Яким бачить життя українців Нацбанк


Яким бачить життя українців Нацбанк

Серед іншого зросла нерівність у доходах: бідні змушені залучати додаткові ресурси для підтримки споживання на звичному рівні, а в руках багатих сконцентрована основна частина депозитів у банках.

В кінці червня Національний банк оприлюднив черговий Звіт про фінансову стабільність (він готується раз на півріччя). У ньому аналізуються ризики і загрози, реалізація яких може порушити стабільність фінансової системи країни. Це досить об’ємний і інформативний документ, тому ми вибрали з нього відомості, найбільш цікаві для широкої аудиторії.

Ключові висновки Звіту

За останні півроку основні ризики банківського сектора зменшилися, і ця тенденція продовжиться в другому півріччі. Поліпшилася оцінка ризиків капіталу, прибутковості і ліквідності. Водночас практично не змінилися валютний ризик, оскільки частка банківських активів і пасивів в іноземній валюті досі висока, і кредитний, тому що процес реструктуризації корпоративних кредитів просувається повільно. Юридичний ризик зріс через нелогічні рішення судів стосовно банків, визнаних неплатоспроможними, і рішень, які ігнорують права кредиторів на стягнення застави.

Після публікації попереднього звіту про фінансову стабільність ключовою подією стала націоналізація Приватбанку. Реалізувався ризик невиконання акціонерами зобов’язань докапіталізувати банк і реструктурувати кредити пов’язаним особам, про який йшлося в тому звіті. Щоб зберегти фінансову стабільність, держава вже витратила на поповнення капіталу банку еквівалент майже 5% ВВП.

Макроекономічне середовище залишалося в цілому сприятливим для банківського сектора, хоча припинення торгівлі з неконтрольованими територіями і призвело до сповільнення економіки і повільного відновлення доходів і прибутку декількох великих підприємств, що віддаляє нормалізацію їхнього боргового навантаження. Реальні доходи населення відновлюються завдяки зниженню інфляції і підвищенню мінімальної заробітної плати. Це підвищує привабливість споживчого кредитування для банків.

Після подолання проблем банківського сектора і націоналізації Приватбанку фокус програми МВФ змістився на пенсійну і земельну реформи, приватизацію та боротьбу з корупцією. Для України критично важливо зберегти співпрацю з МВФ, інакше в 2019 році, коли починаються суттєві виплати за зовнішніми державними боргами, з’являться значні ризики для макроекономічної і фінансової стабільності.

Практично всі гроші банки зараз залучають на внутрішньому ринку. Однак переважна більшість коштів населення і бізнесу розміщуються на короткий період. Це може стати джерелом ризиків у майбутньому. Крім цього, короткостроковість пасивів змушує банки тримати значну частину активів у високоліквідних інструментах (готівка, ОВДП, депозитні сертифікати НБУ), щоб мати належну подушку ліквідності на випадок можливих шоків.

Портфель кредитів суб’єктам господарювання тривалий час практично не змінюється. Основні причини – висока закредитованность бізнесу, повільне відновлення економіки і слабкий захист прав кредиторів. Вони будуть стримувати відновлення корпоративного кредитування і в другому півріччі. Водночас почалося зростання кредитування домогосподарств. Воно переважно зосереджене в сегментах споживчих і карткових кредитів. Іпотека відновлюється повільно. За оцінками банків, ключова проблема – обмежена кількість платоспроможних позичальників і високі юридичні ризики. Очевидно, що потрібно змінювати законодавство і судову практику з метою посилення захисту прав кредиторів.

За три останні роки вирішено низку системних проблем банківського сектора. Очищення банків завершено, і головними системними ризиками фінансового сектора сьогодні є висока частка держави в банківському секторі і рівень непрацюючих кредитів. За останній рік для реформування держбанків практично нічого не зроблено, а стратегічні принципи, затверджені урядом, не виконуються. Операційна ефективність держбанків вкрай низька, якість кредитних рішень сумнівна, а чіткі бізнес-моделі досі не розроблені.

Висока частка непрацюючих кредитів (57% в квітні) є баластом для банків. Обслуговування більшості цих кредитів вже ніколи не буде відновлено, тому їх доцільно списати. Для цього необхідно внести зміни до законодавства, щоб усунути негативні податкові наслідки для банків. Банкам варто активніше реструктурувати кредити сумлінним позичальникам, фінансовий стан яких відновлюється. У другому півріччі НБУ вимагатиме від банків розробити стратегію роботи з непрацюючими кредитами і встановить чіткі часові рамки її виконання.

Зовнішні умови і ризики

Зростання світової економіки прискорюється. Обсяги світової торгівлі зростають, ризики для фінансової стабільності в світі знижуються. Це сприятиме зростанню зовнішнього попиту на українські товари і послуги. Найбільший внесок в його приріст очікується від Індії і Польщі. Попит з боку Росії перестане знижуватися.

Геополітичні ризики для України знижуються. Невизначеність майбутньої зовнішньої політики ЄС зменшилася. США твердо наполягають на відповідальності Росії за деескалацію конфлікту на Донбасі.

Конфлікт на Донбасі, ймовірно, продовжить тліти. Позиція міжнародних партнерів не погіршиться для України. Водночас і політика РФ на підживлення конфлікту залишається незмінною.

“Нафтогаз” переміг у першому раунді Стокгольмського арбітражу проти “Газпрому”. Це усуває значні потенційні ризики для фінансової стабільності з боку платіжного балансу і державних фінансів.

Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на фінішній прямій. Для багатьох інвесторів вона може стати сигналом вкладати капітал в Україну з розрахунком на доступ до ринку ЄС.

Україна отримала безвізовий режим з ЄС. Це значне стратегічне досягнення. Вигоди від нього будуть дуже вагомі, але країна буде отримувати їх поступово.

Ціни на глобальних ринках активів ростуть, іноді з’являються ознаки перегріву. Пожвавлення глобального економічного зростання і зменшення політичної невизначеності в розвинених країнах призвели до збільшення схильності глобальних інвесторів до ризику. Однак інвестори діють вибірково, вкладаючи тільки в надійні і добре реформовані країни.

Можливе зростання процентних ставок, пов’язане з перегрівом ринків і економік. Для України це означає зростання вартості зовнішніх запозичень. Йдеться як про нові позики, так і про частину наявних (близько 12% від державного і гарантованого боргу), вартість яких прив’язана до LIBOR і іншим плаваючих процентних ставок.
Вартість енергоносіїв залишається відносно стабільною. Ціни на продукцію гірничо-металургійного комплексу з початку року знижуються, проте залишаються вищими від торішніх. У першому півріччі ціни на основні експортні товари сільського господарства залишалися приблизно постійними, дещо відновившись після помітного падіння в середині минулого року. В цілому світові ціни на зернові та олійні знаходяться на низьких історичних рівнях. Очікується, що весняні заморозки не нададуть значного впливу на врожай зернових і надходження від експорту.

Грошові перекази трудових мігрантів з Росії зменшилися. Вони скоротилися як в абсолютному вираженні (в 2016 році вдвічі відносно 2014 року), так і у відносному (з частки в загальному обсязі 36% в 2014 році до 22% в минулому році).

Внутрішні умови і ризики

В цьому розділі НБУ в першу чергу відзначив припинення торгівлі з неконтрольованими територіями і “націоналізацію” бойовиками українських підприємств, що призвело до втрат в темпах зростання ВВП. Проте, додаткові ризики для фінансового сектора від припинення торгівлі з НКТ є помірними. Головними є середньострокові ризики для фінансової стабільності, пов’язані з істотним дефіцитом рахунку поточних операцій і значними виплатами зовнішнього держборгу з 2019 року. Для їх усунення вкрай важливо продовжувати співпрацю з МВФ і забезпечити відновлення припливу прямих іноземних інвестицій і боргового капіталу з зовнішніх ринків.

Необхідна пенсійна реформа, яка зменшить дефіцит Пенсійного фонду і ризики для бюджету. Середній розмір пенсії в Україні – один з найнижчих в Європі, але витрати Пенсійного фонду в пропорції до ВВП – одні з найвищих.

Система субсидій чинить надмірний тиск на бюджет і потребує вдосконалення. У 2017 році потреба у витратах на фінансування субсидій населенню на оплату ЖКП значно перевищує закладені в бюджеті показники.

В результаті децентралізації місцеві органи влади отримали більше коштів для фінансування поточних і капітальних витрат. У минулому звіті НБУ звертав увагу на те, що мала кількість проектів і повільне їх затвердження призводять до того, що місцеві органи влади освоюють лише невелику частину наявних коштів. За півроку ситуація принципово не змінилася, обсяги розміщених місцевою владою в банках коштів продовжують зростати.

