1506
МВФ прозоро натякає
— Казна та Політика
Вчора з сайту МВФ несподівано зникло “українське питання” з порядку денного засідань ради директорів фонду. Планувалося, що рішення про виділення Україні четвертого траншу в розмірі близько $1 млрд в рамках чотирирічної (з 2015 по 2019 роки) кредитної програми буде прийнято в понеділок, 20 березня 2017 року.
Поки що із загальної суми $17 млрд Україна отримала лише три транші: перший на $5 млрд в березні 2015 року, другий на $1,7 млрд в серпні 2015 року та третій на $1 млрд у вересні 2016 року. Відтоді рішення про перерахування грошей постійно відкладалося з різних причин. Але досі Фонд не натякав про своє невдоволення Україною так очевидно.
На сайтах МВФ і українського представництва Фонду останні новини про Україну датовані 9 березня 2017 року, однак деякі журналісти отримали повідомлення від міжнародної організації про необхідність “оцінки розвитку подій за останній час і політичних заходів, що впливають на фінансовий сектор і більш широкі економічні перспективи”. Простіше кажучи, сам Фонд не називає конкретні причини такого рішення.
Український Мінфін виявився більш відвертим. “Перенесення термінів проведення засідання викликане виключно необхідністю уточнення розрахунків з приводу економічних наслідків від заходів, прийнятих Україною у відповідь на блокаду і захоплення українських підприємств на непідконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей, а також у зв’язку з визнанням російською стороною “документів”, виданих на цій території”.
Відповідні заходи, прийняті Україною, – це транспортна блокада ОРДЛО і санкції проти російських держбанків.
Але небажання Фонду відкрито говорити про причини відстрочки може говорити і про інші причини. В Україні почався черговий виток політичної нестабільності, все частіше заходить мова про дострокові вибори, голова Нацбанку заявила про своє майбутнє звільнення, а замінити її нема ким, мер одного з найбільших міст і керівник країни відкрито опонують один одному, а близькі до голови МВС радикали атакують російські банки, а разом з цим і всю банківську систему. Не виключено, що у Фонді вирішили стримати українських політиків, які загралися.
_*Блокада ОРДЛО негативно позначиться на зростанні ВВП України, інфляції та курс гривні* _
Раніше ЗМІ вже писали про економічні наслідки розриву зв’язків між вільними і окупованими східними територіями України.
“За найпесимістичнішим сценарієм продовження блокади до кінця року може уповільнити економічне зростання на 1,3 процентних пункту, тобто до 1,5% в поточному році”, – говорила про вплив блокади Валерія Гонтарева після перших експрес-оцінок. Також вона сказала про зростання ризиків інфляції і девальвації. Сьогодні в НБУ пройде позачергове засідання комітету з монетарної політики, щоб переглянути свої макропрогнози, пише “Економічна правда”.
Видання також наводить розрахунки Мінфіну з посиланням на свої джерела, згідно з якими втрати ВВП можуть досягти до 2,5 процентних пунктів в гіршому випадку (1,2 в кращому). Минулого тижня на конференції інвесткомпанії Dragon Capital Олександр Данилюк також говорив про уповільнення зростання ВВП на 1,2-2 пункту. Економіка України і так зростає досить повільно, а блокада може це зростання просто зупинити. Той же Dragon прогнозував зростання ВВП на рівні 2,5% в разі відновлення економічних зв’язків з ОРДЛО. Без відновлення – на один пункт менше.
НБУ визначив собі за мету інфляцію 6-10% на кінець року. Тобто блокада може призвести до прискорення зростання цін до двозначних показників. Щодо курсу, то Dragon очікував невелику девальвацію до 29 гривень за долар на кінець року за умови відновлення зв’язків з окупованим Донбасом. Можна припустити, що без відновлення курс просяде ще більше (або ж НБУ витратить частину резервів на підтримку курсу).
Санкції проти російських банків ситуацію на банківському ринку стабілізували, але ліквідація або націоналізація цих банків може погіршити ситуацію.
