Комуналка по-новому: українців змусять платити за сусідів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Комуналка по-новому: українців змусять платити за сусідів

Особисті фінанси
13138
Нові правила можуть бути введені вже з 1 жовтня 2018 року
В Україні збираються радикально змінити принцип нарахування плати за комунальні послуги: жителів багатоквартирних будинків зобов’яжуть платити за воду і тепло не за індивідуальними, а за загальнобудинковими лічильниками (нежитлові приміщення повинні бути обладнані приладами обліку вже в жовтні 2017 року). У червні Верховною Радою був прийнятий закон про комерційний облік комунальних послуг (№4901), і вже переданий на підпис президенту. Якщо він буде підписаний, то нові правила будуть впроваджені в нашій країні вже з 1 жовтня 2018 року.
«Фактично цей закон робить непотрібними квартирні лічильники тепла, холодної та гарячої води. Бо мешканцям багатоквартирних будинків будуть нараховувати плату, виходячи з показань загальнобудинкових приладів обліку», — прокоментував ситуацію директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Це означає, що всі втрати у внутрішньобудинкових мережах (до входу в квартиру) будуть розподілятися між усіма мешканцями. Тобто, абсолютно не важливо, що ваш лічильник показує менше, ніж з вас буде вимагати постачальник комунальних послуг.
Що з рахунками
З липня 2014 року діє закон (№1198), за яким всі постачальники комунальних послуг зобов’язані укласти прямі договори із споживачами (так званий поквартирний облік). Тобто, плата споживачу нараховується, виходячи з показань квартирного лічильника або нормативного споживання.
«Після прийняття закону про комерційний облік діючі норми законодавства фактично будуть скасовані. Бо тепер пропонується платити за загальнобудинковим лічильником, а показання квартирних приладів обліку будуть використані лише для обчислення частки кожного житла в загальному рахунку. Але все, що будинок фактично спожив, буде розподілятися між усіма мешканцями», — пояснив Олександр Сергієнко.
Раніше індивідуальний споживач тепла при недогріві батарей у квартирі мав право на проведення перерахунку оплати за ненадану послугу або послугу неналежної якості (згідно з постановою КМУ №151 від 17 лютого 2010 року).
Тепер же, незважаючи на це, мешканці будуть платити за різницю між показами вузла комерційного обліку тепла на будинок. Тобто, постачальник послуги у будь-якому випадку буде стягувати ту суму, яку показує його комерційний вузол.
Така сама ситуація буде складатися і з загальнобудинковим вузлом комерційного обліку холодної води. Різниця між загальнобудинковим лічильником і індивідуальними буде ділитися на всіх споживачів води.
Така ситуація ніяк не стимулює монополіста до підтримки мереж в справному стані — адже за весь витрачений ресурс заплатить сповна кінцевий споживач.
Ймовірно, таким чином держава намагається стимулювати громадян до об’єднання, наприклад, в ОСББ, щоб привести в порядок будинок і звести до мінімуму втрати води, тепла та інших ресурсів. Адже, як показала практика, українці не дуже хочуть брати на себе відповідальність за утримання свого житла.
Старий закон не спрацював
За даними Держстату, до прийняття закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (№417 від 14 травня 2015 року) в країні налічувалося 15,9 тис. зареєстрованих ОСББ. Через рік, коли передбачалося, що громадяни або об’єднаються в ОСББ, або дому буде призначена керуюча компанія, кількість таких об’єднань зросла майже на 3 тисячі, до 18,7 тис.
Як заявляв у березні 2017 року міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ в Україні Геннадій Зубко, за минулий рік кількість об’єднань багатоквартирних будинків збільшилася на 8 тисяч, до 22,7 тис. ОСББ, які об’єднують 26 тисяч багатоквартирних будинків.
«Якщо врахувати, що в Україні є близько 155 тис. таких будинків, виходить, що в управлінні мешканців знаходиться всього 17% будинків», — розповів Олександр Сергієнко.
Він вважає, що люди ментально не готові і матеріально не забезпечені, щоб взяти на себе обслуговування свого будинку. Особливо в старому житлофонді, на утримання і ремонти якого потрібні величезні кошти.
Тому закон про примусове об’єднання громадян фактично провалився. Тим більше, що досі так і не з’явилися методики визначення керуючих компаній, критерії їх відбору та інше.
Тому процес об’єднання буде йти природним шляхом, а не в наказовому порядку. Перш за все, в нових будинках, де мешканці інвестували чималі кошти в будівництво квартир і кровно зацікавлені в якісному обслуговуванні свого майна.
Щоправда, в Мінрегіонрозвитку бачать причину затримки в реалізації закону №417 в тому, що ще не прийнятий третій закон — нова редакція закону «Про житлово-комунальні послуги». Відповідний законопроект (№1581-д) прийнятий тільки в першому читанні. У ньому, зокрема, прописано відповідальність, права споживача і постачальника послуг, а також якість послуг ЖКГ, які повинні надаватися споживачам.
Втім, якщо споживачам нічим платити за комуналку, то вони не будуть цього робити при будь-якому законі. Так, за даними того ж Мінрегіонрозвитку, за п’ять місяців 2017 року борги українців за ЖКГ зросли ще на 228 млн грн (на 1,7%), до майже 14 млрд грн.
Загальний накопичений борг по оплаті житлово-комунальних послуг, згідно з даними Держстату, на кінець травня 2017 року склав 29,2 млрд гривень. Зокрема, борги за газ — 11,3 млрд грн, за опалення і гарячу воду — 8,9 млрд грн, за електроенергію — 3,9 млрд грн, за утримання будинків та прибудинкової території — 2,9 млрд грн, за холодну воду та каналізацію — у 1,8 млрд грн, за вивезення сміття — 0,4 млрд грн.
Костянтин Симоненко
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас