Суркіс забив гол у ворота Нацбанку


Суркіс забив гол у ворота Нацбанку

Футбольний клуб «Динамо Київ» Ігоря Суркіса не є пов’язаною з ПриватБанком особою, незважаючи на те, що Ігор Суркіс та Ігор Коломойський мають спільний бізнес на телеканалі «ТЕТ». Такого висновку дійшов Київський апеляційний адмінсуд після того, як відхилив подані Нацбанком докази. Це не перший програш Нацбанку сім’ї Суркісів, але він обіцяє йти до кінця.

Футбольний клуб «Динамо Київ» переконав Київський апеляційний адміністративний суд у тому, що клуб не є пов’язаною з ПриватБанком особою, як це стверджував Нацбанк минулого року. 27 червня 2017 року апеляційний суд залишив без змін рішення Окружного адмінсуду Києва.

Суд першої інстанції ще 20 березня за позовом «Динамо Київ» визнав протиправним і скасував рішення № 105 від 13 грудня 2016 року комісії НБУ з питань визначення пов’язаних з банком осіб в частині віднесення футбольного клубу до списку осіб, пов’язаних з ПриватБанком.

У зв’язку з цим суд також визнав протиправним і скасував наказ № 22 від 20 грудня 2016-го уповноваженої особи ФГВФО про заборону видаткових операцій за рахунками пов’язаних осіб в частині, що стосується рахунків «Динамо Київ». Йдеться про скасування заборони на будь-які безготівкові та готівкові видаткові операції за рахунками в ПриватБанку. Футбольний клуб 21 червня заявив, що банк перестав кредитувати клуб в рамках кредитної лінії, яка дозволяла платити зарплати футболістам.

Проблема пов’язаних осіб

Одна зі спірних норм, яка розглядалася в судах двох інстанцій, – це повноваження НБУ щодо визначення пов’язаних осіб. «Суд першої інстанції виходив з того, що НБУ не має права визначати пов’язаних осіб виключно на підставі положень ч. 1 ст. 52 закону «Про банки і банківську діяльність» без використання ознак за характером відносин і за характером операцій. А керівник ТОВ «ФК Динамо Київ» не відповідає ознакам пов’язаної з банком особи, – йдеться в рішенні суду. – Окрема наявність ознак пов’язаності особи з банком не є підставою вважати таку особу пов’язаною за відсутності доказів, що підтверджують відповідність особи ч. 1 ст. 52 закону».

НБУ заявив, що пов’язаних осіб визначає як в рамках ч. 1 ст. 52 закону, так і за критеріями ч. 1 і ч. 3 статті: «Керівник та учасник ТОВ «ФК Динамо Київ» є співвласником істотної участі пов’язаної з ПриватБанком особи – ПАТТРК ТЕТ“».

Президентом ФК «Динамо Київ» є Ігор Суркіс. З тексту рішення суду випливає, що НБУ не зміг довести зв’язаність клубу і банку. Суд вирішив, що роздруківка з сайту телеканалу «ТЕТ» структури власності не є формою здійснення банківського нагляду Нацбанком. «Тоді як відомості з ЄДРПОУ не містять даних про те, що зазначена особа є учасником ПАТТРК ТЕТ“», – вказав суд. НБУ ж посилався на те, що «роздруківка з сайту» телеканалу є належним доказом в розумінні закону «Про телебачення і радіомовлення».

ТЕТ

У цій «роздруківці» йдеться про те, що Ігор Суркіс через Bolvik Ventures Ltd. і Dyson Investment Ltd. контролює чверть телеканалу «ТЕТ», а контрольний пакет – через Dyson Investment Ltd. і Harley Trading Ltd. – у колишнього бенефіціара ПриватБанку Ігоря Коломойського. Водночас в реєстрі ЄДРПОУ вказано тільки одного кінцевого бенефіціара телеканалу – Ігоря Коломойського. Юристи Bolvik Ventures Ltd. запевнили суд, що Ігор Суркіс не бере участі в управлінні їхньою компанією.

Старший юрист юркомпанії «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Інна Рудник вважає, що свою позицію НБУ будував на загальнодоступній інформації, а не на результатах інспекційної перевірки. «Якщо спиратися виключно на текст судового рішення, то можна зробити висновок, що сторона відповідача не використала всі доступні механізми для збору і передачі до суду доказів. У свою чергу позивач підкріпив свої вимоги довідками, витягами з реєстрів та іншими документами, які свідчили про упередженість НБУ при віднесенні ФК «Динамо Київ» до пов’язаних з банком осіб. Не виключено, що за більш правильного підходу НБУ вдалося б довести свою правоту», – вважає юрист. НБУ зазначає, що інспекційна перевірка ПриватБанку проводилася. Також НБУ стверджує, що ПриватБанк був єдиним кредитором ФК «Динамо Київ», а зазначені клубом банки – кредитори «Надра» і «Преміум» були в ліквідації.

На думку Інни Рудник, головною помилкою НБУ стало недотримання процедури і неналежна підготовка підтверджуючих документів. «Ймовірно, що підстави для таких дій у НБУ були, і ФК «Динамо Київ», як і низка інших організацій або фізосіб, могли підпадати під визначення «пов’язані особи». Але органи держвлади реалізують свої повноваження суворо в передбаченому законом порядку, а отже порушення процедури може стати підставою для скасування ухвалених рішень, навіть якщо такі дії були справедливими та обґрунтованими», – підкреслює юрист.

Істотне оновлення критеріїв визначення пов’язаних осіб відбулося в 2015 році, але практика НБУ відрізняється від того, що прописано в законодавстві, кажуть експерти. «За НБУ повинні були закріпити право визнавати пов’язаною будь-яку особу за наявності ознак, визначених НБУ в своїх нормативно-правових актах. Передбачалося, що регулятор зможе визнати пов’язаною особу за наявності будь-яких мінімальних підозр. А тягар доведення, що це не так, законом переносився б на банк і таку особу. Але за фактом законодавець прописав норму інакше. Там йдеться, що НБУ, безумовно, таке право має, але тільки в частині кола осіб, які вже мають визначені законом ознаки пов’язаності», – говорить радник голови правління банку «Новий» з юридичних питань Олександр Ярецький.

Через це НБУ не може називати особи пов’язаними тільки на підставі власних припущень, а може оперувати лише критеріями закону. До того ж недостатньо довести зв’язаність сторін, потрібно ще довести, що всі операції проводилися в інтересах акціонерів банку і сторони отримали вигоду, каже юрист. «Немає формальних ознак, встановлених законом, тож немає і пов’язаності, що б там далі Нацбанк собі ні встановлював в своїх нормативно-правових актах», – нарікає Олександр Ярецький.

Війна триває

У Нацбанку на запит видання відповіли, що НБУ вважає рішення апеляційної інстанції неправосудним, тому готує касацію до Вищого адміністративного суду. «Наголошуємо, що визначення ФК «Динамо Київ» пов’язаною особою з ПриватБанком проведено в повній відповідності до чинного законодавства», – кажуть в НБУ. Регулятор повідомив, що «стурбований тим, що акціонери клубу намагаються тиснути на судові органи з метою прийняття неправосудних рішень, використовуючи бренд і маніпулюючи почуттями та патріотизмом уболівальників».

Згадка про «патріотизм вболівальників» не випадкова. Суд дійсно прийняв цей аргумент, переживаючи, що заблоковані банківські рахунки клубу вплинуть на футбольну гру: «Судова колегія враховує, що в судовому засіданні представником позивача було підкреслено, що футбольний клуб беззаперечно асоціюється з Україною в світі з позитивного боку, має багаторічну історію і широке коло вболівальників і неодноразово представляє Україну на міжнародній футбольній арені. Водночас визнання позивача, який, як випливає з матеріалів справи, належним чином виконує кредитні зобов’язання, пов’язаною з ПриватБанком особою, матиме своїм наслідком ускладнення фінансування клубу, може поставити під загрозу участь в міжнародних футбольних змаганнях і, відповідно, викликати негативну реакцію футбольного світу на підставі припинення такої участі».

НБУ має право оскаржити свій програш в касаційному порядку. «Можливо, НБУ вдасться довести наявність процесуальних порушень, які дозволять відправити справу на нове коло, тобто фактично нададуть НБУ другий шанс. Але знову-таки без ознайомлення з матеріалами справи однозначно стверджувати, чи мали місце такі порушення, не можна», – каже Інна Рудник. На думку Олександра Ярецького, виграш НБУ можливий за умови тиску на суди з боку влади. «Я оцінюю шанси НБУ як мінімальні», – говорить він.

Це не єдина суперечка, яку виграла сім’я Суркісів. Окружний адміністративний суд Києва 17 травня задовольнив позовні вимоги сім’ї Суркісів та Акцент-банку, що їм належить, до ПриватБанку. Суд визнав незаконним рішення комісії НБУ в частині віднесення їх до списку пов’язаних осіб, в зв’язку з цим зажадав від банку повернути сім’ї Суркісів 1,1 млрд грн, а Акцент-банку – 364 млн грн. Ці рішення НБУ оскаржив в апеляції. «Позиція НБУ у всіх справах далека від ідеалу, а тому виграти суди і повернути списані кошти для Суркісів не важко», – вважає Інна Рудник. Інші особи, чиї активи були вилучені в результаті визнання їх пов’язаними з ПриватБанком, подали десятки аналогічних позовів.

Але ця проблема набагато ширша: позови до НБУ можуть почати подавати «інсайдери» будь-яких банків. «НБУ минулого року здійснив тотальну перевірку всіх банків з метою виявлення інсайдерів. Банкам дали три роки, протягом яких вони можуть знизити обсяг операцій з інсайдерами до нормативного рівня. По закінченні цього терміну, якщо банки та пов’язані з ними особи не встигнуть вирішити проблему, то, напевно, на НБУ подадуть позови ті, хто не погодиться з його визначеннями пов’язаності», – вважає пан Ярецький.

Світлана Слєсарук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Фондовий ринок
Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Все, що ми знаємо про:ПриватБанк
Рейтинг популярності матеріалу «Суркіс забив гол у ворота Нацбанку» на Finance.UA - 3.4
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA