373
"Стіна" на кордоні з Росією: корупційні справи та нестача фінансування
— Казна та Політика
За три роки Україна побудувала лише 15 відсотків “Стіни” на кордоні з Росією. Прикордонники жаліються на брак фінансування. Тим часом НАБУ затримало шістьох осіб за підозрою у розкраданні грошей.
Українсько-російський кордон є найдовшим у Європі – понад дві тисячі кілометрів суходолом і морем. У відповідь на агресію Росії у 2014 році Київ вирішив на всій ділянці кордону з РФ звести фортифікаційні укріплення та встановити системи інженерного загородження з камерами спостереження. Так званий проект “Стіна” передбачав, що роботи на російсько-українському кордоні закінчаться у 2018 році.
Натомість пройшло три роки, а “Стіна” готова лише на 15 відсотків. Про це повідомив в інтерв’ю DW помічник голови Державної прикордонної служби України та прес-секретар Олег Слободян.
“Реалізація проекту відбувається відповідно до фінансування. На даний момент профінансовано приблизно 15 відсотків і, відповідно, стільки ж і реалізовано. Роботи здійснювалися в Харківській і Чернігівській областях, у минулому році почалися на ділянці у Луганській області”, – розповів Слободян. За його словами, з запланованих на “Стіну” більше чотирьох мільярдів гривень на даний момент виділено 669 мільйонів гривень, тому закінчення проекту відстрочили на два роки.
Перші ластівки
Однак куди витрачені вже виділені на проект “Стіна” 669 мільйонів гривень – невідомо, стверджує народна депутатка від фракції “Об’єднання “Самопоміч” Олена Сотник. Рік тому вона проінспектувала, як ведуться роботи зі зведення “Стіни”, і була шокована, оскільки презентована урядом епохальна споруда, що має захистити країну від агресора, за її словами, – це вирита яма з натягнутою зеленою металевою сіткою. Після побаченого вона звернулася до правоохоронців перевірити використання коштів. Після восьми місяців розслідування Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) 8 серпня затримало шістьох осіб, яких підозрюють в розтраті коштів, виділених на проект “Стіна”.
“Детективами НАБУ та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) було проведено низку обшуків і затримано посадових осіб Державної прикордонної служби та суб’єктів господарювання, які обґрунтовано підозрюються у розтраті та привласненні грошових коштів і нецільовому використанні бюджетних коштів на загальну суму 16 мільйонів 688 тисяч гривень”, – повідомив глава САП Назар Холодницький.
Таємна “Стіна”
Увесь проект “Стіна” повністю засекречений. Його розробляли проектний інститут СБУ, прикордонна служба та Міністерство оборони України. Хто виконує підрядні роботи, як і за якою ціною, побачити може лише той, хто має доступ до документів з грифом “Державна таємниця”. Тож громадський контроль проекту неможливий. “Розказують, що не можна, аби всі знали, бо це ж на кордоні з Росією. Але я вважаю: навпаки, через те, що у нас війна з Росією, ми повинні десять разів подумати, який захід є ефективним і на що ми витрачаємо й так обмежені кошти”, – каже DW Олена Сотник.
За її словами, вона як народна депутатка має такий доступ і бачила засекречені документи.
“Ціни на висів трави, на викопування ям, на прості речі у мене викликають дуже багато запитань. Треба аудит, аби ретельно проаналізувати ринкові ціни і ті, за якими роблять ці роботи”, – вимагає Сотник.
За її словами, вона звернулася до Міноборони, МВС і прем’єр-міністра України з запитом, чи проводилася оцінка оборонних характеристик проекту і реальних потреб для оборони українсько-російського кордону, однак отримала відповідь, що аналіз доцільності цього проекту не проводився.
За словами Олени Сотник, через закритість проекту існують великі ризики махінацій та корупції. “Там закритий перелік виконавців робіт. Це тільки ті компанії, які мають дозвіл від СБУ. Ці компанії самі собі вибирають підрядників”, – зазначає депутатка.
Представник Держприкордонслужби Олег Слободян розповів, що проект “Стіна” реалізується 11 генеральними підрядниками, які мають допуск СБУ до державної таємниці. Однак яким чином проводяться відбір і формування ціни на їхні роботи та послуги, Слободян не зміг уточнити, лише додав, що з кількома з них договори співпраці вже розірвані.
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник критикує цілковиту таємність проекту. “Баланс – це ключове тут слово. Треба правильно знайти баланс між конфіденційністю та прозорістю. Зараз у нас перекіс у бік секретності, і ключова загроза там – корупційні ризики. Є речі, які повинні бути в таємниці. Але також, якщо це компанія, яка просто возить туди щебінь, то тендер на це має бути відкритим”, – наголошує експерт.
“Інтелектуальна” система
Олена Сотник у своєму дописі у Facebook написала, що “Стіна” насправді є “оградкою”. У Державній прикордонній службі України відкидають такий закид і наполягають, що зводять “інтелектуальний кордон”. “Наші спеціалісти з представниками міноборони та СБУ обстежили всі ділянки кордону з урахуванням місцевості, заболоченості, умов видимості. Тому на різних ділянках системи відрізняються. Це не паркан чи рів, а система, де сучасні технічні можливості поєднуються з можливостями особового складу, і так забезпечується ефективність моніторингу”, – наголошує Олег Слободян. Відповідно до презентаційних матеріалів, розміщених на сайті прикордонної служби, “Стіна” має складатися з кількох смуг протитранспортного рову та брустверу, контрольно-слідової смуги (ділянка ґрунту, призначена для фіксування слідів порушників кордону), рокадної дороги, залізного паркану з колючим дротом та веж з камерами спостереження.
Олексій Мельник зауважує, що “Стіна” – назва умовна. “Адже від стіни там нічого особливо немає. Це не укріплені оборонні споруди. Це комплекс технічно-інженерних споруд: місцями паркан з колючим дротом, місцями протитанковий рів. На цьому треба наголошувати. Адже функція прикордонників – охорона державного кордону, а не стримування агресії”, – підсумовує Мельник.
Лілія Гришко
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
