2249
Лагун про Дельта Банк: ми не були готові до такого макроекономічного сценарію
— Кредит&Депозит
Екс-власник збанкрутілого Дельта Банку Микола Лагун в коментарі для газети «Дзеркало тижня. Україна» таким чином відповів на питання, чи міг Дельта Банк уникнути банкрутства, якби не сумнівні операції, які, за даними правоохоронців, були здійснені перед визнанням фінустанови неплатоспроможною:
«Причини банкрутства “Дельта Банку” були об`єктивними, зокрема:
— майже третина кредитного портфеля банку перебувала в Криму, Донецькій і Луганській областях;
— якість кредитного портфеля, який був сформований в інших областях, катастрофічно погіршилася (девальвація, втрата значної частини експорту та ринків збуту, загальне погіршення економіки);
— позичальники, навіть висококласні, включаючи підприємства державного сектора, припинили обслуговувати свої кредити;
— через девальвацію пасиви банку в еквіваленті зросли майже в 1,5 разу (валютна частина пасивів банку становила майже 50%), а активи, особливо валютні, істотно знецінилися;
— загострення процесу примусового стягнення (права кредиторів). При цьому для банку надходження з проблемного портфеля були вагомим джерелом;
— непідконтрольна паніка і масовий відплив коштів вкладників унаслідок серії інформаційних атак, загострення політичної ситуації в країні та на Сході України.
— якість кредитного портфеля, який був сформований в інших областях, катастрофічно погіршилася (девальвація, втрата значної частини експорту та ринків збуту, загальне погіршення економіки);
— позичальники, навіть висококласні, включаючи підприємства державного сектора, припинили обслуговувати свої кредити;
— через девальвацію пасиви банку в еквіваленті зросли майже в 1,5 разу (валютна частина пасивів банку становила майже 50%), а активи, особливо валютні, істотно знецінилися;
— загострення процесу примусового стягнення (права кредиторів). При цьому для банку надходження з проблемного портфеля були вагомим джерелом;
— непідконтрольна паніка і масовий відплив коштів вкладників унаслідок серії інформаційних атак, загострення політичної ситуації в країні та на Сході України.
За його словами, у банку дійсно була вкрай агресивна стратегія, спрямована на органічний приріст (власного кредитного портфеля) і неорганічне зростання (купівля інших банків і кредитних портфелів).
“І ми не були готові до такого макроекономічного сценарію падіння. Але ця стратегія, плани та прогнози були відкритими для клієнтів банку, ЗМІ та схвалені регулятором”, – каже Лагун. – А от імовірність макроекономічного падіння була вкрай невисокою і навіть, певною мірою, форс-мажором. У ситуації, яка склалася, хотілося б більше підтримки від держави не для акціонера, а для кредиторів і вкладників. І, на мій погляд, це було б цілком логічно та обґрунтовано”.
Довідка Finance.UA:
- За даними ФГВФО, ринкова вартість 85,5 млрд грн активів “Дельти”, які значаться на балансі, — 29 млрд (34% від балансової вартості). У їхньому числі кредити фізособам оцінені в 11,3 млрд грн (з балансових 29,5 млрд), юрособам — у 9,94 млрд (37,8 млрд).
- Аудитори “Ернст енд Янг” (EY) під час forensic audit виявили, що “Дельта Банк” за останні три роки життя (з березня 2012-го по березень 2015-го) приховав збитків як мінімум на 42 млрд грн. І принаймні з квітня 2014-го, з огляду на реальні показники нормативів ліквідності, “Дельта” була неплатоспроможною. А якщо дивитися на реальний показник достатності регулятивного капіталу, то банк був неплатоспроможним ще… з квітня 2012-го.
- На 1 липня 2017 р. ФГВФО у межах гарантійної суми виплатив вкладникам “Дельти” 15,58 млрд грн, а сукупні виплати потягнуть на 16,1 млрд. Це найбільші витрати Фонду по банках-банкрутах.
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