На ринку житлової нерухомості продовжує рости пропозиція. Однак попит обмежений, і вагомих чинників для його збільшення в короткостроковому періоді немає. Це формує надмірну пропозицію, яка накопичується. Обсяги кредитування занадто малі, щоб стимулювати попит і впливати на ціни. Надлишок нової пропозиції буде тиснути на ціни, а сповільнення попиту може призвести до відстрочення введення об’єктів в експлуатацію.

У середині травня в Києві продавали квартири в 265 новобудовах в порівнянні з 230 в листопаді 2016 року. У багатьох регіонах пропозиція нового житла також значно зросла. Торік у країні було видано 1514 дозволів на будівництво багатоквартирних будинків, що на 38% більше, ніж в 2015 році. Основну частину житла, побудованого за цим дозволами, повинні ввести в експлуатацію в 2017 – 2018 роках.

Макроекономічних передумов для істотного зростання попиту на житло поки немає. Обсяги іпотечного кредитування зросли в 2016 році, проте вони порівняно невеликі (менше 1 млрд грн.) і майже не впливають на попит. Банки не очікують, що ситуація суттєво покращиться протягом 2017 року.

Пропозиція перевищує попит, падіння цін в доларовому еквіваленті триває. Середня ціна квадратного метра на первинному ринку Києва в доларовому еквіваленті в квітні впала на 5% в річному вираженні, на вторинному – на 9%. Ціни на первинному ринку Львова знизилися на 7%, Одеси – 10%. Водночас в Києві середня вартість оренди за цей період зросла на 3%, тому співвідношення ціни житла і розміру орендної плати знизилося і досягло докризового рівня.

Домогосподарства і пов’язані з ними ризики

У 2016 році реальний наявний дохід населення зріс вперше за три роки (на 0,3%). Однак темп зростання невисокий, значно нижчий, ніж після кризи 2008-2009 рр. Номінальні витрати четвертий рік поспіль росли швидше, ніж доходи. Тому фінансові заощадження домогосподарств знизилися вперше за багато років. При цьому нерівність у доходах зросла: бідні верстви змушені залучати додаткові ресурси для підтримки споживання на звичному рівні, а в руках багатих сконцентрована основна частина депозитів у банках. Збільшення номінальних доходів дозволило населенню погашати зобов’язання, перш за все банківські кредити. Показники боргового навантаження низькі, що створює хороші передумови для відновлення кредитування домогосподарств.

У структурі доходів населення відбулися істотні зміни. У минулому році частка зарплати збільшилася до 41,8% і на 1 процентний пункт перевищила докризовий рівень. Вага соціальних допомог зменшилася. Ця тенденція перейшла в 2017 рік: у I кварталі в порівнянні з відповідним періодом минулого року номінальна зарплата збільшилася на 36,8%, реальна – на 20,1%. Висока частка зарплати в структурі доходів населення призводить до того, що зменшується тиск на державні фінанси, ростуть стимули до праці, збільшується потенціал домогосподарств як вкладників банків і одержувачів кредитів та інших фінансових послуг. Разом з тим частка зарплати відносно ВВП в 2016 році була значно нижчою, ніж в докризовий період – 36,8% в порівнянні з 50% в 2013 році.

Фінансовий стан домогосподарств погіршився. За минулий рік номінальні поточні витрати збільшилися на 17,3%, що на 1,9 п. п. перевищило темп приросту доходів. Витрати ростуть швидше, ніж доходи, починаючи з 2013 року. Річний приріст фінансових накопичень домогосподарств торік уперше за багато років став від’ємним – “мінус” 9,3 млрд грн. Як результат, домогосподарства активно “проїдають” раніше накопичені фінансові ресурси. Наприклад, чистий продаж валюти населенням за 2016 році збільшився в 2,1 рази до еквівалента 63,2 млрд грн.

Боргове навантаження на домогосподарства зменшилося – населення поступово погашає борги, 92% з яких – банківські кредити. Відношення боргу до доходу домогосподарств в минулому році знизилося на 3 п. п. до 11%. Цей показник вже досить низький, тому 88% банків очікують зростання видачі споживчих кредитів.

Сергій Гусєв

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:НБУ
Рейтинг популярності матеріалу «Яким бачить життя українців Нацбанк» на Finance.UA - 2.7
В Контексті Finance.UA