В Україні по-новому утеплюватимуть будівлі


В Україні по-новому утеплюватимуть будівлі

Нещодавно президент підписав зміни до закону про нові інвестиційні можливості для проведення масштабної енергомодернізації, які дозволяють приватним ЕСКО-структурам працювати з бюджетниками через систему ПРОЗОРРО.

Перші тендери почнуть проходити вже до кінця 2017 року. А реальні договори з’являться до весни-літа 2018 року, вважають опитані експерти.

Залатали дірку

Сам закон про енергомодернізацію не новий: він діяв з 2015 року. Але компанії не змогли працювати з бюджетними об’єктами після вступу в силу в серпні 2016 року закону «Про публічні закупівлі». Приймаючи його, депутати «забули», що ЕСКО послуги не можуть бути відібрані за критерієм найнижчої ціни (як працює ПРОЗОРРО).

Для них передбачений такий критерій, як енергоефективність. В результаті закупівлі за багатьма розроблювальними проектами зупинилися. І тільки в Одеській області, Вінниці, Полтаві та Києві встигли провести 20 тендерів за старими правилами та укласти угоди з компаніями.

«Тепер необхідні зміни є, але бізнес обережно сприйняв цю новину і не поспішає вкладати гроші», – зазначив старший юрист ЮФ “Антіка” Олександр Третьяков.

ЕСКО-компанії будуть чекати, мінімум, 3 місяці поки Мінекономрозвитку допрацює систему ПРОЗОРРО, яка поки що технічно не готова проводити закупівлі за спеціальними правилами. «За найоптимістичнішими оцінками, доопрацювання триватиме від 3-х до 6-ти місяців», – уточнив Олександр Третьяков.

«Чим довше чиновники будуть розмірковувати, тим довше будемо модернізувати школи і садки, бо з кожним опалювальним сезоном витрати бюджету зростають, а стан будівель погіршується. Комплексну модернізацію можна проводити тільки в міжсезоння, коли не працюють системи опалення. На усунення «дрібних» недоліків, чищення труб, встановлення теплового пункту або котельні, необхідно 2-3 місяці. Але на комплексну модернізацію – близько півроку», – зазначив директор компанії «ДТЕК ЕСКО» Роман Федорченко.

Хто нагріє руки

Затримати запуск проектів з модернізації можуть і самі бюджетні установи. Від них вимагається попередня підготовка, як наприклад, проведення енергоаудиту та затвердження норм базового енергоспоживання, в залежності від яких у майбутньому буде вираховуватися економія, а також оплачуватися послуги підрядників. Але на цю роботу теж потрібні гроші. «Швидше за все, додаткові кошти повинні бути передбачені в місцевих бюджетах. Тому чиновники будуть йти на тендери, керуючись наявністю коштів у казні», – припустив старший юрист міжнародної юридичної групи «Leman» Арсен Низельский.

У багатьох містах може не вистачити коштів на такі роботи. А грантів та технічної допомоги від міжнародних фінансових організацій, за рахунок яких можуть фінансуватися енергоаудити, на всіх не вистачить. У перших проектах, які встигли запустити, енергоаудит оплачували зацікавлені інвестори. Але з введенням закупівель через аукціони ПРОЗОРРО, коли інвестора-переможця визначають в останній момент, компанії будуть не дуже зацікавлені витрачати свої кошти. «Важко очікувати від інвестора вкладення коштів без будь-яких гарантій того, що контракт виграє саме він», – зазначив Олександр Третьяков.

Якісний енергоаудит компаніям принциповий. Від нього залежить, скільки коштів їм доведеться вкласти в модернізацію будівель, яку економію витрат отримають садки і школи, скільки зароблять ЕСКО-структури. Адже витрачені кошти їм ніхто не поверне, якщо економії не буде.

«Оплата гарантована, якщо буде результат. Якщо неправильно оцінили проблеми і прорахувалися – ніхто не заплатить. Немає обов’язкового платежу», – констатував Роман Федорченко.

Є ризик, що будуть створюватися «свої» аудиторські структури. «Подібна картина – з системою пожежної безпеки, де свої фірми контролюють дотримання норм пожежної безпеки. Чужим буде складно прорватися на цей ринок», – підкреслив фінансовий експерт Олексій Кущ.

Недовіра до енергоаудитів обернеться подвійними фінансовими витратами для компаній.

«Ми не можемо покладатися на чужі оцінки, інвестуючи свої кошти. Треба бути впевненим у показах базового енергоспоживання, від якого буде рахуватися економія. Тому перевіряти будемо за свій рахунок», – підтвердив Роман Федорченко. Вартість енергоаудиту школи/дитсадка залежить від їх розмірів і кількості будівель. Наприклад, по об’єктах, оцінюваних раніше «ДТЕК ЕСКО», енергоаудит обійшовся в 9-25 тис. грн.

Є на чому заробити

Незважаючи на всі недоліки, ринок енергомодернізації цікавий. Його обсяг у Державному агентстві з енергоефективності оцінюють в 200 млрд. грн. Тільки бюджетних установ – шкіл, садочків, лікарень – в Україні 78 тис. Навіть іноземні компанії хочуть заробляти на їх утепленні. Але вони поки не готові працювати з гривнею.

«Хочуть працювати з валютою. Вкласти в ремонт садочка тисячі євро можна, але як потім цей садочок буде розраховуватися? У нього, як і у місцевих бюджетів, немає доходів у євро. А з гривнею іноземцям працювати невигідно», – поділився Роман Федорченко.

Ринок енергомодернізації став особливо цікавим для бізнесу після появи в законодавстві «довгострокових зобов’язань з енергосервіс». Це означає, що держава/місцеві бюджети гарантують ЕСКО оплату їхніх послуг на весь термін дії договору.

Хоча ризики несплати все ж залишаються. «Бюджет формується щороку. І якщо доходів буде не вистачати, то і енергосервісні контракти можуть опинитися в зоні ризику. Школи і дитсадки як соцсферу можна віднести до захищених статей. Але до договорів з енергосервісними компаніями, які надають комерційну послугу, можуть бути питання. Ці ризики ЕСКО повинні будуть враховувати. А оскільки ніяких інших форм забезпечення гарантій по бюджетним установам немає, то свої ризики компанії теж можуть закладати в тарифи», – припустив Арсен Низельский.

Віта Філонич

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «В Україні по-новому утеплюватимуть будівлі» на Finance.UA - 2.4
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA