Банківська поросль


Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ

Прогнози щодо поголовного скорочення кількості банківських установ не справдилися. Поки НБУ займається ліквідацією давно визнаних банкрутів, на ринок вийдуть нові банки. Торік їх з’явилося п’ять, в цьому — буде ще більше.

2003 року НБУ зареєстрував п’ять банківських установ, з яких три попервах мають намір підкоряти київський ринок — «Арма», «Лідер» і «Даніель». Інші два банки — «Український фінансовий світ» і СоцКомБанк — укорінюються відповідно в Донецькій і Одеській областях. «Арма» і СоцКомбанк уже проводять банківські операції, інші розпочнуть діяльність найближчим часом. Банк «Лідер» планує вийти на ринок у січні — на початку лютого. Наприкінці грудня минулого року ліцензію на здійснення банківської діяльності отримав «Український фінансовий світ». Щодо «Даніеля», то термін початку його роботи поки що не відомий.

Показово, що серед новостворених структур немає жодного спеціалізованого банку. Майже всі вони позиціюються як універсальні, хоча, здавалося б, місця для таких банківських установ на ринку вже немає, оскільки всі підприємства давно розібрані між діючими банками. Проте було б дивно, якби нові банки вийшли на ринок з порожніми руками, заздалегідь не домовившись зі своїми потенційними клієнтами й не маючи стратегії відвоювання ніш у конкурентів. Щоправда, ця боротьба не буде такою ж насиченою, як між провідними банківськими установами. Однак, серед так званих банків третього ешелону, а це майже сотня з діючих банківських установ, стає дедалі тісніше. Комусь доведеться піти з ринку чи стати філією більшого банку.

Акціонери нових банківських установ навряд чи ставлять перед ними амбітні цілі. Організувати з нуля великий банк майже неможливо, якщо, звичайно, він не є «донькою» зарубіжних фінзакладів. Усі нові банки створено на українські гроші, деякі — завдяки новим великим регіональним компаніям, які не входять до жодної з відомих промислово-фінансових груп. Оскільки чимало банків неухильно виконує побажання своїх власників, у нових гравців на ринку виникає цілком природне бажання зберегти свою фінансову незалежність. Досягти цієї мети можна, створивши свій банк. Проте серед новостворених банківських структур є й такі, що прямо чи опосередковано пов’язані з ФПГ, що вже мають свої банківські установи.

Старі новачки

З п’ятірки новостворених банків виокремлюються два — «Лідер» і «Арма». Засновники обох банківських установ — не новачки на фінансовому ринку. «Лідер» безпосередньо пов’язаний з дніпропетровською групою «Приват», до складу якої входять три банки — ПриватБанк, «Приватінвест» і російський «Москомприват». Засновники «Лідера» — компанії «Приват-онлайн», «Приваткомплект» і «ПБ-консалтинг». Наглядову раду банку очолив Віктор Лисицький, який обіймає нині посаду радника голови правління ПриватБанку, в минулому — керівник групи радників голови НБУ і урядовий секретар Кабміну (в уряді Віктора Ющенка).

Навіщо знадобилося «Привату» створювати нову банківську структуру — можна лише здогадуватись. Ймовірно, це спроба вийти на київський ринок банківських послуг з новим брендом. Водночас, у ПриватБанку розкручене ім’я й навряд чи «Лідер» матиме таку саму популярність у клієнтів. Не виключено, що «Лідер» виконуватиме функції своєрідного посередника між ПриватБанком і київським регіоном для оптимізації управління мережею філій. Можливо, цей напрям діяльності в київському управлінні ПриватБанку вважають не найпріоритетнішим і передали його новій структурі. Якщо, наприклад, створювати широку мережу міні-відділень у Києві, то невеликому місцевому банку буде простіше контролювати їхню діяльність, ніж дніпропетровському ПриватБанку.

Має право на існування й інша версія. Ймовірно, «Лідер» створює один з менеджерів дніпропетровського банку. Так свого часу з’явилася фінансова група «ТАС». До речі, в Дніпропетровську працює ще один невеликий банк — Агробанк, який, подейкують, також близький до одного з топ-менеджерів групи «Приват».

За словами Лисицького, «Лідер» створено як універсальний банк і він орієнтуватиметься на роботу з підприємствами малого й середнього бізнесу, а також з широкими верствами населення. Банк запозичить у ПриватБанку банківські технології з розвитку ритейлового бізнесу, зокрема ринку пластикових карток. Планують, що «Лідер» встановить у Києві 28 банкоматів. «Цей банк розраховано на широке коло клієнтів із середнім рівнем достатку і нижче середнього», — розповідає Лисицький.

Акціонери «Арми» також уже знайомі з фінансовим ринком. За неофіційною інформацією, банк створено луганськими бізнесменами, які вирішили перевести свій бізнес до Києва. З ними пов’язують однойменну страхову компанію «Арма», що вже не перший рік працює на ринку. Страховик і банк займають один офіс. Вочевидь, створення банку буде додатковим стимулом розвитку СК. Ба більше, поєднання «страхова компанія — банк» є ідеальним для формування фінансової групи. Дві фінансові структури можуть неабияк посилити одна одну й розширити спектр послуг.

Не випадково чимало великих банків уже давно працюють з компаніями, пов’язаними з ними акціонерним капіталом. Очолює банк «Арма» відомий у банківському світі Сергій Роголь. До приходу в банк він встиг попрацювати в банку «Надра» на посаді першого віце-президента, а потім і першого заступника голови в Інтерконтинентбанку. Власники інших новостворених банківських установ фінансовим ринком раніше не цікавилися.

Банки-промисловці

Поки що не зрозуміло, як позиціюватиметься на ринку новий київський банк «Даніель». Установа ще не почала працювати: немає навіть вивіски на будівлі. Відомо тільки, що «Даніель» має ту саму адресу, що й нафтотрейдер «Дізойл». За неофіційною інформацією, власниками «Дізойл» є кілька приватних осіб, які не мають тісних контактів з найбільшими фінансово-промисловими групами чи відомими бізнесменами. Можливо, «Даніель» орієнтуватиметься на обслуговування кількох дружніх компаній, як і більшість дрібних банківських установ. Цим його місія й обмежиться.

З великим розмахом на ринок вийшов одеський СоцКомБанк, прийнятий нещодавно до Київського банківського союзу. За словами заступника голови правління банку Сергія Розенберга, СоцКомБанк орієнтовано на обслуговування малого й середнього бізнесу. Одними з найбільших клієнтів банку стали забудовник житла «Прогрес-Буд» і компанія «Білдинг-груп», спільно з якою банк інвестує в будівництво елітних будинків. Крім цього, банк співпрацює з транспортно-експедиторськими компаніями — «Ільметсервіс» і «Феррум-сервіс» — найбільшими операторами на півдні України з вторинної переробки й транспортування чорних металів. Простежуються інтереси банку і в паливно-енергетичному комплексі. З ним працюють регіональні енергокомпанії «Теплодаренерго», «Укренергопром» та «Облпаливо». За словами Розенберга, найближчим часом мерія Одеси розгляне можливість надання СоцКомБанку статусу уповноваженого щодо обслуговування рахунків міського бюджету. Вочевидь, йдеться про виплату зарплат бюджетникам, позаяк усі кошти місцевих бюджетів мають бути вже переведені до Держказначейства.

Не менш цікавий інший регіональний новачок — донецький банк «Український фінансовий світ». Конкуренція серед банківських установ у цьому регіоні майже аналогічна київській. В індустріальному центрі працюють усі без винятку найбільші банківські установи. За словами голови правління «Українського фінансового світу» Артура Загородникова, одним із засновників банку виступила корпорація «Олімп» — потужний виробник лікеро-горілчаної продукції. Тому банк має кілька цілей, серед яких залучення ресурсів для корпорації, моніторинг руху її коштів, надання дешевших послуг і реалізація інвестиційних проектів. «Олімп» планує інвестувати близько $50 млн у будівництво нових виробничих потужностей. Клієнтами «Українського фінансового світу» попервах, окрім самої корпорації, стануть її основні партнери — спиртозаводи, виробники комплектуючих і дистрибутори. Паралельно банк почне роботу із залучення вкладів населення. За словами Загородникова, передбачається, що до 2005-2006 років регулятивний капітал банку становитиме EUR10-15 млн. У цей же період планується відкрити філії у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпропетровську й Криму.

Напохваті

Нинішній рік обіцяє бути не менш насиченим за кількістю новоприбулих банківських установ. Причому на ринку очікується поява нових зарубіжних гравців. Цього місяця стане відомий власник львівського «Кредит Банк (Україна)». Якщо контроль над банком дістанеться польському PKO BP, то інший претендент на його акції — казахський «Банк ТуранАлем» — відновить пошуки підходящої кандидатури на українському ринку. Очікується продаж уже давно не функціонуючого банку «CSFB (Україна)» одному з російських банків. Не пастимуть задніх й українські компанії. Наприклад, «Індустріальний союз Донбасу» активно підшукує банк. Очевидно, з’являться й невеликі банківські установи, які створюють нові компанії, що оперилися.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Банківська поросль» на Finance.UA - 2.2
В Контексті Finance.UA