466
Артем Ковбель, Валерій Федичин: структурування агробізнесу - must have issues.
— Фондовий ринок
В умовах перманентно турбулентної ситуації в Україні, як з точки зору політичних ризиків, так і з точки зору економічних, регуляторних та інших ризиків, багато великих національних агрокомпаній виробили моделі хеджування бізнесу для його більш безпечного ведення, а іноді й виживання в цілому.
Мова йде як мінімум про три основні аспекти, про які варто пам’ятати кожному власнику агрокомпанії:
1. Захист бізнесу – наявність найбільш оптимальної структури бізнесу з точки зору безпеки в частині протекції від рейдерства.
Як правило, це юр. структура, що складається як мінімум з двох рівнів (Україна внизу – згори – холдинг в іноземній- reputable юрісдікції- Люксембург, Швейцарія, Голландія або менш дорогих але не менш популярних юрисдикціях, таких як Кіпр, ОАЕ, БВО, який володіє корпоративними правами, активами української структури).
2. Побудова структури з точки зору оптимального податкового планування.
Необхідно вибирати структуру в юрисдикції, з якою у України діє DBTC (double tax treaty convention – авт.) – двостороння конвенція про уникнення подвійного оподаткування, при якій ставка податку на прибуток сплачується саме в юрисдикції базування холдингу,
Незважаючи на той факт, що фактична господарська діяльність здійснюється в іншій країні. Наприклад, Україна – 18% – країна де здійснюється госп. діяльність, Кіпр – 10% – країна базування холдингу, підсумок: платиться податок на прибуток на рівні 10%, таким чином економія – 8% прибутку.
3. Фінансування – отримання іноземного фінансування для агробізнесу передбачає його правильне структурування.
Структура повинна бути прозорою, економічно виправданою і юридично законною. Наявність холдингової структури і фінансово-кредитної історії в респектабельній юрисдикції відкриває компанії доступ до порівняно недорогого фінансування, яке є значно більш привабливим у порівнянні з доступним на даний момент в Україні. Європейське фінансування – 1,5%-3% річних, українське 7-9% річних.
Серед інших фактів у частині правильного структурування агробізнесу варто відзначити, що іноземні компанії групи варто розміщувати в сприятливій з точки зору оподаткування та застосовного права юрисдикції (не обов’язково офшорній, оскільки це може створювати ризики як в Україні, так і за кордоном – авт.).
Не рекомендуються екзотичні юрисдикції, – вони можуть бути в чорних списках, піддаватися санкціям, створювати репутаційні ризики, і взагалі ускладнювати отримання фінансування та ведення бізнесу.
Бажано, щоб юрисдикція мала договір з Україною про захист інвестицій і користувалася політичним впливом у української влади.
При створенні зарубіжної частини структури потрібно забезпечити дотримання українського валютного закону, зокрема щодо інвестицій за кордон.
Часто іноземні компанії включають одну або декілька трейдингових компаній, яким українські компанії продають свою продукцію для подальшого перепродажу.
Такі компанії можуть виступати як профіт-центри, де осідає основний прибуток української частини групи (тут важливо забезпечити дотримання правил про трансфертне ціноутворення – авт.).
Наявність трейдингової компанії важлива з точки зору напрацювання оборотів і звітності, необхідних для отримання фінансування. Що стосується місцевої структури, оптимально поділити українські компанії функціонально (за видом діяльності – виробництво, продаж, тримання прав оренди землі – авт.) і за напрямками діяльності (виробництво різних видів продукції – авт.).
При цьому в структурі не повинно бути зайвих компаній або непрофільних активів, а сама вона повинна бути прозорою і не замішаною в сумнівних операціях.
При отриманні фінансування майно як українських, так і іноземних компаній передається в заставу. Фінансування може залучатися через іноземні компанії групи як від пов’язаних, так і від незв’язаних з групою осіб, банків і т.п. Отримані кошти потім використовуються для фінансування українських компаній через позики або внески до статутного капіталу.
Шанси отримати фінансування для трейдингової компанії з солідною юрисдикції, з напрацьованими оборотами і хорошою звітністю, набагато вищі, ніж у української компанії. При цьому потрібно враховувати українські правила про особливий порядок оподаткування позик від пов’язаних осіб.
Така структура вирішує й інші завдання, а саме: врегулювання відносин між інвесторами за англійським правом; можливість продажу бізнесу, його частини або окремих активів через продаж холдингових компаній та інші.
Підсумок: вище перераховані “must have” і “must do” аспекти побудови юридичної структури агрохолдингу, повинні бути враховані в обов’язковому порядку для створення майбутньої успішної, публічної агрокомпанії.
Артем Ковбель, партнер Крестон Джі Сі Джі, глава департаменту фінансових розслідувань (forensic),
Валерій Федичин, LL.M, адвокат, партнер Правової Групи «Побережнюк і партнери»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
