Андрій Попов: скасування печаток в Україні. Добре це чи погано? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Попов: скасування печаток в Україні. Добре це чи погано?

Казна та Політика
1941
26 березня 2017 року Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроект №4194 «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями».
Відтепер, передбачається повністю виключити використання печаток у відносинах суб’єктів господарювання, у тому числі з державними органами та органами місцевого самоврядування.
Іншими словами, якщо раніше ставити чи не ставити печатку і вимагати чи не вимагати було правом підприємства, то зараз підприємство має право вирішувати, ставити чи не ставити печатку. Вимагати наявності печатки тепер вже ніхто ні в кого не може, достатньо лише підпису уповноваженої особи.
Використання печаток тепер не обов’язкове для визнання документа або угоди дійсними. Більш того, виключається навіть можливість визнати документ недійсним у зв’язку з відсутністю печатки.
Печатка відтепер необов’язкова і при засвідченні копій документів. За відмову прийняти документ без печатки навіть передбачається відповідальність (штраф 50-100 неоподатковуваних мінімумів, тобто 850-1700 грн).
Добре це чи погано?
Спробуємо знайти плюси.
1. Скасування печаток – це крок до дерегуляції бізнесу, печаток немає в більшості розвинених країн, у тому числі в країнах Євросоюзу, куди так прагне Україна. Це спростить роботу в Україні зарубіжних компаній, які не мають печаток у своїх країнах і раніше стикалися через це з проблемами в Україні.
2. Хоча за законом використання печатки в Україні ще з 2014 року було правом, а не обов’язком, держоргани продовжували її вимагати (у тому числі при проведенні держзакупівель), що створювало непереборні проблеми для тих підприємств, які все ж вирішували працювати без печатки. Тепер всі в рівних умовах.
3. Скасування необхідності печаток буде сприяти подальшому розвитку електронного документообігу, використанню електронного цифрового підпису (ЕЦП) і т. д. В нинішніх умовах збереження вимоги печатки на документах або їх копіях створювало курйозні ситуації. Наприклад, при участі у вищезазначених держзакупівлях з використанням електронного майданчика Prozorro документи все одно доводилося роздруковувати, засвідчувати печаткою, сканувати і тільки потім завантажувати на сервер торговельного майданчика.
4. Дещо спрощується взаємодія фізичних осіб з суб’єктами господарювання. Бувають ситуації, коли з тих чи інших причин на документ або довідку не поставили печатку (забули, відвезли, «печатка у сейфі, а відповідальний фахівець у відпустці» і т. д.), а винним у цій ситуації опинявся споживач. Особливо поширеною ця ситуація стала під час численних банкрутств банків в 2014-2016 роках.
Тоді відсутність «мокрої печатки» на депозитному договорі або його копії, або квитанції про внесення коштів на поточний рахунок ФГВФО нерідко використовував як аргумент для відмови у відшкодуванні гарантованої суми в 200 000 грн. Тепер немає печатки – немає проблем.
Ризики також є, і їх не можна ігнорувати:
Дійсно, в більшості розвинених країн печатка вже стала анахронізмом. Але скасування вимоги печатки як крок дерегуляції в українських реаліях нагадує не реальну реформу, а карго-культ (копіювання атрибутів, а не суті процесу).
У розвинених країнах печатки не потребують, в тому числі, завдяки електронному документообігу, більш досконалій судовій системі, чітко працюючому антикорупційному законодавству, прозорості корпоративної і фінансової звітності і більш високій культурі ведення бізнесу в цілому.
Україна поки що не може пишатися досягненнями у сфері культури ведення бізнесу та анти-рейдерського законодавства. Через це повне скасування печаток прибирає нехай і не 100% ефективний, але все ж таки бар’єр на шляху шахраїв і рейдерів. Підприємства в Україні традиційно оберігають свою печатку, зберігають її в сейфі і не передають випадковим особам.
Так, статус печатки знижували останні кілька років (наприклад, скасування обов’язкової реєстрації відбитка в МВС з 2011 року, право підприємства мати печатку з 2014 року і т. д.).
Відбиток печатки також можна підробити. Але підробити підпис значно простіше, а виявити підробку можна тільки за результатами почеркознавчої експертизи, яка вимагає часу і грошей, і часто дає суперечливий результат.
В результаті скасування печатки зросте ризик невиконання або оспорювання будь-яких документів: статутних документів, договорів, довіреностей, актів прийому-передачі і т. д. Або доведеться розширювати сферу застосування нотаріального засвідчення, що, в свою чергу, ускладнює і здорожує документообіг.
Отже, на даному етапі можна зменшити ризики наступним чином:
1. Консервативний спосіб, більш витратний: підприємство має право в Статуті розширювати перелік документів, для яких потрібне нотаріальне засвідчення, насамперед, для значущих документів або угод. Також особливого значення набуває подвійний підпис або наявність кількох підписів одночасно на документі.
2. Прогресивний спосіб, витратний на старті, але згодом більш ефективний: максимально використовувати електронний документообіг, QR-коди на документах та електронний цифровий підпис.
Правильно «жити без печатки» українському бізнесу і держорганам ще тільки належить навчитися. Можливо, закон прийнятий надто поспішно, а можливо, це саме спосіб пожвавити зміни. Головне, щоб подібне «заохочення» не обійшлося бізнесу хвилею рейдерських захоплень, простоїв і збитків за оспорювання справжності підписів.
Андрій Попов, партнер Kreston GCG
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас