475
Курс на BREXIT: як Британія може стати мостом між сильними світу цього і що це дасть Україні
— Світ
В перших числах квітня на черговому саміті ЄС у Брюсселі прем’єр Британії Тереза Мей може офіційно оголосити про початок виходу Об’єднаного Королівства з ЄС. Процес займе два роки і має завершитися до 2019 року. Спершу про своє рішення Мей планувала оголосити на неформальному саміті ЄС на Мальті, який пройшов в перших числах березня. Що було б символічно, оскільки в 1964 році Мальта отримала незалежність від Британії і там досі живуть близько 12 тисяч англійців. Але британський парламент не встиг узгодити всі законодавчі процедури із запуску 50 статті Лісабонського договору, тому терміни переносяться більше ніж на місяць.
За словами Терези Мей, Британія має намір вийти з ЄС на кращих для себе умовах. У топ-пріоритеті – міграційний контроль і вихід з єдиного ринку ЄС, щоб, за словами Мей, “відновити роль великої глобальної торгової держави”.
За це, за інформацією деяких європейських чиновників, Брюссель може вимагати від Лондона 57 млрд євро відступних – саме стільки Британія обіцяла вкласти в різні проекти Євросоюзу до 2020 року. Тільки після цього, за словами європейських чиновників, вони приступлять до переговорів про вихід Британії з зони вільної торгівлі.
Для України BREXIT принесе тільки користь. По-перше, Лондон стане більш самостійним від Берліна в прийнятті рішень. По-друге, саме Британія разом з Польщею нещодавно виступила за створення альтернативного “нормандскому” формату переговорів з Росією.
Британці – не пасажири, вони – водії
Через 44 роки членства Великобританія вирішує вийти з Євросоюзу. На референдумі 23 червня 2016 року 51,9% британців проголосували за вихід з ЄС (проти – 48%). Багато в чому, за словами Девіда Кемерона, який пішов з поста прем’єр-міністра відразу після BREXIT, британці проголосували проти міграційної політики ЄС, одновалютності і посилення євроінтеграції. Але, мабуть, одна з головних причин такого рішення – Британія ніколи не мала ілюзій від членства в ЄС, будучи швидше скептиком проекту Європейського союзу.
Коли 35-й прем’єр Великобританії Генрі Джон Темпл сказав: “У нас немає незмінних союзників, у нас немає вічних ворогів. Лише наші інтереси незмінні і вічні, і наш обов’язок – дотримуватися їх”. Великобританія, яка постійно тяжіла до дружби зі Штатами, швидше хотіла бути схожою на США, ніж на об’єднаний Європейський союз з головним “фюрером” на чолі – Німеччиною. Тому в риториці Девіда Кемерона, незважаючи на всю його прихильність членства Британії в ЄС, завжди були присутні нотки прем’єра імперської держави: “Я знаю британців. Вони – не пасажири. Вони – водії. У нас характер острівної нації: ми незалежні, прямолінійні і пристрасно захищаємо нашу суверенність. Наше ставлення до Європейського союзу засноване на практичному інтересі, а не на емоціях”.
Хоча противники BREXIT, такі, як 72-й прем’єр Джон Мейджор, називають референдум історичною помилкою, а європейські лідери пошепки нагадують Лондону часи створення ЄС. Великобританія приєдналася до тоді ще Європейського економічного союзу в 1961 році, переживаючи гостру економічну кризу. Причому увійти до ЄЕС Лондону вдалося з другої спроби: першу заблокував президент Франції Шарль де Голль. А зараз виходить, що Британія, отримавши всі вигоди від членства, покидає лави Євросоюзу, що переживає гостру міграційну і кризу довіри.
Без сумніву, результати волевиявлення громадян Об’єднаного Королівства стали справжнім шоком для всього світу. По-перше, це похитнуло довіру до єдності ЄС. Адже, за словами норвезького економіста Еріка Райнерта, “наступною країною на вихід з ЄС може стати Голландія”.
По-друге, ще ніхто і ніколи не приводив в дію статтю 50 Лісабонського договору, де прописані умови і терміни виходу країни з Євросоюзу. Зокрема, у статті 50 йдеться про те, що “держава, яка приймає рішення вийти зі складу ЄС, повідомляє про це Раду ЄС”. Тереза Мей обіцяла офіційно повідомити ЄС про вихід Британії до 31 березня. Це можна зробити в усній формі на саміті ЄС або в письмовій, повторивши свій намір знову-таки на саміті.
Життя після BREXIT: процедури, терміни і наслідки
Ще в січні видання The Times повідомляло, що на неформальному саміті ЄС на Мальті, який планували провести 9 березня, прем’єр Британії Тереза Мей може офіційно оголосити про початок виходу з ЄС. Але узгодження відповідних законодавчих процедур у Об’єднаному Королівстві сильно затягнулося. Парламент Британії в третьому читанні схвалив законопроект уряду про вихід країни з ЄС лише 9 лютого. Тепер у Євросоюзі чекають офіційного звернення Британії про застосування статті 50 Лісабонського договору, яка передбачає дворічну процедуру виходу. Плюс в самому Брюсселі всіляко відтягують момент початку BREXIT, висуваючи Лондону все нові й нові вимоги.
За даними Sky News, в середині лютого Німеччина і Франція узгодили суму репарацій для Британії. Мова йде про 70 млрд євро, хоча раніше, за словами головного переговірника ЄС з BREXIT Мішеля Барньє, мова йшла про 57 млрд євро. “Ми фіксуємо рахунку ЄС на момент виходу Британії, зробимо аудит і домовимося, як розрахувати частку британських рахунків. Якщо ми домовимося про це, то підсумкова сума вийде після аудиту: ми закладемо всі дані у формулу, яку ми все узгодимо, і ця формула в кінцевому результаті видасть остаточну суму”, – наводить Reuters слова одного з єврочиновників, який був присутній на закритому для преси семінарі, де обговорювали питання відступних.
Це гроші, які Лондон зобов’язався виділити в рамках багатомільярдних проектів ЄС до 2020 року, а також на пенсії чиновників. І, як неофіційно говорять у Брюсселі, будь-які переговори про вихід Британії з зони вільної торгівлі можна вести тільки після виплати відповідної суми репарацій. Та й сама торгівля Великобританії ЄС в рамках зони вільної торгівлі зачіпає 12,6% ВВП. Урядові експерти у своєму звіті зазначають, що в разі успішного виходу Британії з ЄС, торгівля з ЄС буде здійснюватися за правилами СОТ, а це – багатомільярдні збитки на митах. Приміром, тільки на алкоголь і тютюн, ввізні мита у ЄС перевищують 20%, а віскі Англія щорічно експортує на $6 млрд.
В цілому, за оцінками інституту OBR (Office for Budget Responsibility), прогноз економічного зростання Британії через BREXIT знижений з 2,2% до 1,4%. Також аналітики прогнозують подальшу девальвацію фунта і, як наслідок, зростання інфляції та боргів. А 72-й прем’єр Джон Мейджор вважає, що вихід Британії з ЄС найбільше вдарить по незахищених верствах населення. У той же час експерти і аналітики, які ратують за BREXIT, не очікують сильного спаду економіки і стрибка інфляції.
В наслідках BREXIT є ще й дуже цікава геополітична складова. Першу свою зустріч з іноземними лідерами президент США Дональд Трамп провів саме з британським прем’єром Терезою Мей. “Сегодня” вже згадував про давні приязні відносини Лондона і Вашингтона. Але нюанс у тому, що, за словами старшого наукового співробітника Центру досліджень безпеки (Цюріх) Деніела Кеохана, Трамп неодноразово захоплювався BREXIT і заявляв, що не буде турбуватися, якщо ЄС розпадеться.
Раніше в січні в одному з інтерв’ю Трамп дійсно заявив, що ЄС існує переважно на користь Німеччини. “Ви подивіться на ЄС і на Німеччину. Переважно ЄС – на користь Німеччини. Ось чому я думаю, що Британія дуже розумно вчинила, проголосувавши за вихід. Я вважаю, що інші залишать ЄС. Думаю, що тримати все це разом буде не так просто, як багато хто думає”.
На думку Деніела Кеохана, дехто в Лондоні очікує, що США посилять позицію Великобританії на майбутніх переговорах у ЄС за BREXIT. “Але підтримка США може розколоти НАТО на агло-сферу і євро-сферу. Тобто, з великою Британією, з одного боку, і Францією, Німеччиною, Італією та Іспанією, – з іншого. Альтернативний і більш оптимістичний сценарій передбачає, що Великобританія може стати мостом між Європою і США”, – вважає Кеохан.
