2603
Юристи розповіли, як бути, якщо вас засудили заочно
— Казна та Політика
Українцям все частіше виносять вирок без їхнього відома. Експерти кажуть: майже половина судів у цивільних справах (з’ясування стосунків у суді при розлученні, розподілі майна або спадщини, виплаті кредиту фізособою та ін.) в нашій країні проходить за участю тільки однієї зі сторін.
Найчастіше на засідання не приходить відповідач, який навмисне ігнорує процес. А без його участі вирішити питання по суті часто не є можливим. Тому в цивільному процесуальному законодавстві є процедура заочного судочинства, тобто без участі відповідача. Суд, за заявою позивача, може прийняти таке рішення, якщо відповідач не прийшов на засідання.
Це пов’язано з тим, що на відміну від юросіб, у яких є адреса офіційної реєстрації і поштова адреса для отримання кореспонденції, місцезнаходження конкретного громадянина часом важко встановити. Нерідко українці прописані в одному місці, а працюють або навчаються – абсолютно в іншому, а то і зовсім покинули межі країни.
«Відповідно до закону, суд зобов’язаний встановити, з якої причини (поважної чи ні) відповідач не з’явився на засідання. Але якщо людина просто не з’являється до суду і не написала відмову від участі в процесі, зробити це складно. Останнім часом склалася така практика, що громадяни всіляко уникають отримання повісток до суду», – розповіла суддя Апеляційного суду м.Києва Олена Лапчевська.
Тому для прискорення процесу застосовується заочний розгляд справи. Однак, у цієї процедури є і зворотна сторона: позивач може скористатися своїм правом на заочний розгляд, коли відповідач просто не знає, що на нього подали в суд і тому не з’являється на засідання.
Як судять заочно
В такому випадку громадянин дізнається про рішення суду вже постфактум, коли на його майно накладено судовий арешт або виконавча служба приступає до виконання приписів Феміди. За словами судді-спікера Апеляційного суду Київської області Людмили Сушко, в 99% випадків оскаржень рішення суду відбувається вже на стадії початку виконавчого провадження або заборони на відчуження майна.
«Відомий випадок, коли дружина подала на розлучення і отримувала повістки замість чоловіка, а потім отримала заочне рішення суду. В результаті чоловік дізнався про розлучення вже після винесення рішення судом, коли прийшло повідомлення про стягнення аліментів», – розповів науковий співробітник НДІ приватного права ім академіка Ф.Г. Бурчака (НАПрНУ) Богдан Левківський.
Юрист відзначає, що кожен має право на участь в суді, а тому відповідач обов’язково повинен знати про такий процес і вже самостійно прийняти рішення – захищатися, написати свої заперечення чи залишити все на розсуд суду. Але в будь-якому випадку бажано, що був його відгук.
На думку Богдана Левковського, в законі немає чіткого опису «належного повідомлення» особи, а також повторної неявки до суду. оскільки в перший раз людина може бути у відрядженні або хворіти.
«Якщо повідомлення лежить на пошті місяць і громадянин його не отримує, то вважається, що він повідомлений. А якщо він живе в іншому місці і не зареєструвався там, то це порушення закону, і він сам винен», – розповів юрист.
Втім, цей аргумент в апеляційній інстанції не буде прийнятий. За словами Олени Лапчевської, якщо повідомлення лежить на пошті місяць – це не означає, що відповідач повідомлений належним чином. А тому таке рішення суду може бути оскаржене.
Як повідомив старший науковий співробітник НДІ приватного права ім академіка Ф.Г. Бурчака (НАПрНУ) Володимир Бобрик, кількість справ, які вирішуються в порядку заочного провадження, становить в середньому приблизно 40%. При цьому в судах першої інстанції скасовується не більше 4-5% винесених заочних рішень. Приблизно такий же результат показують і звернення до апеляційної інстанції.
За словами адвоката, партнера ЮФ Arbitrade Андрія Шульги, варто також пам’ятати, що суди першої інстанції виносять заочні рішення, пам’ятаючи про те, що в разі незгоди відповідач спочатку повинен звернутися до цього ж суду, надавши свої докази чи заперечення. Тобто, це стимулює відповідача з’явитися, навіть якщо в перший раз він не був правильно поінформований.
А якщо і після рішення суду відповідач не з’явився – значить йому це не цікаво. І тоді рішення суду набирає законної сили і може бути оскаржене тільки в апеляційному порядку.
Однак багато заочних рішень залишаються на практиці невиконаними. За словами Олени Лапчевської, найчастіше з вини самого позивача.
Терміни давності
Часто позивачі не розуміють до кінця суті заочного розгляду справи та особливостей оскарження рішень судів. Рішення може бути виконано після того, як позивач напише заяву про видачу виконавчого листа.
«Існує значний часовий розрив між написанням позовної заяви, розглядом справи і потім наявністю чи відсутністю апеляційного оскарження. І момент, коли треба писати заяву на видачу виконавчого листа губиться в часі», – розповіла Олена Лапчевська.
Рішення суду набирає чинності після закінчення терміну його апеляційного оскарження (максимум 30 днів).
За її словами, багато хто навіть не звертаються за виконанням рішень. І тоді виникає питання відліку терміну виконання рішення суду (за законом про виконавче провадження – 3 роки з моменту набрання рішенням чинності). Цей термін рахується не з моменту отримання рішення суду, а з моменту початку його виконання, тобто оформлення виконавчого листа. Якщо термін пропущено, то у виконанні рішення суду буде відмовлено.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
