1617
Чи законні біткойни в Україні
— Фінтех і Картки
Викриття міфів про криптовалюту і біткойни, як врегульовано їх використання в Україні і в світі, чи треба платити податки за операціями з біткойнами і які є ризики для власників.
Останнім часом інтерес до віртуальних валют істотно пожвавився. Цьому сприяє криза вітчизняної банківської системи, нестабільність гривні, мінливий курс валют і інші складності, з якими зіткнувся бізнес.
Перевага віртуальних грошей полягає в тому, що вони не схильні до вищезгаданих ризиків.
Емісія криптовалюти децентралізована, обмежена і автоматизована, всі розрахунки проводяться анонімно, а транзакції навіть у найвіддаленіші куточки світу можуть займати лічені секунди.
До витоків
Початком історії криптовалют прийнято вважати 2008 рік, коли в Інтернеті з’явився документ з описом біткойна, опублікований під ім’ям Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto). Невідомо, хто ховався і продовжує ховатися під цим псевдонімом, чи був це один автор чи група розробників.
Спершу віртуальна валюта була затребувана тільки в середовищі математиків, криптографов, а також людей, захоплених комп’ютерними і мережевими технологіями. Тоді цифрові розрахунки служили лише доказом того, що можливі електронні гроші, які не мають гарантованого забезпечення.
У 2010 році був створений перший обмінник, де можна було обміняти криптовалюту (біткойни) на долари. Цей же рік був ознаменований першим придбанням, при якому платіжним інструментом виступала цифрова валюта, а саме – один користувач системи придбав у іншого дві піци. Вартість покупки склала 10 000 біткойнів (в переведенні на долари за поточним курсом, це приблизно 25 доларів).
Глобальна інтеграція віртуальної валюти відбулася в 2014 році. Каталізатором цього процесу стали новини про початок прийому криптовалютних платежів бізнес-гігантами Microsoft, Dell, Greenpeace, Virgin Galactic, Wikipedia. В першу чергу, корпорації стали використовувати переваги цифрових валют для підвищення рівня продажів товарів і послуг.
Уклавши партнерство з BitPay, Microsoft додав біткойн як спосіб оплати різного цифрового контенту, в тому числі мобільного, а також оплати за ігри та підписки Xbox.
Сьогодні ж цей вид платежів набуває нечуваної популярності в найбільш розвинених країнах світу. Так, наприклад, приватна космічна компанія Річарда Бренсона – Virgin Galactic ще в 2013 році заявила про свою віру в криптовалюту, пропонуючи оплачувати нею польоти в космос.
В Індонезії такі цифрові гроші використовуються в продуктових магазинах. А на Кіпрі за крипту можна навіть оплатити навчання в університеті. Але, незважаючи на популярність віртуальних розрахунків, на ділі мало хто знає про те, наскільки вони законні, чи можна в них інвестувати і з якими ризиками доведеться зіткнутися тим, хто вирішить використовувати електронні гроші як засіб платежу?
Це пов’язано, в першу чергу, з величезною кількістю міфів, які супроводжують віртуальні гроші, з моменту їхньої появи.
В Індонезії такі цифрові гроші використовуються в продуктових магазинах. А на Кіпрі за крипту можна навіть оплатити навчання в університеті. Але, незважаючи на популярність віртуальних розрахунків, на ділі мало хто знає про те, наскільки вони законні, чи можна в них інвестувати і з якими ризиками доведеться зіткнутися тим, хто вирішить використовувати електронні гроші як засіб платежу?
Це пов’язано, в першу чергу, з величезною кількістю міфів, які супроводжують віртуальні гроші, з моменту їхньої появи.
Викриваючи міфи
Криптовалюта незаконна
Це найпоширеніший міф. Криптовалюта в даний момент офіційно в Україні не заборонена. Називати її незаконною – некоректно. За правилом “дозволено все, що не заборонено”, по всьому світу криптовалюту, зокрема, біткойн, використовують як засіб платежу.
