17001
Доходи українців від продажу вживаних речей оподаткували
— Особисті фінанси
Налоговики роз’яснили, що такі заробітки є додатковим доходом, і погрожують штрафами
Здали в комісійний магазин поношену річ, побутову техніку або меблі і виручили за неї гроші — заплатіть податок. Таке роз’яснення видала ДФС для громадян-резидентів України. І додала, що ці кошти є додатковим доходом людини. А з нього має стягуватись податок на доходи фізичних осіб.
Вживані податки
Неважливо, чи здаєте ви обридлу річ, щоб звільнити місце в шафі, чи намагаєтеся продажем закрити діри в сімейному бюджеті — податок потрібно платити.
«Коли приймали Податковий кодекс, були запеклі дискусії з цього приводу. В результаті отримані таким чином гроші віднесли до категорії інші доходи. Але про це не знають не те що прості українці — навіть багато підприємців», — пояснив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Тепер ДФС нагадує, що посередник-комісійний магазин (юридична особа) є податковим агентом і повинен утримувати з виплачених людині коштів ПДФО і військовий збір. Крім того, зобов’язаний відображати інформацію про виплачені доходи і утримані збори в податкових звітах.
Юристи рекомендують інколи дивитися на роз’яснення ДФС, яких в останній рік стало особливо багато. Вони констатують, що податківці стали дуже уважно придивлятися до бізнесу. Навіть до невеликого.
«Мабуть, стоїть завдання поповнення бюджету, а джерела обмежені. Ось і звертають увагу на кожну деталь», — зазначив керуючий партнер адвокатського об’єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.
Мораторій на перевірки бізнесу, що діє в Україні, не може гарантувати підприємцям, що завтра до них з візитом не нагрянуть з перевіркою. Податкова може ініціювати позапланові перевірки. Таким правом вона наділена, наприклад, у разі виявлення «нестиковок» у фінансових документах контрагентів. Або на підставі скарги. Причому, кажуть юристи, не завжди реальної.
В теорії направлення на перевірку має містити інформацію про причини, предмет і терміни перевірки.
«Однак цих вимог не завжди дотримуються. Від знайомих, які займаються малим бізнесом, часто чую, що направлення оформляються як попало. Вказують наявність інформації про порушення податкового законодавства без чіткого роз’яснення, що за порушення. І приходять на перевірку. Причому, не завжди дотримуються строків перевірок. На них відводиться 10 днів, а на практиці процес затягується на довше. Все це не зовсім законно, але така практика є», — попередив Мороз.
Повідомляти про позапланову перевірку податкова не повинна, так що прийти до підприємця, у тому числі в комісійний магазин, можуть у будь-який момент. І якщо виявлять неналежним чином оформлений товар, прийнятий на реалізацію (тобто без паспортних даних та ІПН, необхідних для утримання податків) — покарають магазин. За невиконання обов’язків податкового агента.
Великі комісійні магазини з десятками точок по Україні дотримуються правил. Але більшість дрібних операторів, особливо регіональних, по-старому оформляють простенькі квитанції. Бланки чи не радянського зразка заповнюють даними клієнта на слух. Без документального підтвердження. Клієнти таких комісійних магазинів першими можуть зіткнутися з новими вимогами.
«Квитанція теж вважається первинним бухгалтерським документом. Вона дозволяє хоч якось ідентифікувати людину за прізвищем та адресою (якщо вони вказані). Але цього недостатньо для інформації про стягнення податку. У людини буде недоїмка за ПДФО, що загрожує штрафами. Хоча, звичайно, велике питання, як податкова буде відслідковувати, чи реальна це людина, і стягувати з неї збори. Особливо, якщо це робити не вибірково, а, скажімо, взятися за перевірку всіх клієнтів комісіонки», — підкреслив Мороз.
Якщо ж ДФС не зможе відшукати платників податків, пред’являть претензії магазину. Це і повинно стимулювати останніх змінювати підходи до оформлення договорів. Паспорт та код потрібні кожному, хто збирається продати непотрібну річ у комісійному магазині. Навіть якщо йдеться про зовсім невеликі суми — 10-20 грн.
«Якщо магазин, який наче повинен подавати декларацію за людину, не хоче проблем з податковою, він буде вимагати документи для оформлення договору на реалізацію майна», — підкреслила адвокат Юлія Семенчук.
Як відзвітувати
Аналогічні вимоги повинні застосовуватися і до клієнтів ломбардів, розповів Олександр Охріменко. Якщо людина здала річ, але не викупила її, з отриманих на руки коштів потрібно сплатити податок.
«Інша справа, що ломбарди знайшли обхідні шляхи, оформляючи продаж невикупленого товару як погашення. Виходить, що людина ніби то забрала закладену річ, внісши необхідні кошти. Значить, додаткового блага не отримала і звітувати перед податковою вже не потрібно», — додав Охріменко.
Схитрувати можуть і комісіонки. Наприклад, оформляти з клієнтами договори комісії, які передбачають оплату клієнтом посередницьких послуг магазину. При цьому магазин де-юре не буде мати ніякого відношення до операції купівлі-продажу.
Подібну схему використовують інтернет-майданчики, які пропонують майданчик для продажу. Але в розрахунках покупця і продавця не беруть участі. І не знають ціни та інших умов угоди. Виняток — надання послуги гарантій платежу, яка передбачає розрахунки через рахунки компанії.
«Цивільний договір передбачає роботу за договором комісії. Підприємство сплачує свій податок з отриманого доходу (комісії), а операція проходить між двома фізичними особами. Вони не зобов’язані укладати договір. А магазин у даному випадку не є податковим агентом», — уточнив експерт.
Щоправда, використовувати ці хитрощі, щоб не звітувати про податки за клієнтами, особливого сенсу фінансист не бачить. Вигоду від такої схеми може отримати тільки магазин, який проводить частину або всі операції в чорну.
Продавців-фізосіб ці хитрощі не зможуть врятувати. Навіть за умови укладення договору комісії, людина потрапить в поле зору податкової. Оскільки в договорі з магазином хоч якісь дані будуть. Навіть якщо це буде не паспорт і ІПН, а водійські права або інші документи, використання яких допускається в договорах, наприклад, ломбардів.
Тому людям треба пам’ятати:
При роботі з комісійним магазином – юрособою утримує податок і інформує ДФС магазин. Але людина зобов’язана вказати отриманий дохід у податковій декларації після закінчення податкового періоду. Як правило — до травня того року, що настає за податковим періодом, у якому отримано дохід. Платити нічого не треба.
Якщо вживаний товар реалізований через фізособу-підприємця, то людина зобов’язана вказати дохід в декларації та самостійно сплатити ПДФО в розмірі 18% і військовий збір 1,5%.
У разі виявлення факту приховання доходів штраф становитиме до 10% від суми, яка підлягає сплаті. «А у випадку із затримкою сплати ще може нараховуватися пеня за прострочення», — нагадав Віктор Мороз.
Тотальний контроль
Поява жорсткого контролю за доходами українців в комісійних магазинах може вдарити по цьому непримітному бізнесу. А бажаючих здати речі на реалізацію поменшає. Крім того, якщо людина регулярно віддає речі, заробляючи скільки-небудь значні суми, накопичений сукупний дохід може стати підставою для відмови в отриманні субсидії.
Можуть виникнути і розбіжності між терміном перерахування податку та датою подання декларації.
«Комісійний магазин-юрособа, яка проводить платежі, не розраховується відразу і податок нараховує лише після реалізації та виплати суми. Наприклад, чоловік здав пилосос, а його реальний продаж відбувся через півроку. Його податкове зобов’язання збільшиться в наступному періоді. Людина може просто забути про це. Або навіть не знати, в який період дані потрапили до ДФС. А це може призвести до конфліктів з податківцями», — припускає Юлія Семенчук.
Великим комісіонкам з великим клієнтським потоком, можливо, навіть доведеться наймати штат бухгалтерів. Адже треба ж буде комусь вести базу за операціями всіх клієнтів і подавати дані в податкову про доходи і утримані податки.
В майбутньому, з введенням непрямих методів виявлення доходів, будь-яка згадка даних людини в договорах з якихось операцій буде достатнім доказом наявності потенційних доходів. А значить, стане приводом для більш пильного вивчення її фінансових потоків податковою.
«Нас ведуть до західних стандартів обліку і зіставлення доходів і витрат. Коли подібні рамки будуть виставлені, бази для контролю запущені, відразу виявлять всі нестиковки двох потоків. Введуть за таке порушення, наприклад, арешт на пару місяців. Тут і почнеться найцікавіше. Все це не для нашої правової системи, не для нинішнього рівня економічного розвитку», — підкреслила Семенчук.
Віта Філонич
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
