5659
Бережись депозиту
— Кредит&Депозит
Хвиля неплатоспроможності банків в поточному році дозволила виявити, що більшість проблемних установ зовсім не намагалися з останніх сил «пилососити» вклади населення за максимальними ставками. Тільки чверть установ намагалися заманити вкладників наддорогими депозитами, більшість же трималися в тіні ринку, пропонуючи ставки трохи вище середнього. Це знижує шанси клієнтів навчитися виявляти проблемні банки.
Поточний рік став рекордним за кількістю неплатоспроможних банків: тимчасові адміністрації вже введені в 26 установ, і НБУ не заперечує, що до кінця року цей список може поповнитися. FinMaidan вирішив з’ясувати, наскільки правильне твердження, яке існує на ринку, що банк, який знаходиться на межі банкрутства, залучає депозити фізичних осіб за найвищими ставкам. Для цього ми проаналізували всі депозитні пропозиції банків, що пропонувалися ними до введення тимчасових адміністрацій.
В лідери не напрошуються
В процесі аналізу банківських пропозицій з’ясувалося, що лише чверть установ – 6 з 26 – напередодні введення тимчасових адміністрацій пропонували завищену ставку. Їх вклади для населення терміном на 12 місяців входили в п’ятірку найбільш прибуткових на ринку. З них три банки стали абсолютними лідерами – більше них ніхто в ті дні не обіцяв: «Меркурій» і Брокбізнесбанк в лютому пропонували 23%, Єврогазбанк – в липні 25%.
Решта три установи ставили високі ставки або за окремими програмами, або за всіма строками відразу: Терра Банк за вкладами на три місяці обіцяв 26% річних, «Порто-Франко» – 25%, а Інтербанк за вкладами на рік – 24,5%. Термінова потреба в коштах виникала у таких банків для виплати вкладів, строк розміщення яких завершився, або для виведення грошей шляхом видачі завідомо неповоротних кредитів. «Залучення депозитів за завищеними ставками для вирішення проблем банку називається пасивною пірамідою. І працює вона лише до пори до часу – як сходження на гору, яке в будь-який момент може під тобою розсипатися. Тому більшість банків не вдаються до такого способу залучення ресурсів. Решту ж, як бачимо, це не рятує», – говорить незалежний експерт, колишній тимчасовий адміністратор банку «Володимирський» Анатолій Дробязко.
Дорогі пасиви не тільки не вирішували, а й погіршували проблеми банків. «У кожного банку є своя причина «захворювання», яка відома тільки регулятору і акціонерам. Але можна стверджувати з абсолютною точністю: короткочасне підвищення ставок по вкладах не вирішує питання ліквідності, так як довгострокові зобов’язання перед кредиторами ніхто не відміняв», – розповідає перший заступник голови правління Форвард Банку Олена Франківська.
Тактика не виділятися
Понад половину проблемних банків – 14 – не виділялися на ринку, хоча пропонували ставки вище середніх: 20-22,5% за річним внеском при середньоринкових 18-19%. «Вони думали, що можуть залучити ресурс дешевше (максимуму. – FinMiadan), оскільки ринок давав їм таку можливість, і зберегти хороші фінансові показники», – каже голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
Занадто агресивна стратегія лише прискорила б падіння банків, а залучаючи кошти трохи дешевше, менеджмент може сподіватися, що у нього вистачить часу і сил, щоб врятувати установу. «Якби ці банки поставили депозитні ставки на максимальному рівні, то, не маючи певної прибутковості, отримали б додатковий негативний вплив на стан банку – отримали б збиток і тільки прискорили б свій кінець. Ставити дуже високу ставку, щоб задовольнити потребу в ресурсах, неможливо, якщо вона не збігається з фінансовими показниками банку, – пояснює Дмитро Гриджук. – Депозити, які залучає банк з уже виниклими проблемами, не можна направити на кредитування. Ними можна лише покрити дірки в ліквідності». Більшість банків цієї групи кептивні – залучені у фізосіб кошти менеджмент банків направляв на кредитування інсайдерів та пов’язаних з акціонерами осіб.
Низька ставка у проблемного банку
Але серед «померлих» банків були й ті, хто особливо не намагався залучити кошти населення. Їх було менше чверті. Найменшу дохідність за вкладами пропонували банки, які були закриті через відмивання грошей. За депозитами строком три місяці середня ставка на ринку становила 19,4%, максимальна – 25,5% (дані «Простобанк Консалтингу»), а Меліор Банк і Грін Банк пропонували 16%, ІнтерКредитБанк – 15,25%. Винятком виявився банк «Аксіома», що обіцяв 23%, і Прайм-Банк з 1%. За депозитами строком на рік різниця в ставках була менш помітна: при середній ставці 19% і максимальній 25% банки платили 8-18,5% («Аксіома» – 25%).
Причина в тому, що установи, які займаються переведенням у готівку, не потребують залучення коштів населення, навпаки, відмова від коштів фізосіб повинна знизити нагляд за їх діяльністю з боку держави. «Банки, які займаються відмиванням готівкових грошей, ніколи не мають потреби ні в депозитах, ні в кредитах – це схемні банки. І майже завжди їх закривають не тому, що у них погані показники або нормативи, – вони зазвичай чудові, а тому, що характер їх діяльності суперечить фінансовому моніторингу», – пояснює Анатолій Дробязко.
Питання у високій ставці
Далеко не всі гравці, які пропонували максимальну прибутковість, відчувають проблеми. За даними «Простобанк Консалтингу», серед топ-50 ринку найвищі ставки обіцяли Платинум Банк, Форвард Банк, Ідея Банк, Альфа-банк, «Кредит-Дніпро», «Ренесанс Капітал», «Фінанси і Кредит». Але їх високі депозитні ставки були викликані іншими факторами. «Говорити про те, що високі ставки – це наслідок серйозних проблем з ліквідністю у банку, невірно. На ставку впливають відразу кілька факторів: це і ринок, і регулятор, і ліквідність кожного окремо взятого банку в окремо взятому періоді часу, а також сезонність», – каже Олена Франківська.
Щоб обслуговувати найдорожчі на ринку вклади, ці банки мають бути присутні в сегменті роздрібного кредитування. Оскільки ефективні ринкові ставки за беззаставними позиками готівкою зберігаються на рівні 44-124% річних, такі роздрібні установи, як Платинум Банк, Альфа-банк і Форвард Банк, можуть дозволити собі платити високий дохід за вкладами.
Установи можуть тимчасово завищувати депозитні ставки перед розширенням частки ринку або з метою залучення вкладів для компенсації їх відтоку. «За умови досить стійкого стану банку більш агресивна маркетингова стратегія, яка виражається в готовності залучати ресурси під вищі ставки, може свідчити про наявність у банку планів по запуску нових кредитних програм або продуктів, готовності до реалізації великих проектів», – каже начальник управління пасивних , комісійних та сервісних продуктів ВТБ Банку Марина Кшініна. Наприклад, невеликий банк «Михайлівський», створений в минулому році, готовий платити 25% річних навіть за депозитами з достроковим зняттям коштів.
Банк може стати неплатоспроможним навіть при помірній політиці залучення вкладів, наприклад, через невдалу кредитну політику, шахрайство менеджменту або акціонерів. Подібним чином розвивалася ситуація в Західінкомбанку – установа вже кілька років проблемна, тому для економії витрат їх річна депозитна ставка перебувала на позначці 10,5%. Відтік вкладів, що спостерігався в поточному році, також вплинув на середньоринкові ставки. «У 2014-му абсолютно всі банки зіткнулися з істотним відтоком депозитів, але те, з яким запасом міцності кожний з них увійшов в кризу, істотно вплинуло на індивідуальну політику деяких установ щодо депозитних ставок», – пояснює Марина Кшиніна.
Олеся Блащук
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
