В українських школах заборонять брати гроші — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

В українських школах заборонять брати гроші

Казна та Політика
1473
В Україні затіяли масштабний аудит шкільної системи. У 2018 році наша країна планує приєднатися до міжнародної програми оцінювання рівня знань учнів PISA, яка проводиться під егідою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Але перед цим міжнародні експерти проінспектувати нашу освіту.
Виявлені проблеми повинні стати своєрідним «домашнім завданням» для вітчизняного Міністерства освіти.
До одних з найбільш болючих питань експерти віднесли неналежне використання батьківських внесків у школах, непрозорість витрат і доходів самих навчальних закладів, а також платні додаткові заняття, тобто, репетиторство, яке організовують шкільні вчителі.
Деякі з цих проблем в міністерстві хочуть вирішити за допомогою нового проекту закону про освіту, який вже прийнятий у першому читанні.
Чи опиниться насправді репетиторство «поза законом», і чи допоможе нова законодавча ініціатива побороти корупцію в українських школах?
Що буде з платними уроками
Перше, що розбурхало учительську громаду, так це інформація про можливу заборону репетиторства. Адже, враховуючи мізерні зарплати педагогів, додаткові уроки просто допомагають їм виживати.
У міністерстві ж підозрюють, що деякі вчителі можуть свідомо «недонавчати» своїх підопічних, щоб потім продавати їх батькам додаткові уроки.
Але як розповіли в МОН, репетиторство скасовувати ніхто не буде, оскільки доступних важелів для цього у чиновників немає. Але про етичність додаткових платних занять попросять задуматися директорів шкіл. Це означає, що багатьом вчителям доведеться ховатися від керівництва, проводячи заняття, що не виключає появу свого роду «доплати за ризик».
Як розповів президент Тьюторської асоціації України Сергій Вєтров, позбавити українських педагогів можливості додаткового заробітку не вийде, адже в їхніх послугах, в першу чергу, зацікавлені самі батьки і учні.
Часто виділених на той чи інший шкільний предмет годин просто не вистачає для його повноцінного освоєння. При цьому експерт погодився, що в шкільних установах трапляються часом не найкомпетентніші викладачі.
«Половина вчителів — люди, які дають сильні знання. 10% — ті, хто прийшов в школу не за грошима, а за покликанням. Але от решта 40% педагогів — випадкові люди в цій сфері, і чи можуть вони дати якісні знання — велике питання. Хоча і звертаються за репетиторством, звичайно, не до них», — зазначив Сергій Вєтров.
Крім шкіл, підробляє репетиторством безліч приватних навчальних центрів і педагогів «на дому».
«Репетиторство давно стало бізнесом. І розвивається за законами ринку. Тому законодавчі ініціативи мало що можуть змінити», — зауважила організатор Клубу репетиторів в Україні Олександра Руденко.
Батьків ігнорують
Як розповіла нам адвокат, директор ЮК «Лежух і партнери» Тетяна Лежух, в чинний закон про освіту вже вносилися зміни щодо репетиторства, згідно з яким за вчителями було закріплено право на індивідуальну викладацьку діяльність.
Чи залишиться ця норма в кінцевій редакції — поки що питання відкрите.
Також, згідно зі змінами до закону, батьки вже отримали право самостійно вирішувати питання навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності школи.
Вони можуть повноцінно брати участь у житті школи — формуванні планів прийому учнів, визначенні змісту освіти, прийомі на роботу педагогів і ін.
Що важливо, батьки мають право самостійно вирішувати питання про використання усіх видів асигнувань, затверджувати структуру і штатний розклад в межах встановленого фонду заробітної плати, здійснювати громадський контроль за організацією харчування, медобслуговування, охорони праці в навчальних закладах.
«І хоча нинішнього фінансування шкіл вистачає в основному тільки на зарплати і поточні ремонти, багато батьків зараз просто відмовляються здавати гроші «на школу» тому, що просто не знають, куди вони йдуть. Вони не проти допомагати фінансами, але щоб це приносило видимий результат», — зазначив Сергій Вєтров.
Позитивним моментом є те, що школи отримали додаткові джерела фінансування, серед яких:
1. кошти, одержані за навчання;
2. плата за надання додаткових освітніх послуг;
3. кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчальним закладом на замовлення;
4. доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
5. дивіденди від цінних паперів;
6. валютні надходження;
7. добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.
Але чинний закон просто не виконується.
«Він не працює, бо пропозиції батьків просто не розглядаються. Тобто, проблема не в редакції закону, а в його практичній реалізації», — зазначила Тетяна Лежух.
Не вірять у швидкі зміни
Як зауважив Сергій Вєтров, навіть у разі ухвалення нової редакції закону про освіту, як і раніше залишиться багато лазівок для непрозорого наповнення бюджетів українських шкіл і їх освоєння.
Сама системи люто опирається створенню тих же батьківських об’єднань, які могли б реально впливати на життя школи, зауважив Вєтров.
Що стосується батьківських фондів, то, як вважають експерти, зовсім не вони повинні бути основним джерелом фінансування шкіл.
«Це завдання держави. У нас майже немає фондів, реально створених батьками. Вони змушені просто викладати озвучені суми. Я не вірю в таку систему, і батьки не вірять», — зазначила директор Академії сучасної освіти А+ Тетяна Курмаз.
Денис Вергун
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас