Е-Data в Україні: результати і перспективи — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Е-Data в Україні: результати і перспективи

Казна та Політика
1066
За два роки роботи портал е-Data став одним з важливих факторів контролю громадськості за державними органами. Особливо це актуально для України, беручи до уваги розмах корупції і зловживання службовим становищем в нашій країні.
На думку Першого заступника Міністра фінансів Оксани Маркарової, запуск порталу і його стабільна робота є наріжним каменем для управління публічними фінансами.
Успішний запуск ресурсу е-Data також дозволив Україні помітно підвищити рейтинг країни у глобальному індексі відкритих даних.
Буде більше прозорості?
З 15 вересня портал е-Data переведено в режим промислової експлуатації. А це означає, що тестовий період закінчився, і розкривати свою інформацію на порталі доведеться не тільки державному та місцевому бюджетам, але й державним і комунальним підприємствам, а також фондам, що використовують бюджетні кошти.
Раніше обов’язкової вимоги розміщувати інформацію на порталі не було, чим користувалися багато бюджетних установ та одержувачі бюджетних коштів.
Відтепер за відмову публікувати дані у відповідності до вимог Закону «Про відкритість використання публічних коштів», керівники організацій будуть притягуватися до адміністративної відповідальності.
Індикатор реформ
Треба сказати, що впровадження засад електронної демократії продовжує залишатися фактично єдиним прикладом реформування країни, в результаті якого Україна змогла помітно просунутися у світових рейтингах.
Не секрет, що проведення реформ в Україні рухається дуже повільно або зовсім стоїть на одному місці. Так, у світовому рейтингу сприйняття корупції наша країна опинилася на 131 місці, поряд з такими країнами, як Іран і Росія. Прогрес нульовий.
У рейтингу інституційного розвитку, а це, на думку Всесвітнього економічного форуму, головний фактор зростання конкурентоспроможності країни, Україна посіла 129 позицію з 132 країн. Що підтверджує повний провал економічних реформ в країні.
На цьому тлі єдиним сегментом, де реформи проходять успішно, стало впровадження засад електронної демократії. Так, у глобальному індексі відкритих даних Україна посідає 31 позицію з 193 країн, піднявшись у рейтингу на 23 рядки. Також наша країна помітно поліпшила свої позиції в рейтингу OpenDataBarometer, піднявшись на 18 позицій до 44 місця.
Результати роботи порталу е-Data:
  • Е-Data – найбільша відкрита база даних з публічних фінансів в Україні;
  • На порталі зареєстровано 40 тис. розпорядників державних коштів;
  • Доступно 61,5 млн транзакцій з використанням бюджетних коштів на загальну суму 4,6 трлн грн;
  • Для користувачів доступно 20,6 млн договорів, актів і звітів;
  • Щодня портал відвідують 21 тис. користувачів.
Розробники проекту розраховують, що повноцінний запуск ресурсу дозволить Україні в 2018 році увійти у ТОП-20 країн у рейтингу відкритих даних і випередити за цим показником багато країн Євросоюзу.
Нові можливості
Суспільство має право і отримує можливість знати, куди і яким чином витрачаються державні кошти. Доступ до такої інформації повинен бути уніфікованим і реалізуватися на загальнодержавному рівні, вважає Оксана Маркарова.
Перевага порталу е-Data у тому, що вдалося створити і успішно запустити в роботу єдину відкриту базу даних, доступ до якої має кожен користувач, включаючи всі державні організації.
Раніше системи електронного документообігу впроваджувалися локально, окремо в кожному міністерстві, і можливість використовувати таку базу була лише в рамках однієї організації.
В результаті для обміну даними між міністерствами і відомствами доводилося з електронного документа друкувати паперову копію і висилати її зацікавленій стороні. Ефективність такого підходу була низькою, і витрати на встановлення такої системи себе не виправдовували.
До появи ресурсу е-Data, міністерства і відомства не мали доступу до баз даних одне одного. Про можливості доступу до цих даних з боку пересічних громадян, журналістів або незалежних експертів не могло бути й мови.
Проект е-Data вже показав свою ефективність, забезпечивши прозорість у державних фінансах, і безпрецедентну раніше можливість доступу до даних для пересічного користувача, резюмує Оксана Маркарова. Він розроблений відповідно до вимог міжнародного стандарту OpenData, в ньому немає форматів, які складно обробити.
Ще одне важливе нововведення – запуск модуля Відкритий бюджет, який дасть можливість користувачеві отримувати більше інформації про бюджет, особливо в частині доходів бюджету, детально за статтями і програмами, коментує керівник проекту е-Data Олександр Щолоков.
«Коли модулі е-Data і Відкритий бюджет запрацюють разом, отримаємо реальний інструмент оцінки ефективності управління державними коштами. При цьому важливо зробити так, щоб звітність Казначейства, Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів була зрозумілою для користувачів та зручною у використанні. Лише тоді від проекту можна отримати реальний соціальний ефект», – говорить він.
Як очікується, проект е-Data буде своєрідним «антикорупційним щепленням» і сприятиме зниженню рівня корупції в країні.
Розуміння того, що інформація про кожну операцію буде відома на наступний день, буде зупиняти багатьох потенційних корупціонерів від прийняття необґрунтованих або незаконних рішень.
Також роздруківка транзакції з порталу е-Data може бути безпосередньо використана для підтвердження корупційних дій і все більш активно використовується слідчими органами у своїй роботі.
Плани і проблеми
За словами Оксани Маркарової, найближча мета – зробити так, щоб звіти на порталі відображалися автоматично.
Ще одне невирішене питання – це якість інформації, яка викладається на порталі. Дані необхідно подавати у зручній для користувача формі, оперативними і точними.
Також стоїть питання поліпшення сервісу службових кабінетів.
За словами Олександра Щолокова, на ресурсі е-Data зараз зареєстровано 50% розпорядників державних коштів, близько 40 тис. організацій, решта поки що не поспішають реєструватися.
За його словами, бюджетні організації, зареєстровані на ресурсі е-Data, здійснили понад 90% державних платежів, на суму 4,1 трлн грн, решта організацій, що не зареєструвалися в системі, провели платежів на 0,5 трлн грн.
Для розміщення всіх даних про публічні фінанси на одному ресурсі і уникнення дублювання інформації в перспективі планується об’єднати сайти е-Data і ProZorro, коментує керівник Державної казначейської служби Тетяна Слюз.
Казнечейство з 1 січня 2018 року планує запуск системи Клієнт-казначейство.
Також у найближчих планах Казначества – початок роботи централізованої системи Онлайн-доходи і запуск системи електронної звітності, що помітно спростить документообіг для бюджетних організацій.
Сергій Савенко
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас