Уряд збільшує капітал держбанків в обмін на купівлю ними неліквідних паперів


Згідно з постановою Кабміну від 25 серпня, статутний фонд Ощадбанку буде збільшено з 200 до 301 млн грн, а Укрексімбанку — з 288 до 386 млн грн. І в першому, і в другому випадку джерело капіталізації банківських установ — держбюджет.

На перший погляд, допомога Кабміну — єдиного акціонера держбанків — є вельми вчасною. Держбанки кілька років чекали на підтримку уряду, однак виділення грошей постійно відкладалося, оскільки статті на збільшення капіталізації банківських установ викреслювалися з держбюджету ще на етапі його розгляду парламентом. У результаті держбанки здавали ринкові позиції. Реальний капітал Ощадбанку рік тому був негативним, три роки тому банк припинив бути найощаднішим, а 2004-го не увійшов навіть до десятки найбільших банків за капіталом.

Тим часом слідом за постановами Кабміну про капіталізацію держбанків з’явилося оголошення Мінфіну про розміщення ОВДП терміном обігу 4,5 року. На аукціоні 31 серпня Мінфін продав 101 тис. облігацій, забезпечивши таким чином надходження до бюджету 100,552 млн грн. Дивує не тільки обсяг операції, а й вартість залучених коштів. Дохідність паперів становила 10,7% річних, тоді як трирічні папери ще місяць тому пропонувалися інвесторам за ставкою 11,7% річних.

Економічний сенс інвестицій у такі держоблігації залишається загадкою: по ідеї, вартість п’ятирічних ресурсів становить не менше ніж 11%. Навряд чи облігації могли б викликати ажіотаж і серед нерезидентів, які також мають альтернативи у вигляді дво- і трирічних українських ОВДП. Логічно припустити, що розійшлися ОВДП у вузькому колі банків, з якими було досягнуто попередньої домовленості. Таке припущення є й серед банкірів. Зокрема, начальник відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Ерік Найман називає розміщення Мінфіну неринковим, зазначаючи, що банки не мають таких довгих і дешевих ресурсів, щоб вкладати в ці папери.

Отже, вдале розміщення Мінфіну, що збіглось зі збільшенням статутних фондів Ощадбанку й Укрексімбанку, не дає підстав сумніватися, що саме держбанки стали щасливими держателями малопривабливих чотирирічних державних боргів. Утім, участь Ощадбанку в купівлі держпаперів — не новина. До речі, за умов рекордного зростання розміщень державних боргів істотним збільшенням портфеля цінних паперів у січні — липні поточного року виділилися лише ПриватБанк (приріст на 255 млн грн) і Ощадбанк (приріст на 198 млн грн). Хто з них перед виборами міг спокуситися на державні облігації, здогадатися неважко.

Ощадбанк — найбільший держатель держоблігацій. А збільшення капіталу дасть змогу викупити додаткову порцію держпаперів. Фактично відбувається вливання грошей у капітал банку з одного боку і виведення їх з іншого під приводом придбання облігацій. Аналогічні схеми успішно випробувані більшістю діючих комерційних банківських установ, які, залучаючи акціонерний капітал, відразу ж видають кредити пов’язаним особам з подальшим їх пролонгуванням. Щоправда, такі операції останнім часом здійснити набагато складніше через посилення наглядових функцій НБУ. Потрібно вибудувати цілий прошарок кредиторів, перш ніж гроші дійдуть до реального власника банку. У випадку ж з Мінфіном, вочевидь, ланцюжок гранично простий. Банки капіталізуються за рахунок бюджетних грошей і одразу фінансують бюджет.

Тим часом Ощадбанк, зареєструвавши збільшення статутного капіталу, міг би домогтися зняття обмежень, накладених на його діяльність з подачі Світового банку, і активізувати кредитування. Причому на кредитних операціях він міг би заробити удвічі більше, ніж на купівлі держоблігацій на умовах, запропонованих Мінфіном. Однак виходить, що скасування санкцій потрібне Ощадбанку для нарощення низькодохідного портфеля цінних паперів. І хоча збільшення статутного фонду дасть Ощадбанкові можливість повернутися до десятки найбільш капіталізованих банків, необхідність «відробити» бюджетні гроші навряд чи дозволить йому вийти на прийнятний рівень рентабельності. Поза сумнівом, за таких умов лідерські позиції, які посідають у себе на батьківщині російські Сбербанк і Внешторгбанк, українським Ощадбанку і Укрексімбанку навряд чи загрожують.

Капітальний рейтинг

Банк / Капітал, млн грн
1 ПриватБанк 1215,6
2 «Аваль» 1178,49
3 УкрСиббанк 769,67
4 Укрсоцбанк 562,98
5 Укрексімбанк 487,2 (575,2 з урахуванням додемісії)
6 Райффайзенбанк 418,19
7 ПУМБ 368,97
8 «Надра» 318,26
9 Укрпромбанк 297,64
10 Брокбізнесбанк 282,1
11 «Фінанси і Кредит» 276,02
12 Ощадбанк 236,35 (337,35 з урахуванням додемісії)

За даними Асоціації українських банків на 1.07.2004 р. У рейтингу не враховано показники Промінвестбанку

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Все, що ми знаємо про:НБУ
Рейтинг популярності матеріалу «Уряд збільшує капітал держбанків в обмін на купівлю ними неліквідних паперів» на Finance.UA - 2.0
В Контексті Finance.UA