760
«Укрпошта» має мрію
— Фондовий ринок
«Укрпошта» кидає виклик банкам: вона хоче стати квазібанком і встановити монополію на безготівкові розрахунки в сільській місцевості. Банки не вважають за доцільне вихід національного поштового оператора на фінансовий ринок, особливо на висококонкурентний сегмент фінпослуг в містах. Вони пропонують «Укрпошті» стати агентом банків, щоб з мінімальними витратами для бюджету дати сільським жителям доступ до фінансових послуг.
За образом і подобою «Банку»
«Укрпошта» стала на один крок ближче до мрії – перетворитися на «поштовий банк». Група депутатів подала до парламенту законопроект № 6601, який дозволить «схрестити» фінансові та поштові послуги в одній держкомпанії. Законопроект покликаний дозволити «Укрпошті» відкривати фізичним і юридичним особам поштові рахунки для зарахування грошей, необов’язково тільки соціального характеру, таких як пенсії, заробітні плати, допомоги, але й торгової виручки.
Відкриття та обслуговування рахунків має контролювати Нацбанк. Йому доведеться стежити за тим, щоб «Укрпошта» не кредитувала фізичних і юридичних осіб за рахунок залишків поштових рахунків. До цих рахунків підв’язуватимуть платіжні картки, ймовірно, національної системи «Простір». Поштовий оператор також зможе займатися інкасацією грошей і перевезенням валютних цінностей.
І усі ці опції без банківської ліцензії!
Якщо депутати ухвалять закон вже восени, то «Укрпошта» почне надавати низку фінансових послуг із середини 2018 року. «Впровадження буде поступовим. Від чотирьох до восьми місяців від моменту ухвалення. Але почнемо готуватися заздалегідь, як пройдемо перше читання», – сказав генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський. У компанії не приховують, що мають фінансову мету. У доходах «Укрпошти» фінансові послуги займають 46% (32% – від доставки пенсій, 9% – від прийому платежів, 5% – від пересилання поштових переказів). Але «Укрпошті» подобаються приклади Італії (фінансові послуги становлять 80% доходів) та інших європейських країн з показником 50-60%. За оцінками голови «Укрпошти», вони зможуть збільшити дохід від фінансових послуг на 4-5 млрд грн на рік.
Щоб «продати» владі ідею «поштового банку», держкомпанія обіцяє, що вона охопить фінансовими послугами усе населення, навіть тих сіл, де ніколи не було, немає, і не буде відділень банків. Плюс вона робить ставку на збільшення безготівкових розрахунків. «Укрпошта» доставляє клієнтам по 125 млрд грн на рік, але хотіла б зараховувати ці суми на поштові рахунки, а це дозволить державі економити на доставці пенсій (зараз Пенсійний фонд платить 1,2 млрд грн на рік).
Розширення функцій – спосіб дати роботу величезній неефективній сітці «Укрпошти», яка становить 11,5 тис. офісів. З них 6,8 тис. відділень є збитковими, а 80% з них знаходяться в сільській місцевості. «Надання «Укрпошті» права відкривати поштові рахунки розширить доступ людей до сучасних фінансових послуг. До того ж це можливість оновити інфраструктуру, зберегти мережу відділень і персонал», – заявив Ігор Смілянський. Для компанії це важливо, оскільки «Укрпошта» втрачає частку ринку з виплат пенсій та грошових переказів, програючи банкам. Якщо в 2011 році «Укрпошта» 109 млн разів виплачувала пенсії своїм клієнтам, то в 2016-му на 35% менше – 71 млн разів. З 2013 року «Укрпошта» втрачає по 120 млн грн на рік доходу. У 2016-му вона здійснила 45% від загального обсягу виплати пенсій і 28% грошових переказів.
Пан Смілянський запевняє, що «Укрпошта» не конкурент банкам, оскільки 80% її мережі знаходиться в селах з населенням менше 2 тис. осіб, і там немає відділень банків. «За показником доступності фінансових послуг України посідає 116-е місце, тому що 35% населення (або 16 млн українців) не мають доступу до фінпослуг, а мережа відділень банків є лише в 6% населених пунктів і постійно скорочується. Пошта – єдине, що там є», – зазначає голова.
