1656
Злочинний зв'язок: чому в Україні хочуть ввести сім-карти за паспортом
— Технології&Авто
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації планує реєструвати всіх мобільних абонентів. Якщо відповідний законопроект набере чинності, то купити картку для телефону можна буде виключно з паспортом.
У Держспецзв’язку обіцяють, що таке нововведення допоможе в боротьбі з інтернет-шахраями, глобальними кіберзагрозами, як вірус Petya, і навіть виведе на чисту воду організаторів “Синього кита”. У цьому ж законопроекті йдеться про боротьбу з контрабандними телефонами і планшетами. Таким чином у відомстві планують поповнити мільярдні втрати в держбюджет. Однак торговельні мережі запевняють, що чиновники вибрали не ті методи.
У Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації розробили законопроект, який передбачає обов’язкову реєстрацію абонентів мобільного зв’язку. Це означає, що в майбутньому картку для мобільного можна буде купити тільки за наявності паспорта.
Крім того, телеком-компанії будуть зобов’язані збирати персональні дані всіх користувачів без винятку. Це означає, що існуючим абонентам також доведеться пройти реєстрацію. Такі заходи в Держспецзв’язку пояснюють боротьбою з кіберзагрозами, які особливо посилилися в останні роки.
Радник голови Держспецзв’язку Сергій Прокопець зазначив, що такі заходи допоможуть у боротьбі з глобальними атаками, такими як вірус Petya.A, а також з мобільним шахрайством, яке стало поширеним в Україні.
Раніше ЗМІ писали про те, що зловмисники масово телефонують громадянам під виглядом співробітників банків, виманюють інформацію про платіжні картки та знімають з них гроші.
За словами Прокопця, стовідсоткова анонімність дозволяє шахраям скоювати злочини за допомогою телефонів. Зате реєстрація істотно полегшить роботу правоохоронців. В тому числі, по частині злочинів, пов’язаних з дітьми.
“Наприклад, дітей втягують в такі групи, як “Синій кит”. Але завдяки реєстрації батьки будуть знати, з ким спілкуються по телефону їхні діти”, – підкреслив радник голови Держспецзв’язку.
Варто зазначити, що Нацкомісія з питань регулювання зв’язку схвалила законопроект Держспецзв’язку на засіданні восьмого серпня. Однак, регулятор пропонує збільшити перехідний період до шести місяців. Передбачається, що за цей час абоненти, які користуються мобільним зв’язком знеособлено, нададуть свої персональні дані операторам. Прокопець зазначив, що зараз ведеться дискусія, як саме буде проходити реєстрація.
“Ми хочемо, щоб було зручно і операторам, і абонентам. Одні оператори кажуть, що їм буде достатньо шести місяців, інші наполягають на двох роках. Але ми хотіли б витримати баланс, щоб терміни не були надто короткими, але і не дуже довгими”, – підкреслив Прокопець.
Мобільні оператори не наважуються прямо протистояти пропозиції Держспецзв’язку, однак просять подовжити терміни і провести роз’яснювальну кампанію на державному рівні. Також оператори скаржаться, що на створення системи реєстрації знадобляться додаткові витрати. Конкретні цифри вони поки не називають, посилаючись на те, що рішення ще не прийнято, а процедура буде тривалою.
У компанії Vodafone Ukraine у відповідь на запит РБК-Україна повідомили, що з 20,9 млн абонентів компанії майже 19 млн осіб не підписували контракт і користуються послугами знеособлено.
“Для створення системи електронної реєстрації нам знадобиться рік з моменту затвердження таких змін. Це стосується реєстрації нових абонентів. З огляду на велику кількість клієнтів, щоб зареєструвати існуючих абонентів, потрібно буде орієнтовно два роки”, – зазначила прес-секретар Vodafone Ukraine Вікторія Павловська.
Вона навела в приклад Казахстан, де через недостатні йперехідний період після впровадження обов’язкової реєстрації близько 10% мобільних користувачів залишилися без зв’язку. Українці ризикують зіткнутися з подібною проблемою. Водночас прес-секретар зазначила, що в деяких європейських країнах ідентифікація абонентів обов’язкова і стала звичною справою.
Наприклад, в Італії, Іспанії та Угорщині. Експерти стверджують, що нововведення Держспецзв’язку з одного боку дещо полегшать роботу правоохоронцям, але також матимуть негативні наслідки.
Як зазначив фахівець з кібербезпеки Володимир Стиран, відстежити шахраїв за номером телефону можна, навіть якщо стартовий пакет не прив’язаний до персональних даних людини. Просто зараз для цього потрібно зробити довгий ланцюжок дій.
Наприклад, поліція може ідентифікувати злочинця за номером телефону і банківської картки, куди надходять гроші, отримані шахрайським шляхом. Звичайно, зловмисники можуть заводити картки на підроблені документи. Але точно так, користуючись фальшивими паспортами, вони зможуть купувати стартові пакети.
За словами експерта, головні ризики, пов’язані з реєстрацією всіх абонентів, в тому, що під загрозою буде приватність людей. Стиран зазначив, що в розпорядженні мобільних операторів опиняться дані про користувачів, за якими їх буде дуже легко відстежувати.
“Уявіть собі, у кожного мобільного оператора буде повна ідентифікаційна база всіх його абонентів. Паспортні дані, в комбінації з біллінгом – інформацією про те, скільки він витрачає на мобільний зв’язок”, – підкреслив експерт.
Крім того, оператори зможуть відстежувати географічне місцезнаходження конкретних людей. Ця база може в будь-який момент піддатися хакерській атаці, особливо з огляду на ті проблеми з кібербезпекою, які є в Україні.
Крім того, нею можуть скористатися співробітники мобільних компаній. Потім вони можуть використовувати її в якихось злочинних цілях, або продавати. “Шахраїв в Україні три або чотири відсотки. Незрозуміло, чому через них повинні страждати більше дев’яноста відсотків громадян”, – поскаржився Стиран.
Він також додав, що в таких розвинених країнах як Швеція, Швейцарія, Нідерланди, картки для мобільних при купівлі не реєструються.
IMEI-коди і “сірі” телефони
За оцінками Асоціації підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), частка мобільних телефонів і планшетів, ввезених в країну нелегально (так званих – “сірих” пристроїв) складає близько 40%.
“Найгірша ситуація – з контрабандними IPhone, в минулі роки близько 90% ввозили нелегально. Та й зараз офіційно ввезений товар, – це не більше 30-40% від загальних продажів”, – повідомили в АПІТУ у відповідь на запит РБК-Україна.
В організації стверджують, що через контрабанду пристроїв, український бюджет щорічно недоотримує як мінімум 1,6 млрд. грн. З метою зменшення контрабанди в Держспецзв’язку хочуть повернути обов’язкову реєстрацію унікальних ідентифікаторів мобільних телефонів – IMEI-кодів. IMEI (від англ. International Mobile Equipment Identity – міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання) – це 15-розрядне число, яке служить серійним номером телефону або планшета.
За IMEI можна відстежити пристрій і заблокувати у разі крадіжки. Однак при блокуванні він перестане працювати з “рідним” оператором мобільного зв’язку, але його можна буде використовувати в інших мережах. Про повернення бази IMEI-кодів також йдеться в згаданому законопроекті Держспецзв’язку. Український державний центр радіочастот вже вів IMEI-базу з 2009 по 2014 рік. Тоді імпортери повинні були в обов’язковому порядку вносити коди всіх мобільних пристроїв у базу.
В іншому випадку, пристрої потрапляли в так званий “сірий” список, а за їх продаж могли притягти за контрабанду. Крім того, влада погрожувала відключати вже куплені “сірі” телефони. Пізніше в закон були внесені правки з ініціативи депутата Ярослава Гінки (УДАР), які скасували примусову реєстрацію IMEI. Гінка аргументував своє рішення тим, що такий контроль невиправдано розширював повноваження Нацкомісії з питань регулювання зв’язку. В результаті влада могла в будь-який момент відключити “потрібні” телефони.
“Чи не така база використовувалася під час Революції для ведення тотального контролю над мобільними пристроями на Майдані”, – запитував нардеп на своїй сторінці в Фейсбуці.
Зараз база служить лише інформаційним ресурсом для користувачів, які при купівлі телефона можуть перевірити, чи не є він контрабандним. Варто зазначити, що імпортери, які дорожать своєю репутацією, як і раніше, добровільно вносять коди IMEI в базу даних УДЦР. Однак в Держспецзв’язку наполягають, що повернення цієї практики дозволить встановити прозорі правила і створити рівні умови для всіх гравців ринку. Представники торговельних мереж не підтримують повернення бази. Вони посилаються на те, що в Україні досі працюють магазини, які не видають фіскальні чеки при продажу смартфонів.
Водчас, влада не бореться з прямими порушниками, а придумує якісь малоефективні і невиправдано складні ходи. “Які ще потрібні ознаки, що такі компанії продають контрабанду? Було б бажання це вирішити – вже б вирішили. А відродження мертвонароджених реєстрів IMEI – це лише можливість отримати більше з тих, хто і так працює в “білій” частині ринку. Цей інструмент вже показав свою неефективність. Всі учасники ринку пам’ятають непрозору тарифікацію внесення кодів до реєстру”, – зазначив маркетинг-директор групи компаній “Алло” Євген Резуєв.
Експерти також сумніваються, що повернення до обов’язкової бази IMEI-кодів допоможе зменшити нелегальне ввезення телефонів.
“Уже на наступний день після впровадження обов’язкової реєстрації IMEI-кодів можна було заплатити п’ятдесят гривень і будь-який “сірий” телефон внести на радіоринку в базу”, – розповів засновник блогу про техніку gagadget.com Сергій Мітяєв.
Він також зазначив, що в першу чергу необхідно вирішити проблеми на митниці, закривши лазівки для контрабанди. На його думку, обов’язкове врахування IMEI-кодів може викликати ряд питань. “Наприклад, якщо людина приїхала працювати в Україну, у неї корпоративний пакет, і вона у нас в країні користується зв’язком, який йому оплачує компанія в Великобританії. Що йому робити? Як йому реєструватися?”, – дивується Мітяєв.
Як відрізнити “сірий” телефон
При використанні “сірих” телефонів може виникнути низка проблем. Наприклад, не можна буде полагодити його по гарантії. Також може некоректно функціонувати операційна система. Справа в тому, що телефони та планшети, завезені в Україну неофіційно, були призначені для іншої країни. Тому продавці перепрошивають такі пристрої і “ставлять” нову операційну систему. Це робиться для того, щоб у покупців не було зайвих питань.
Як буде працювати “нерідна” операційна система – це лотерея. Іноді можуть виявитися якісь баги. Однак, призначене для користувача програмне забезпечення може працювати навіть краще, ніж оригінальне і бути більш функціональним.
Але можуть виникнути питання з прошивкою апаратного забезпечення. Апаратне забезпечення – це процесор, оперативна пам’ять, а також пристрої на кшталт Bluetooth, Wi-fi і GPS. Якщо телефон був розрахований на іншу країну, то в Україні, наприклад, може гірше працювати інтернет. Або якщо смартфон був створений для Китаю, через відмінності частот в Україні може бути нижча якість зв’язку.
Водночас, сертифіковані телефони на 100% адаптовані для українського ринку, зазначає Сергій Мітяєв. Навіть недосвідчений користувач може відрізнити “сірий” телефон від ввезеного офіційно.
При цьому зовсім необов’язково користуватися IMEI-базою. В першу чергу на контрабандний товар вкаже вартість. Мітяєв зазначає, що всі офіційні магазини зазвичай дотримуються однакової ціни на конкретні моделі телефонів. Якщо торговельна мережа хоче отримати перевагу над конкурентами, то робить акцію з невеликим подарунком, але не знижує вартість, рекомендовану виробником. Зате магазини, які продають контрабандні телефони, зазвичай пропонують їх за нижчою ціною, різниця становить близько 20%.
Відрізнити “офіційний” телефон можна по наклейці з голограмою UCRF на коробці. Але Мітяєв додає, що цей стікер теоретично теж можуть підробити.
Христина Роман
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
