627
Хто найбільше краде у українського бізнесу
— Казна та Політика
61,5% з 130 українських компаній, опитаних аудиторською компанією Kreston GCG, підтвердили, що стикалися з фактами шахрайства з боку своїх співробітників. Ті 40% опитаних, які зазначили, що ніколи не стикалися з шахраями, швидше за все просто не зафіксували випадків шахрайства, вважають в компанії.
Опитування проводилося в червні 2017 року як серед міжнародних компаній, що мають представництво в Україні (37,5%), так і в українських, серед яких 41,4% працюють більш ніж в 10-ти областях країни, а 21,1% – в менш ніж 3 областях. І представлені ці підприємства більш ніж в 17 галузях економіки.
Найбільше про випадки шахрайства говорили представники секторів промислового виробництва, торгівлі, харчової промисловості та сільського господарства. І, як зазначила провідний спеціаліст маркетингових досліджень компанії Kreston GCG Ольга Кабачна, серед лідерів, найбільш схильних до шахрайства в Україні, ті ж сектори, що входять до ТОП галузей, в яких фіксується шахрайство в світовій практиці:
- промислове виробництво – понад 80% респондентів сказали «так»
- торгівля – 73-75%
- харчова – 72-73%
- сільське господарство – 70%
- транспорт і логістика – 68-70%
- технології – 52-53%
Якщо в світі 80% всіх шахрайських дій пов’язані з розкраданням активів, то в Україні – майже 42%. Але як уточнила Ольга Кабачна, дослідження показують, що в українських компаніях не до кінця розуміють масштабність і глибину, які становить шахрайство в компанії.
«Це найпоширеніший вид шахрайства – розкрадання матеріальних і нематеріальних активів і в світі, і у нас. Але якщо в світі це 80%, то у нас в два рази менше. Тут треба зазначити, що наше дослідження представляє те, як сприймається проблема. Ми вважаємо, що багато хто не надає цьому значення і компанії не мають систем контролю. Компанії сповідують принцип довіри і передбачають масштабів наявних проблем», – зауважила Кабачна.
За рівнем поширення шахрайства майже аналогічні показники зафіксовані в частині необґрунтованих витрат – 39,8%. Трохи більше чверті респондентів заявили, що стикалися з таким шахрайством як саботаж і недбалість – 28%, близько чверті опитаних назвали корупцію і хабарництво – 26,9%. Всі інші зазначені види шахрайства відзначили менше ніж чверть учасників:
викрадення інформації – 22,6%
незаконне використання активів – 22,6%
незаконне отримання доходів – 18,3%
фальсифікація договорів і первинної бухгалтерії – 9,7%
шахрайство в фінансових звітах – 9,7%
кіберзлочини – 7,5%
заниження зобов’язань та доходів – 7,5%
завищення вартості активів – 5,4%
неправомірне визнання виручки – 2,2%
Як уточнив партнер компанії Kreston GCG Святослав Єфремов, незважаючи на те, що найбільше фактів шахрайства, згідно зі світовою статистикою, припадає на операції з активами, розтрату й інші протиправні дії, кожен з них приносить менше шкоди і втрат, ніж спотворення фінансової звітності.
«Спотворення інформації фінансової звітності завдає найбільшої шкоди, хоча за статистикою знаходиться в групі шахрайства, яке зустрічається найрідше», – зазначив Єфремов.
Яскравий приклад цього – історія з корпорацією «Енрон», коли, спотворюючи звітність, менеджмент вводив в оману інвесторів і акціонерів.
Подібні цифри можуть бути і у українських компаній. Більше випадків крадіжок відзначили відділи продажів, закупівель і виробничий відділ.
«Але якщо подивитися на обсяги втрат, то найбільші зафіксовані за рівнем ТОП-менеджерів, у відділах бухгалтерії і при роботі з клієнтами. Втрати до $100 тис. оцінюються при закупівлях і виробничих процесах. А втрати від дій виконавчого менеджменту і бухгалтерії оцінюються і до $5 млн», – сказала Ольга Кабачна.
З тих компаній, які стикалися з фактами шахрайства, 60% оцінили потенційний обсяг «вкрадених» коштів до $100 тис., ще 18,5% – від $100 тис. до $5 млн., а понад 21% компаній взагалі не змогли оцінити свої втрати від дій співробітників-шахраїв.
Але, як показує не опитування, а реальна практика розслідувань шахрайства аудиторською компанією, справа до суду при виявленні крадіжки не доходить. За їхніми даними, навіть при виявленні незаперечних фактів провини співробітників, власник/менеджмент вважає за краще тихо домовитися з людиною і просто її звільнити.
«У більшості випадків ні міжнародні, ні локальні компанії не люблять виносити сміття з хати. Тому що це насамперед удар по репутації, і власник не хоче виставляти компанію в поганому світлі. А багато міжнародних компаній ще і котируються на міжнародних майданчиках, і інформація може вплинути на котирування їхніх акцій», – підкреслив партнер, глава департаменту фінансових розслідувань Kreston GCG Артем Ковбель.
Віта Філонич
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