У багатьох країнах електронні гроші офіційно визнані “приватними грошима” або фінансовим активом, який підпорядковується загальним правилам фінансового регулювання.
У багатьох країнах електронні гроші офіційно визнані “приватними грошима” або фінансовим активом, який підпорядковується загальним правилам фінансового регулювання.
Цифрові гроші створені для фінансування тероризму
Твердження, що віртуальні гроші були створені в терористичних цілях і руйнування економіки, абсолютно не відповідає істині.
Криптовалюта є тільки одним з фінансових інструментів, застосування яких залежить від того, в чиїх руках вона перебуває. Треба врахувати, що готівку для нелегальних операцій використовують набагато частіше, але це не стає причиною для критики або заборони готівки.
Криптовалюта є тільки одним з фінансових інструментів, застосування яких залежить від того, в чиїх руках вона перебуває. Треба врахувати, що готівку для нелегальних операцій використовують набагато частіше, але це не стає причиною для критики або заборони готівки.
Крипта – це гігантська фінансова піраміда
Багато хто схильний вважати криптовалюту черговою фінансовою пірамідою. Однак вчені-економісти все частіше спростовують такі підозри. У звіті 2014 року Рада Федерації Швейцарії у відповідь на питання, що неодноразово порушувалося, чи є “біткойн” фінансовою пірамідою, офіційно заявив, що система віртуальних грошей не робить типові обіцянки прибутку, тому пірамідою вважатися не може.
Аналогічний висновок зробив уряд Великобританії. Так, в документі під назвою “Цифрові валюти: відповідь на запит інформації” центральний апарат Великобританії вказав, що використання цифрових валют несе мінімальні ризики для фінансової стабільності і кредитно-грошової системи держави.
Правове регулювання в Україні та світі
Перше, що варто відзначити: криптовалюта, з точки зору національного законодавства, не є грошима.
Ще в листопаді 2014 року Національний банк дав роз’яснення, що він розглядає “віртуальну валюту” біткойн як грошовий сурогат, який не забезпечений реальною вартістю, і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства.
Однак роз’яснення НБУ не встановлює відповідальність за використання криптовалют і тому є радше пересторогою, ніж нормою.
Суди, розглядаючи суперечки щодо віртуальних розрахунків, приходять до одноголосної думки, що криптовалюта не є ні річчю, ні майновими правами і взагалі не несе в собі ніяких матеріальних ознак.
У світі ставлення до системи віртуальних грошей істотно відрізняється. Деякі країни всіляко їх заохочують (Австралія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Сінгапур), деякі – встановлюють для цифрових грошей серйозні обмеження (Індонезія, Китай, Росія).
Прямі заборони на сьогоднішній день встановлені тільки в Болівії, Еквадорі, Таїланді і В’єтнамі. А більшість урядів вибрали лінію нейтралітету, уникаючи будь-яких рішень щодо віртуальної валюти.
У деяких країнах, наприклад, в Японії, криптовалюта визнається фінансовим активом. При цьому електронні гроші не вважаються законним платіжним засобом, а розглядаються як засіб обміну.
У Канаді ж, навпаки, можна навіть отримати цифрову заробітну плату. А криптовалюта, отримана в результаті майнінгу, обкладається прибутковим податком.
Іспанія ще в 2014 році визнала біткойн офіційною платіжною системою. Ця ініціатива виходила від податкової інспекції країни, яка провела аналіз використання криптовалюти в країні і дійшла висновку, що цей процес необхідно легалізувати і оподаткувати.
Особливий підхід до оцінки віртуальних грошей демонструє Росія. Так, ще в лютому 2014 року генеральна прокуратура РФ оголосила криптовалюту як грошовий сурогат, який активно використовується наркомафією для здійснення платежів при реалізації наркотиків. А в 2015 році в Держдуму надійшов законопроект, що передбачає кримінальну відповідальність за майнінг і поширення криптовалют.
Виходячи з такої статистики, напрошується висновок, що визнання цифрової валюти багато в чому залежить від ступеня розвитку країни.
Держави зі слабкою економікою не готові до впровадження подібних платіжних систем. І навпаки, високорозвинені країни все ж прагнуть врегулювати електронні платежі, взявши їх під свій контроль і обклавши податками.
Держави зі слабкою економікою не готові до впровадження подібних платіжних систем. І навпаки, високорозвинені країни все ж прагнуть врегулювати електронні платежі, взявши їх під свій контроль і обклавши податками.
Оподаткування
Чинний податковий кодекс України зобов’язує декларувати дохід, отриманий на території України і сплачувати відповідні податки. Ухилення від сплати податків є правопорушенням і загрожує притягненням винних до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Водночас, поки біткойн офіційно не визнаний в Україні, то і адмініструвати операції з криптовалютою фактично неможливо.
Щодо цього існує показове рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року у справі “Хедквіст проти Швеції”, де суд ухвалив, що операції з біткойнами і іншими віртуальними валютами на території Євросоюзу не повинні обкладатися податком на додану вартість.
Приводом для юридичного розгляду статусу криптовалют послужило отримане владою Швеції звернення від громадянина країни Девіда Хедквіста. Він планував офіційно запустити комерційний сервіс, який би обмінював біткойни на традиційні валюти і назад.
Однак, вивчивши питання, Хедквіст виявив, що подібні угоди обкладаються ПДВ, бо біткойни мають юридичний статус товару. А податки в Швеції і без того занадто високі. У підсумку Європейський суд ухвалив, що, оскільки біткойни були створені лише “як засіб платежу”, то їх варто розглядати як традиційну валюту, а не як товар.
Відповідно, за новими європейськими правилами, угоди, пов’язані з валютами, банкнотами і монетами, що використовуються як законний платіжний засіб, не повинні обкладатися податком на додану вартість.
Варто зазначити, що рішення Європейського Суду є обов’язковими на території України. Відповідно, в суперечках з податковою суди часто посилаються на рішення у справі “Хедквіст проти Швеції” і приходять до одностайного висновку, що операції з криптовалютою не повинні обкладатися ПДВ.
Така позиція, наприклад, була відображена в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року № 820/5120/16 за позовом підприємства про скасування індивідуальної податкової консультації.
При цьому потрібно враховувати, що згадане судове рішення стосується тільки ПДВ. Так, дохід фізичної особи, отриманий у вигляді цифрової валюти, в Україні оподатковується за стандартною ставкою 18%, а прибуток юридичних осіб – в залежності від системи оподаткування такої особи.
Ризики
Ризики, пов’язані з використанням цифрових грошей, безсумнівно, існують. Однак вони пов’язані не стільки з самою криптовалютою, скільки з відсутністю конкретних норм права, що регулюють її обіг.
Сьогодні основним ризиком, пов’язаним з подібними розрахунками, є те, що податкова служба може визнати такі операції нереальними, а саму угоду – нікчемною. Однак, при належному документальному оформленні транзакцій, і цей ризик можна мінімізувати.
Що стосується кримінальної відповідальності за використання криптовалют, то цей ризик радше перебільшений. Аналіз реєстру судових рішень показав, що особи, які використовували біткойн в особистих і законних цілях, до кримінальної відповідальності не притягувалися.
Звісно, як і будь-яка інша нова технологія, криптовалюти для багатьох можуть здатися складними і підозрілими. Але треба пам’ятати не тільки про ризики, а й перспективи.
Так чи інакше, незалежно від думки уряду, віртуальні гроші існують і використовуються в Україні. І чим раніше держава перестане закривати на це очі і врегулює правовий статус криптовалют, тим швидше і якісніше зміниться наш фінансовий ринок.
Наталія Мисник
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
