Стратегія Uber: пан або пропав


Стратегія Uber: пан або пропав

Uber – найзбитковіша компанія в світі, яка швидко розвивається. У чому її ризики?

Навіть якби не було самого сервісу Uber, то його треба було придумати. Інакше не було б історій про «мильну бульбашку Uber», страйків таксистів, «смерті моделі Uber» тощо. Але якщо відкинути лірику і оцінити бізнес-модель компанії, то Uber – революціонер. Це означає, що в очах одних інвесторів вона – проект нон грата, зате інші бачать її потенційним «золотим дном». Майбутнє IPO, яке випадає на період, коли компанія-казка набула більш земних обрисів з точки зору прибутку, змусили менеджмент і інвесторів принести в жертву авантюрного Каланіка, ніби натякаючи учасникам IPO: «Не соромтеся підсаджуватися в наш кеб, ми поїдемо далі акуратно і спокійно». Але справа не в Каланіку.

Розрахунки і оцінка

Компанія є планово-збитковою, збиток становить понад $3 млрд, що не заважає їй залучати нові інвестиції. На сьогоднішній день Uber отримав від венчурних інвесторів близько $11 млрд, а вартість бізнесу наближається до $70 млрд. Компанія активно витрачає гроші на міжнародну експансію і розробку автономного транспорту. Ринок дуже добре приймає позначену стратегію, що демонструють прості розрахунки: за підсумками 2016 року чистий виторг Uber склав $6,5 млрд при вартості бізнесу в $69 млрд. Отже, компанія оцінюється за показником ціна/виручка більш ніж 10Х. Середня величина для успішних IT-компаній складає 5-7Х. Якщо ж хтось вважає, що Uber – це транспортний стартап, то для даної категорії хороший результат ціна в 1,5-2 річні виручки. Uber вважається класичним венчурним «єдинорогом»: кожен інвестор мріє реалізувати свої дитячі фантазії про такого казкового звіра і мати хоча б один подібний актив у портфелі.

Але у компанії завжди залишаються ризики і проблеми – в 90% країн, де працює Uber, відзначалися протести таксистів і протидія державного апарату. Долю сервісу вирішили користувачі – вони ним активно користуються, а «шуми» з претензіями класичних перевізників і регулюючих органів лише привертають увагу нових клієнтів і сприяють партизанському маркетингу. Багато людей завантажили додаток саме для того, щоб розібратися, чому сервіс викликає стільки суперечок.

Кадри вирішують все

Що стосується вимоги інвесторів щодо звільнення Тревіса Каланіка, то багато в чому воно пов’язане з втратою контролю над компанією. Про це свідчить останній кадровий скандал, коли Uber звільнив Ентоні Левандовскі, якого переманили з Waymo («дочка» Google) і який працював над безпілотним автомобілем для відразу двох роботодавців. Судовий позов від Waymo до Uber, фігурантом якого став Левандовскі, поставив під удар основу концептуального розвитку таксі-стартапу. Це, звісно, іронія, але виникає відчуття, що Google спеціально відправив Левандовскі в Uber (як троянського коня) і чекав потрібного моменту для судового позову.

Не думаю, що нове керівництво Uber значно скоректує бізнес-модель, але впевнений, що більше уваги буде приділятися зниженню витрат на залучення і утримання користувачів, зростуть витрати на GR в Європі і Азії, будуть зроблені спроби прискореної розробки повністю автономних автомобілів. Також я не відкидаю варіант, що рада директорів поставить завдання підготувати компанію до злиття з Google або будь-яким автогігантом. Як би там не було, Uber треба посилити роботу з держсектором в країнах присутності, бо без цього вони не зможуть вести бізнес. Всі держави розуміють, з впровадженням безпілотного транспорту мільйони людей втратять роботу, а це може спровокувати серйозне соціальне напруження і хвилю безробіття, яка ляже на плечі держави. Але політичні ризики не повинні зупиняти технологічний прогрес.

Чи буде happy end?

Експерти розуміють, що перевага Uber перед класичними перевезеннями таксомоторів парками не така велика, а ось при впровадженні на ринок безпілотних таксі компанія може знизити тарифи більш ніж в два рази і при цьому добре заробляти. Тому зараз найголовніше питання – хто першим зробить технологічну революцію: Uber, Google, Tesla, один з автогігантів чи якийсь інший стартап? На цьому ринку будуть великі угоди зі злиття і скандальні судові процеси.

Можна констатувати, що поки інвесторам в Uber нічого не залишається, окрім як свято вірити в стратегію планової збитковості, де бюджети витрачаються на залучення нових користувачів, розробку альтернативних транспортних засобів і божевільні корпоративи в Вегасі. Незважаючи на те, що перед IPO компанія всіляко намагається демонструвати перехід до стабільності, дотримання тактики зниження ризиків і планомірності розвитку. По суті доля Uber – грати на грані фолу або слідувати принципу «Пан або пропав».

Для компанії все вирішить лише захват цілого світу, причому дана експансія повинна збігтися із завершенням розробки та випробувань безпілотного автомобіля. Після цього буде залучатися обсяг інвестицій, необхідний на заміну «живих» водіїв роботами, і тоді всі інвестори, що зайшли в компанію навіть на самому останньому етапі, примножать вартість активів. Але це райдужний сценарій, коли успішна технічна розробка супроводжується міжнародним розширенням. Якщо ж навіть один з факторів не складеться, то компанія буде просто великою і збитковою. З іншого боку, не можна не відзначити логічність плану, придуманого засновниками: якщо він реалізується, вже не потрібно буде стільки витрат на водіїв, і всі користувачі будуть залучені. Зазначу, що зараз залучення одного користувача окупається тільки з його 15-ї поїздки.

Руслан Мамедов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Фондовий ринок
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Стратегія Uber: пан або пропав» на Finance.UA - 2.6
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA