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
