1099
Навіки твій. Як простота отримання кредиту обертається кредитною кабалою
— Кредит&Депозит
Поширена думка про те, що українці побоюються брати в борг у кредитних спілках, а тим більше в ломбардах, — не більше ніж стереотип. За останні кілька років сектор небанківського кредитування в Україні суттєво зріс.
Так, з 2015-го по 2017 рік кількість банків скоротилася на 39%, до 99 установ, а мережа їхніх філій зменшилася на 32%, до 10,3 тис. відділень. При цьому, як випливає з проведеного в червні дослідження проекту USAID “Трансформація фінансового сектору”, кількість небанківських фінустанов за цей самий період збільшилася на 8%, до 1,7 тис. компаній, а їх мережа зросла на 46%, до 15,1 тис. філій.
Обсяги виданих небанківськими установами позик також вражають. За даними асоціації “Об’єднання фінансових установ”, у 2016 році небанківські установи в цілому надали кредитів на суму понад 44 млрд грн. Це майже на 19 млрд грн більше, ніж у 2014-му. Тоді як банки, у яких капіталу набагато більше, в минулому році видали споживчі кредити на суму 77 млрд грн.
Однак, як показало дослідження USAID, фізособи і малий бізнес відносяться до небанківських кредитів з недовірою. Багато хто з опитаних вважає, що їхні персональні дані кредитні установи можуть використовувати не за призначенням. Також люди бояться високих штрафів і переслідувань колекторів у разі неповернення кредиту. Тим не менш, як вже говорилося, багатьох українців подібні побоювання не зупиняють.
Дам всім
Головний плюс кредитування в небанківських установах — легкість отримання позики. Найчастіше вони готові видати невеликі суми людям з поганою кредитною історією, яким банки в кредиті відмовили. При цьому фінансові компанії та кредитні спілки в багатьох випадках взагалі не вимагають довідки про доходи, а схвалення позики займає лічені хвилини.
Зворотний бік медалі — високі ставки. За словами члена Українського товариства фінансових аналітиків Віталія Шапрана, середня процентна ставка в банках зараз складає 30% річних, у той час як в небанківських установах вона може перевищувати 700% річних. “У договорах небанківських фінансових установ три цифри у відсотках за кредитами не межа. А овердрафти можна взяти і під 1000%. Але деяких людей це влаштовує”, — говорить Шапран.
Ще один мінус небанківських установ — короткі терміни кредитування, зазвичай до року, і невеликі суми позик.
Звичайно ж, не варто вважати, що звернення в ломбард або кредитну спілку за позикою – це “падіння на дно”. Однак потрібно розуміти, що небанківський кредит виправданий лише при позиці незначної суми на дуже короткий термін. У цьому випадку переплата за процентною ставкою порівняно з банківським кредитом в абсолютних цифрах не виливається у астрономічні величини, а час, витрачений на збирання документів для отримання кредиту в банку, коштує дорожче, ніж плата за послуги небанківської установи.
Повне безправ’я
Найближчим часом популярність небанківських кредитів серед українців може зрости. 10 червня цього року набув чинності Закон “Про споживче кредитування”. Він істотно обмежує можливості зловживань фінустанов і захищає права кредиторів. Зокрема, закон наказує перед видачею позики показувати потенційному клієнту так званий паспорт кредиту — таблицю, в якій вказані всі комісії і кінцева вартість кредиту для позичальника. Разом з тим з метою скорочення портфеля проблемних кредитів у банків закон в обов’язковому порядку вимагає проводити перевірку платоспроможності позичальника. Тобто горезвісні “для кредиту потрібен тільки паспорт і код” тепер виключені. Теоретично ці правила діють як для банків, так і для небанківських установ.
Однак кредити, видані на строк до одного місяця або які не перевищують розмірів мінімальної зарплати, а також позики, видані ломбардами, не підпадають під жорсткі правила нового закону. При видачі таких позик аналіз кредитоспроможності позичальника проводити необов’язково, як можна і не розкривати реальні процентні ставки за позикою. “Якщо банки будуть суворо дотримуватися положення закону, у небанківських установ залишиться можливість приваблювати громадян рекламою”, — зазначає юрист практики банківського та фінансового права юридичної фірми N&D Катерина Бредуляк.
Крім усього іншого, неплатоспроможні позичальники можуть набрати більшу суму кредитів, розділивши її на кілька невеликих позик. І в цьому їм можуть допомогти знову-таки небанківські фінансові установи. “Люди все одно їх беруть (короткострокові кредити під високі відсотки), оскільки такі кредити легкодоступні. Для їх одержання потрібен тільки паспорт і код. Саме цей прошарок позичальників залишиться незахищеним, оскільки не отримає повної інформації про кредит”, — розповідає член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.
Одним словом, позичальник, який купився на простоту отримання кредиту, часто не може розрахувати свої сили і кошти на погашення кредиту і потрапляє в кредитну кабалу.
Щоб уникнути подібних махінацій, Нацкомфінпослуг, за словами Олександра Залєтова, має намір наполягати на внесенні змін до Закону “Про споживче кредитування”, які приберуть обмеження за сумою та строками кредитів, які підпадають під дію закону. Після цього небанківські установи і банки будуть зрівняні в правах, а клієнти і тих, і інших – захищені законом. Однак поки що це лише мрії.
Олена Романюк
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
