2070
Суркіси руйнують націоналізацію ПриватБанку
— Фондовий ринок
Сім’я Суркісів добилася в суді скасування рішень Нацбанку про те, що вони і А-Банк, що належить їм, є пов’язаними з ПриватБанком особами.
Головуючий суддя Євген Аблов не тільки присудив повернути А-Банку і сім’ї Суркісів сумарно 1,4 млрд грн, конвертованих в капітал ПриватБанку, але і «скасував» грудневу операцію з продажу Мінфіну акцій неплатоспроможного ПриватБанку. Національний банк звинуватив суддів у «неправосудних рішеннях» і готує апеляцію.
Від неплатоспроможності ПриватБанку і подальшої процедури bail-in (примусової конвертації 29,4 млрд грн зобов’язань кредиторів у капітал банку) істотно постраждала сім’я Суркісів. «Під каток націоналізації потрапили кілька сотень мільйонів доларів сім’ї Ігоря Суркіса», – заявляв екс-співвласник “Приватбанку” Геннадій Боголюбов. Видання ZN.UA оцінило їхні втрати в $248,6 млн 574 тис. євро грошей юросіб у кіпрській філії ПриватБанку, а також понад 1,04 млрд грн грошей фізосіб на рахунках банку в Україні.
Претензій до А-Банку (повне найменування – Акцент-Банк) в момент націоналізації ПриватБанку у регулятора не було. «А-Банк – це невеликий банк, але він пов’язаний з акціонерами ПриватБанку. Ніяких планів на А-Банк немає. Він достатньо капіталізований», – заявляла в грудні 2016-го глава НБУ Валерія Гонтарєва. Однак родина Суркісів була незадоволена, що вони повинні брати участь своїми коштами в покритті збитків від володіння ПриватБанком Ігорем Коломойським.
На початок 2017 року 32,4% акцій А-Банку належало Ігорю Суркісу, 32,2% – Григорію Суркісу, 16,1% – Світлані Суркіс, 16,1% – Марині Суркіс. Всі вони тримали вклади в ПриватБанку. Тому через кілька днів після націоналізації банку сім’я Суркісів оскаржила в суді рішення НБУ про визнання А-Банку та його власників пов’язаними з ПриватБанком особами. Позивачі також вимагали скасувати заборону ФГВФО на операції по їх заблокованих рахунках.
Повернути назад
17 травня 2017-го позивачі перемогли. Окружний адміністративний суд Києва під керівництвом судді Євгена Аблова по справі № 826/20221/16 скасував рішення комісії НБУ № 105/2016 в частині визнання пов’язаними з ПриватБанком особами таких осіб, як Ігор Суркіс, Світлана Суркіс, Поліна Ковалик, Григорій Суркіс, Марина Суркіс, Рахміль Суркіс. По справі № 826/20239/16 було винесено аналогічне рішення суду про нібито непов’язаність А-Банку з ПриватБанком.
Скасування рішення №105/2016, а також всіх інших рішень НБУ про визнання цих осіб пов’язаними, викликала сніжну грудку автоматичної втрати чинності іншими документами. Суд визнав неправомірним заборону ФГВФО позивачам розпоряджатися грошима і скасував bail-in – купівлю акцій ПриватБанку за рахунок заблокованих сум. Це не все. Також суд скасував саму операцію з купівлі Мінфіном 100% акцій Приватбанку за 1 грн і доручив ПриватБанку повернути «постраждалим» кредиторам «неправомірно» списані близько 1,4 млрд грн.
Хвацько «скасувавши» продаж банку уряду, Окружний адмінсуд, втім, не сказав, як реалізувати це рішення, повинен Мінфін забрати з банку 116,8 млрд грн вкладеного в нього капіталу у вигляді ОВДП, і стануть знову Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов власниками банку, в якому 100% кредитного портфеля юросіб було інсайдерським, чи ж все треба повернути до моменту входження в банк тимчасової адміністрації і розорити його.
Спочатку список вимог сім’ї Суркісів був меншим, але апетит виник під час процесу. Нацбанк повідомляв суду, що ПриватБанк і А-Банк мають спільну інфраструктуру, наприклад, інформаційні системи, коррахунки, більшість грошей А-Банк розміщував в ПриватБанку. Співвласник А-Банку Ігор Суркіс одночасно володів істотною участю у ТОВ «Студія «1+1», яке є інсайдером ПриватБанку.
НБУ акцентував увагу на тому, що А-Банк використовує типові форми договорів ПриватБанку, між банками відбувається «трудова міграція», наприклад, екс-заступник голови правління Приватбанку Юрій Кандауров очолює А-Банк. Суд сказав, що трудова міграція повинна включати перетин кордону, чого в даному випадку не було. Сумарно в якості прикладу пов’язаності осіб НБУ навів близько півтора десятка різних характеристик, в тому числі і те, що співробітники ПриватБанку мали прямий доступ до інформації про клієнтів А-Банку, а сам банк повністю обслуговувався силами ПриватБанку – від IT-продуктів до кол-центру.
Суд вирішив інакше. Він акцентував на тому, що в А-Банку були коррахунки в інших банках, а відділення А-Банку не розташовуються у приміщеннях, які належали б ПриватБанку. При цьому А-Банк отримував IT-послуги від третіх осіб, а не тільки від ПриватБанку, наприклад, послуги доступу до Інтернету. Не стали аргументом навіть дані про власників низки компаній групи. НБУ повідомив, що Ігор Суркіс володіє частками в ТОВ “Телерадіокомпанія “Студия 1+1””, ТОВ “Гравіс-Кіно” та ПрАТ “Телекомпанія ТЕТ” через Bolvik Ventures Ltd., а Ігор Коломойський є співвласником цих компаній через Harley Trading Ltd. Ігор Суркіс приніс виписку, що на 1 і 6 лютого 2017 року йому Bolvik Ventures Ltd. не належала. Суд вважає це нормальним, хоча НБУ визначав пов’язаних осіб в 2016 році, а в 2017-му власник зарубіжної компанії дійсно міг «змінитися». Відкинув суд і аргумент НБУ, що в керівництві двох банків працювали родичі.
Згідно з рішенням суду, ПриватБанк повинен повернути А-Банку 363,65 млн грн боргу, а також відсотки – 5,56 млн грн, 5,78 тис. євро, $15,8 тис. – за три місяці (з 22 грудня по 22 лютого).
Ідентичним, як під копірку, є рішення суду щодо родини Суркісів. НБУ не вдалося довести зв’язок між сім’єю Суркісів та ПриватБанком, який перебував у «відносинах фактичного контролю» з А-Банком. Суд постановив повернути родині 1,047 млрд грн, $266,9 тис., 7,86 тис. євро.
Суперечка за великі гроші
Одночасно в ці дні травня стало відомо, що власники єврооблігацій ПриватБанку, які також були залучені в процедуру bail-in, подали в суд. «Нам потрібно було потурбуватися про звичайних громадян. Всі інші є професійними інвесторами і мали самі стежити за долею своїх грошей. Тепер вони можуть виставити претензії до Ігоря Коломойського», – говорила раніше Валерія Гонтарєва.
Але кредитори так не вважають. Сумарно в капітал ПриватБанку була переведена його зовнішня заборгованість на $555 млн: два випуски єврооблігацій на $335 млн і субординований борг на $220 млн. Власники єврооблігацій ініціювали судовий розгляд в Лондонському міжнародному арбітражному суді з наміром оскаржити примусову конвертацію своїх облігацій в капітал.
Юристи вважають, що кредитори мають право на такий позов. «Клієнти не можуть вимагати компенсацій будь-яких втрат у самого банку. Але мають право оскаржити дії Нацбанку і Фонду гарантування вкладів», – вважає керуючий партнер юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Григорій Трипульський.
Ця ситуація не подобається НБУ. «Національний банк обурений останніми рішеннями судів про нібито неправомірність входження держави в капітал Приватбанку і процедури bail-in, – йдеться в заяві Нацбанку. – Всі рішення щодо ПриватБанку були прийняті виключно в рамках спеціальної процедури, передбаченої статтею 41-1 закону “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”“.
Тому НБУ оскаржить рішення у справі ПриватБанку. «Національний банк звернеться до судів вищих інстанцій з оскарженням таких неправосудних рішень і впевнений у законності проведеної процедури bail-in», – пообіцяв регулятор.
Олена Губар, В’ячеслав Садовничий
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
