605
Держбюджет-2018: сильні та слабкі місця
— Казна та Політика
Оприлюднений у понеділок проект держбюджету на 2018 рік буде винесено на суд депутатів у п’ятницю, 22 вересня. Про це повідомив спікер українського парламенту Андрій Парубій.
За словами міністра фінансів України Олександра Данилюка, основні пріоритети держбюджету на 2018 рік зводяться до збільшення витрат на освіту, медицину, оборону і безпеку, соціальну сферу, децентралізацію, підтримку фермерів, ремонт і будівництво доріг.
В уряді явно пишаються тим, що не стали піднімати ставки податків, як це часто буває, а збільшення доходів розраховують отримати за рахунок збільшення економічного зростання. За базовим сценарієм, ВВП в наступному році зросте на 3% (4% при найбільш оптимістичному розвитку ситуації і 1,2% – при песимістичному).
Водночас експерти називають цей документ звичайним перерозподілом доходів і витрат з урахуванням інфляції. І не вірять у багато ідей і показники.
Загальний кошторис і точки росту
Наступного року зведений бюджет України (загальна і спеціальна частини, а також місцеві бюджети) перевищить 1 трильйон гривень, як по дохідній, так і по видатковій частині.
Як випливає з пояснювальної записки до держбюджету-2018 (№7000 від 15 вересня 2017 р.), доходи зведеного бюджету в наступному році зростуть майже на 15%, до 1,12 трлн грн, а витрати – відповідно, майже на 20%, до 1,19 трлн грн в порівнянні з вже відредагованою версією бюджету на 2017 рік.
Окремо доходи держбюджету складуть 877 млрд грн, а витрати 948 млрд грн. При цьому граничний дефіцит держбюджету запланований на рівні 77,9 млрд грн, що становить 2,4% від ВВП. Нагадаємо, що нинішній бюджет зверстаний з дефіцитом в 3% ВВП.
«Це найнудніший бюджет серед усіх проектів. Там немає радикальних змін, наприклад, розподілу грошей між центральним і місцевими бюджетами або податкових новацій», – розповів UBR.ua економіст, голова Українського товариства економічних свобод (UEFF) Мар’ян Заблоцький.
За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенко, зростання економіки на 3% цілком реально домогтися в наступному році. Але це не можна вважати проривом. Поки ми бачимо просте збільшення бюджетів на рівень інфляції і вдалі або не дуже проштовхування відомствами своїх фінансових інтересів.
«За 2014-2015 роки економіка втратила 15%, потім відвоювала близько 2,5% в минулому році і ще близько 1,5% буде в цьому. Зростання в 3% не виводить нас на стабільну лінію розвитку, коли відчувається поліпшення життя і росте споживання. Це консервативне зростання економіки, засноване на експортній моделі», – зазначив Устенко.
За його словами, в наступному році світова кон’юнктура буде сприятлива для нашого експорту. Ціна на метали буде не гірша, ніж середня по цьому року, швидше за все буде незначне зростання на ринках АПК.
Втім, уряд всерйоз розраховує на розвиток машинобудування (особливо в секторах оборони, енергетики, будівництва), що дозволить цьому сектору зростати на 7,2% на рік. У тому числі за рахунок авіакосмічної галузі в контексті домовленостей з країнами Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Бразилії. При цьому агросектор, за розрахунками чиновників, дасть всього 1% зростання. Хоча з цим згодні не всі.
Мар’ян Заблоцький, наприклад, упевнений, що драйвером зростання економіки і надходжень валюти в країну залишаться, як і раніше – АПК і металургія.
«Промисловість потихеньку вмирає через проблеми в енергетиці та кон’юнктуру на світових ринках. Так, уряд хоче бачити розвиток машинобудування, але у мене таке відчуття, що ця галузь дуже сильно відстала. Достатньо подивитися, що робиться у нас і за кордоном в технологічному плані в цих галузях», – вважає Заблоцький.
В кінцевому підсумку уряд розраховує, що за рахунок реформ і збільшення внутрішнього попиту (в тому числі за рахунок підвищення соцстандартів) буде зростати зайнятість і скорочуватися інфляція.
Сумнівні показники
Інфляція в 2018 році очікується на рівні 7%, що нижче, ніж було заплановано на поточний рік (8,3%). Втім, влада вже офіційно була змушена переглянути прогноз інфляції на цей рік до 11,2%.
«Інфляція не вкладеться у заплановані бюджетом рамки в 7%. В останні роки дуже багато надрукували гривні. Реальний показник інфляції рідко буває нижче облікової ставки НБУ. Тому консервативний і оптимістичний прогноз на наступний рік 12-15%», – сказав Заблоцький.
Олег Устенко також називає реальне зростання цін в 2018 році на рівні 12-15%. За його словами, споживання домогосподарств навряд чи буде істотно зростати.
Статистика зростання доходів населення явно показує зміщення на користь бюджетного сектора. Він і штовхнув на збільшення середньої зарплати, про що рапортує Держстат. Тому підвищення соцстандартів не дасть бажаного поштовху економіці.
«Споживання не буде зростати за рахунок кредитування економіки, тому що монетарна політика буде стримана. Обсяги кредитування можуть трохи підрости, але, щоб цей фактор став якось впливати, буде потрібно значно більше часу», – зауоважив Устенко.
Такі ж сумніви викликає і середньорічний курс долара, який запланований на рівні 30,1 грн/$ (в бюджеті-2017 – 27,2 грн/$). Хоча ще минулого тижня міністр фінансів стверджував, що всі розрахунки в бюджеті побудовані на курсі 29,3 грн/$. Виникає підозра, що ці цифри так само умовні, як і показники інфляції.
Експерти вважають, що уряд намагається де можна урізати витрати і знайти якомога більше грошей для погашення зовнішніх боргів.
«Фінансувати дефіцит бюджету в 2,4% ВВП пропонується за рахунок приватизації і зовнішніх запозичень. Але приватизація – це нестійке джерело покриття дефіциту бюджету, що зайвий раз показав досвід нинішнього року, коли планували зібрати все ті ж 17 млрд грн», – зауважив Устенко.
Тому уряд знову піде позичати гроші. Поки, згідно з проектом, в 2018 рю хочуть позичити майже 215 млрд грн. З них 91,2 млрд грн або 42,4% загальної суми буде залучено на зовнішніх ринках.
Гроші уряд планує залучати в середньому під 12% річних на внутрішньому ринку, а на зовнішньому – під 9% річних. Окремо варто відзначити, що залучення понадпланових позик в 2018 році поки не передбачено.
«Нам будуть говорити, що зараз вигідно позичати. Однак вартість запозичень для України знизилася до 7-7,5% не тому що ми провели реформи, а просто ринок став більш прихильний до всіх учасників», – вважають у Фонді Блейзера.
На погашення старих боргів витратять майже 176 млрд грн і ще 130,2 млрд грн піде на обслуговування решти. В результаті загальні витрати держбюджету на виплати за боргами складуть близько $11,7 млрд за поточним курсом НБУ. До кінця 2018 року, як очікується, розмір прямого держборгу України досягне 1,999 трлн грн, або 61,5% ВВП.
Кому дадуть грошей
Крім погашення зовнішніх боргів за розміром витрат можна порівняти тільки витрати на оборону і безпеку, які будуть, як і раніше заявлялося, в розмірі 5% ВВП.
Загальне фінансування силового блоку збільшать до 164,9 млрд грн (5% ВВП), це на 21,3 млрд грн більше, ніж торік. З 83,3 млрд грн для Міноборони 16,4 млрд грн виділять на закупівлю і модернізацію озброєння.
Ще 63,9 млрд грн піде на фінансування Державної прикордонної служби, Нацполіції, Нацгвардії, і Служби з надзвичайних ситуацій (збільшення на 10,8 млрд грн).
Як уже згадувалося, будуть підвищені соцстандарти. Середній прожитковий мінімум зросте на 153 грн, до 1853 грн. А мінімальна зарплата – з 3200 грн до 3723 грн.
Більше пощастить вчителям – їм знову піднімуть на 25% зарплати. Наприклад, учитель 1 категорії отримає більше 8000 грн (+1600 грн). Всього витрати на освіту в 2018 році зростуть на 18,3% – до 217,5 млрд грн зі 183,8 млрд грн, запланованих в держбюджеті на 2017.
Медицині додадуть всього 11 млрд грн (до 112,5 млрд). На фінансування первинної ланки медичної допомоги буде направлено 13,2 млрд грн, вторинної та третинної медичної допомоги – близько 52 млрд грн. На підтримку сільської медицини, ініційовану президентом Петром Порошенком, планується направити в 2018 році 1 млрд грн.
Втім, більше грошей отримають не всі. По-перше, за словами міністра соцполітики Андрія Реви, приблизно на 5 млрд грн скоротиться виплата комунальних субсидій. В уряді вважають, що 55 млрд грн – буде цілком достатньо для населення, яке розбагатіло. Замість 6,4 млн сімей пільги зможуть отримати не більше 5-5,5 млн
домогосподарств.
домогосподарств.
Як раніше заявляв міністр фінансів Олександр Данилюк, при підготовці бюджету на 2018 рік Кабмін сконцентрувався на пріоритетних сферах і відмовився від другорядних витрат, щоб повністю фінансувати і охорону здоров’я, і реформу освіти, і пенсійну реформу. Всім іншим, на думку експертів, будуть виділяти кошти як вийде.
Втім, якщо депутати не приймуть закон про пенсійну реформу, як хоче уряд, необхідність фінансування дефіциту Пенсійного фонду може змінити пріоритети.
«Якщо реформу не приймуть, то витрати на покриття дефіциту ПФ вимиватимуть кошти, призначені на інші цілі. Цього року він склав більше 6% ВВП. Це дуже багато», – запевнив Олег Устенко.
Констянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