Прийняті минулого тижня санкції проти російських держбанків застрахували Україну від можливого виведення цими банками грошей з країни і погасили паніку серед клієнтів банків. Але не зняли саму проблему роботи цих компаній на українському ринку. Голова НБУ Валерія Гонтарева вже говорила, що у російських банків немає майбутнього в Україні (через російську агресію). Однак закрити ці банки примусово означало б нанести удар по економіці України.
“У разі націоналізації банків, на український бюджет лягли б витрати на збільшення їхнього капіталу, оскільки не всі з цих п’яти банків повністю докапіталізовані. При закритті цих банків внаслідок визнання їх неплатоспроможності розрахунки з вкладниками також довелося б компенсувати з іншого державного джерела – Фонду гарантування вкладів”, – коментує Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU, співвласником якої в минулому була Гонтарева.
Можливо, все це ще попереду. За словами Демківа, у банків з російським державним капіталом сьогодні один з найгірших показників частки проблемних кредитів (4 і 5 категорії якості за методологією НБУ).
“Цілком ймовірно, що прийняте рішення про санкції до російських банків буде критично сприйнято їх великими позичальниками, чиї інтереси представляє ряд українських політиків. У разі виходу російських акціонерів з бізнесу борги позичальників будуть стягувати нові акціонери банків. І можливо, вони будуть робити це якісніше , ніж російські власники або ніж це виходить у ФГВФО. Тому заклики таких політиків закрити російські банки, щоб держава фактично сплатила вихід росіян з банківського сектора за рахунок українських платників податків – це прояв недалекоглядності”, – вважає Демків.
Всі російські держбанки виставлені на продаж, говорила заступник голови НБУ Катерина Рожкова. Але чи захоче хтось купувати ці компанії в нинішніх економічних умовах в Україні – велике питання. Одночасно з цим радикальні політики, близькі до голови МВС Арсена Авакова, теж мають вплив на ситуацію. Вони замурували головні офіси “Сбербанку Росії” в Києві і Дніпрі, залили монтажною піною банкомати російський банків в декількох регіонах України.
Незалежно від рішення МВФ, Україна гостро потребує сруктурних реформ, щоб вийти на шлях стійкого зростання. А влада з реформами не поспішає.
Проблема з фінансуванням МВФ полягає не в термінах перерахування нових траншів. Гроші Фонду допоможуть Україні протриматися до 2019 року. За цей час Київ повинен провести структурні реформи, які дозволять країні вийти з кризи і завоювати довіру приватних кредиторів.
“Структурні реформи проводяться для того, щоб країна вийшла на стійкі темпи зростання. Не плюс 7%, а потім мінус 16%, як було в 2007-2009 роках, або спершу нуль а потім мінус 7%, як зараз, а щоб економіка стабільно зростала”, – говорила в інтерв’ю LB.ua Олена Бєлан, головний економіст Dragon Capital.
Нещодавно вона написала статтю-попередження про необхідність співпраці України з МВФ.
“Створюється враження, що в міру того як економічна ситуація поліпшується, бажання української влади продовжувати співробітництво з МВФ згасає. Країна отримала лише один транш від МВФ розміром $1 млрд у вересні 2016 року замість чотирьох загальною сумою $2,5 млрд, як передбачалося раніше. Уряд продовжує стверджувати, що програма МВФ буде продовжуватися. Але прогрес у виконанні вимог програми є незначним, в тому числі в повністю підконтрольних уряду сферах”, – відзначала Бєлан.
Співрозмовник LB.ua в НБУ зазначив, що питання реформ у відносинах з МВФ – ключове: “Інакше ми просто витратимо гроші Фонду, і не зможемо розмістити боргові папери на зовнішніх ринках по закінченню програми”.
При цьому влада не поспішає ремонтувати українську економіку. Згідно з індексом моніторингу реформ iMoRe, за останній рік індекс жодного разу не піднімався вище прийнятного рівня реформ в 2 бали.
Андрій Яницький
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