Втім, в законопроекті не йдеться лише про фізосіб у селах. У ньому зазначено, що поштові рахунки зможуть відкривати не тільки фізичні, але й юридичні особи, а також місцеві органи влади, і не тільки в селах, але й в містах, де немає проблеми доступу до фінансових послуг. Враховуючи те, що міські жителі мають більший дохід, ніж сільські, а також більше зацікавлені у фінансових послугах, логічно, що «Укрпошта» отримуватиме основний додатковий заробіток саме в містах.
Ще один «держбанк»
Основними майбутніми суперниками «Укрпошти» на ринку фінпослуг у великих населених пунктах вважаються держбанки з найбільшими мережами – Ощадбанк (3528 відділень) і ПриватБанк (2247). В Ощадбанку кажуть, що «Укрпошта» може вже зараз надавати фінпослуги в селах як агент банків. «Достатнім механізмом співпраці буде агентська схема, коли банки використовують мережу відділень «Укрпошти» в якості свого агента. Наприклад, Ощадбанк вже давно веде перемовини з «Укрпоштою», щоб розмістити POS-термінали в її відділеннях. Завдяки цьому клієнти зможуть знімати кошти і проводити безготівкові платежі у найвіддаленіших куточках країни. В такому випадку нашому партнеру не треба додатково інвестувати в побудову і супровід процессинговой системи, придбання та сервіс обладнання тощо», – кажуть в прес-службі Ощадбанку. Як розповіло джерело FinClub в Нацбанку, домовитися вони не змогли через конфлікт щодо розміру комісії. Найближчим часом керівництво Ощадбанку та «Укрпошти» проведуть чергову зустріч, на якій знову спробують узгодити комісію.
В Ощадбанку здивовані бажанням державної «Укрпошти» вийти на банківський ринок, враховуючи, що Мінфін ламає голову над тим, як скоротити присутність держави на ринку фінансових послуг. «В Україні надмірно висока частка державних банків. На нашу думку, інфраструктури, створеної цими банками, цілком достатньо, щоб покрити потребу населення у випуску та обслуговуванні платіжних карток, користуванні іншими банківськими послугами. Банки мають процесингові центри, мережі банкоматів, інформаційно-платіжних терміналів, POS-терміналів, які створювалися досить тривалий час, на що були витрачені значні інвестиції. Якщо ж в якихось невеликих селах банки не мають відділень, проблему обслуговування клієнтів можна закрити використанням агентської схеми», – кажуть в Ощадбанку.
Можливо, ПриватБанк думає ідентично, але він не відповів на запит FinClub. Націоналізований банк зараз шукає зарубіжного помічника для написання бізнес-стратегії.
У Незалежній асоціації банків скептично ставляться до планів поштового оператора. «Нехай спочатку стануть прибутковими, спробують повноцінно конкурувати з «Новою поштою» в частині основного бізнесу», – говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова. Вона нагадала, що держава й так є монополістом на фінансовому ринку, займаючи понад 53%. «І докапіталізація держбанків коштує громадянам дуже дорого – з 2008 року на 178 млрд грн! По-перше, нам не потрібен ще один держбанк, який доведеться постійно докапіталізувати. По-друге, ми впевнені, що населення в селах віком 70+ активно не користується фінансовими послугами, а в невеликих містах і селах, як правило, присутні відділення Ощадбанку і Приватбанку. Тому ми ініціюємо зустріч голів найбільших банків з паном Смілянським і спробуємо донести йому свою позицію особисто», – каже Олена Коробкова.
Точки дотику
Банки, які не є прямими конкурентами «Укрпошти», поділяють дві позиції: поштовий оператор може спробувати, якщо вважає, що впорається; а банки через нього зможуть продавати ті банківські послуги, які сама «Укрпошта» надавати не хоче або не зможе. «Укрпошта» обіцяла видавати роздрібні кредити тільки як агент банків. Може йтися і про залучення депозитів. «В цілому ми позитивно ставимося до бажання «Укрпошти» розширити спектр надання фінансових послуг, особливо якщо йдеться про двостороннє співробітництво з банками, – каже голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. – У «Укрпошти» є багато відділень у віддалених точках, куди банки ще не прийшли і навряд чи прийдуть, з огляду на загальну тенденцію до скорочення мережі відділень. Через «Укрпошту» ми могли б, заощадивши на відкритті нових відділень, надавати населенню весь спектр банківських послуг».
«Укрпошта» має чітко розуміти свою бізнес-модель і конкурентні переваги. «Ринок таких послуг, як грошові перекази, зарахування надходжень на рахунок, оплата комунальних послуг, вже досить розвинений. Є конкуренція як з боку банківських, так і небанківських установ (системи грошових переказів, платіжні портали). Риторичне питання: чи готова «Укрпошта» бути адекватним провайдером таких послуг, чи володіє кваліфікованим трудовим ресурсом, достатнім операційним забезпеченням, напрацьованими стандартами і процедурами? Найвірогідніше, ні. Тому говорити про якусь загрозливу для банків конкуренцію з боку держпідприємства, як і про перспективи співпраці в сфері кредитування, поки передчасно», – стверджує член правління ОТП Банку Володимир Мудрий. Для реалізації своїх планів «Укрпошта» обіцяла витратити $38 млн на закупівлю 2500 банкоматів, а ще $111 млн буде направлено в IT-забезпечення. П’ятирічна програма модернізації «Укрпошти» коштує $507 млн. Зазначимо, що «Укрпошта» опинилася серед постраждалих від останньої кібератаки вірусу Petya.
Банкіри впевнені, що «Укрпошта» може отримати права банків, тільки якщо НБУ встановить до неї аналогічні регуляторні вимоги до адекватності капіталу, оснащення касових вузлів та інкасації. «В іншому випадку мова йде про недобросовісну конкуренцію. Якщо «Укрпошта» хоче надавати весь спектр фінансових послуг аналогічно банкам, то і нормативні вимоги мають бути аналогічними. Якщо не змінювати регулювання, то тоді й фінпослуги мають бути урізаними, щоб не збільшувати ризики клієнтів», – говорить Тамара Савощенко. «Закон повинен встановлювати вимоги до провайдера фінансових послуг, такі ж, які застосовуються до банків і фінансових компаній», – впевнений Володимир Мудрий.
Скепсис НБУ
«Законопроект тільки недавно з’явився на сайті Верховної Ради, і Нацбанку потрібен час для офіційного формулювання більш детальної та аргументованої позиції з цього питання», – сказали в прес-службі НБУ. Але при цьому чітко окреслили своє ставлення до ідеї виходу «Укрпошти» на банківський ринок: «Позиція НБУ незмінна: в рамках оновлення стратегії держбанків НБУ виступає за здійснення ефективних кроків щодо ліквідації монополії держави в банківському секторі, а не збільшення її. Ця позиція розділяється Мінфіном і була доведена до представників «Укрпошти» і депутатів профільного комітету Верховної Ради», – сказали в НБУ. Джерело в НБУ пояснило, що запропонований законопроект створить додаткові проблеми на фінансовому ринку, оскільки НБУ не зможе повноцінно контролювати «Укрпошту».
У Нацбанку пропонують «Укрпошті» кооперуватися з іншими банками для розвитку cashless. «“Укрпошта” має всі можливості, щоб стати потужною національною державною СІТ-компанією – надавати послуги інкасації, перевезення, обробки та перерахування, забезпечення готівкою, в тому числі банків і банкоматів. У багатьох країнах Європи (в Угорщині, Великій Британії, Словаччині) саме пошта є третім учасником готівкового обігу», – кажуть в НБУ.
Провідні позиції в цьому сегменті займає Ощадбанк, у якого понад 800 броньованих автомобілів з системою супутникового спостереження і тривожного реагування. «Вимоги регулятора до інкасаторської служби поширюються як на банки, так і юросіб, які отримали ліцензію НБУ. У разі ухвалення закону «Укрпошті» доведеться забезпечити відповідність інкасації вимогам НБУ. Це значні грошові та часові витрати», – попереджають в банку.
Слісарук Світлана
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
