2050
Марина Вощилко: комплаєнс як новий must для українських банків
— Фондовий ринок
В будь-якому поважному іноземному банку вже давно працює так званий «compliance department» («відділ комплаєнса») – спеціалізований відділ контролю, який стежить за дотриманням банком законодавства, ринкових стандартів, а також внутрішніх процедур (від англ. сompliance, «відповідність»).
З часом роль цього відділу, який спочатку виконував радше церемоніальні функції, стала різко зростати.
Особливо вона посилилася після фінансово-економічної кризи 2008 року. У квітні 2014 року видання Financial Times навіть віднесло комплаєнс до найбільш затребуваних фінансових професій, назвавши нинішні часи «добою співробітників з комплаенсу». Чому?
Головних причин дві, і обидві серйозно впливають на розвиток сучасної банківської системи. Ці тенденції характерні для фінансово-кредитних установ країн з розвиненою банківською системою. Україні, яка прагне стати частиною глобалізованого та цивілізованого світу, варто звернути на них особливу увагу.
По-перше, криза, яка оголила проблеми банківської системи, стала причиною посилення вимог регуляторних органів до операцій банків. Більш жорстке середовище помножило різні правила, яких повинні дотримуватися фінансові установи. Той, хто адаптується до нової реальності, матиме явну конкурентну перевагу.
По-друге, банківська галузь змушена впроваджувати структурні зміни у своїх внутрішніх процесах, щоб зробити їх більш ефективними і стійкими до ризиків.
Традиційна модель комплаєнса банків була розроблена в іншу епоху для інших цілей. Фахівці з комплаенсу виконували роль скоріше консультантів і радників.
Тепер же вони мають перетворитися на безпосередніх учасників процесу оцінки ризиків та моніторингу. Комплаєнс, по суті, став контролером контролерів.
Враховуючи цю еволюцію, фахівці з питань комплаєнса в даний час приділяють велику увагу чотирьом сферам відповідальності: формуванню незалежної та об’єктивної перспективи щодо оцінки ризиків; впровадженню законів, правил і положень у конкретні оперативні вимоги; мінімізації наслідків помилок і тріщин в операційній діяльності; підвищенню рівня загальної корпоративної культури.
Установи повинні припинити думати про ризики комплаєнса як присутні тільки в окремих бізнес-одиницях.
Ця модель оцінки повинна бути присутньою у всіх бізнес-процесах установи, що дозволить створити більш ефективну систему оцінки та запобігання ризиків та, відповідно, можливих проблем з регулятором і незадоволеними клієнтами.
Світова тенденція посилення боротьби з брудними грошима і податковими дірками буде лише посилюватися.
Розуміючи це, Україна повинна йти в ногу з часом. На щастя, процес йде все активніше. Першим етапом став прихід в українську банківську систему «іноземців», які традиційно приділяли комплаенсу особливу увагу.
Другим етапом стала проведена НБУ «чистка» вітчизняної банківської системи.
Третій етап — вимога регулятора (НБУ) щодо створення та активного функціонування підрозділу комплаєнса в кожному українському банку.
До процесу створення саме такої, якісної, служби комплаєнса активно підключилася Американська торговельна палата, яка створила «Комплаєнс Клуб» і сприяє впровадженню в Україні кращих світових практик комплаєнса.
Свою лепту внесла і Рада бизнс-омбудсмена, яка організовує Всеукраїнську мережу доброчесності і коплаенса.
Як показує світовий досвід, інтеграція управління ризиками з чітким дотриманням режиму терапії дасть українським банкам відчутні вигоди.
Вона забезпечує всебічну оцінку ризиків, відсіває недобросовісних клієнтів, що знижує навантаження на бізнес і функції контролю, підвищує загальну корпоративну культуру співробітником банку, страхує від штрафних санкцій регуляторних органів і сприяє більш ефективному розподілу ресурсів. І, як наслідок, покращує імідж банку, що допомагає залучати нових надійних партнерів і клієнтів.
Марина Вощилко, член Наглядової ради Банку «ГЛОБУС»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