“SCEXIT – Scotland EXIT” як бомба сповільненої дії
Більше того, на думку аналітиків Chatham House, Британія може бути мостом не тільки між США і ЄС, але і між США і Китаєм. А ось всередині Об’єднаного Королівства ситуація не така райдужна, як на зовнішньополітичному фронті. Так, під час проведення BREXIT 62% виборців Шотландії проголосували за те, щоб Британія залишилася в ЄС, а 7 лютого парламент Шотландії проголосував проти запуску процедури BREXIT.
Плюс до всього, за словами першого міністра Шотландії Нікола Старджен, восени 2018 року буде “найрозумніший час” для проведення нового референдуму про відокремлення Шотландії від великої Британії. До цього періоду, вважає Старджен, уряд Британії визначиться з умовами договору з ЄС, що дасть аргументи “за” або “проти” для шотландців. При цьому міністр не називає ніяких конкретних дат проведення голосування, бо референдум повинен бути затверджений урядом держави в Лондоні. Однак Старджен очікує, що центральна влада піде на компроміс з Шотландією. Нагадаємо, на минулорічному референдумі проти незалежності Шотландії проголосували 55% громадян.
У свою чергу Тереза Мей обіцяє врахувати позицію Шотландії в питанні імплементації BREXIT, проте не зможе накласти вето на процес в цілому. “Уряд буде прислухатися до неспокою Шотландії та інших частин Об’єднаного Королівства. Але ми будемо слухати і брати до уваги особливі інтереси Шотландії та інших частин Великобританії, і ми хочемо, щоб переваги, яких ми прагнемо досягти, поширювалися на всю країну”, – заявляла Мей.
Експерти Chatham House вважають, що зовсім ігнорувати позицію Шотландії і, наприклад, Ірландії Лондону навряд чи вдасться. Саме тому план уряду щодо переговорів про вихід країни з ЄС, який в січні представила Тереза Мей, присвячений в більшості єдності Об’єднаного Королівства. “Вихід з Європейського Союзу означатиме, що ми будемо керуватися нашими законами у Вестмінстері, Единбурзі, Кардіффі і Белфасті. Зміцнення Британії вимагає, щоб ми зміцнювали дорогоцінний союз між чотирма країнами Об’єднаного Королівства”, – йдеться в плані переговорів.
Перспективи для України
Тереза Мей неодноразово заявляла, що позиція офіційного Лондона щодо санкцій проти Росії і стосовно України не зміниться.
“Зобов’язання Британії щодо гарантії безпеки Європи залишаються непорушними, як це було з часів Другої світової війни. Тому мій сигнал простий: ми не збираємося забувати про Україну. Ми підтримуємо наших друзів, як у добрі, так і в складні часи”, – заявив міністр оборони Великобританії Майкл Феллон.
З іншого боку, в Європі вимальовується ще один самостійний гравець. У часи президентства Барака Обами США спілкувалися і вирішували всі питання переважно з Німеччиною. Зараз після обрання Дональда Трампа і BREXIT, Вашингтон почав більше тяжіти до Лондона, віддаляючись від Берліна. Україні варто використати цей момент для налагодження відносин і з “новою” Британією, і з США, нагадуючи, що вони гаранти нашого суверенітету за Будапештським меморандумом. Адже не даремно ж під час спільного брифінгу з главою українського МЗС Павлом Клімкіним і британського Борисом Джонсоном, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський натякнув на існування альтернативи “нормандскому формату”.
“Ми обговорили і намагалися дати оцінку “нормандському формату” і “мінському формату”. Ми дійшли висновку, що обидва ці формати принесли мало позитивних змін. “Мінський” та “нормандський” формат зупинили повномасштабну війну і повномасштабний конфлікт між Україною і Росією, але обидва ці формати не вирішили проблему, не принесли мир між двома країнами. Ми готові до того, що Європа повинна надати розширений формат, щоб допомогти Україні вибратися з проблем, створених російською агресією. Ми сподіваємося на можливість відкриття дискусії щодо нового формату і нових рішень, але, звичайно, рішення (щодо нового формату) буде прийматися Павлом (Клиімкіним) і президентом Порошенком”, – заявив Ващиковський.
Сторони не уточнили, що це буде за формат переговорів і які країни він включатиме. Але саме Британія і Польща свого часу виступили ініціаторами запуску програми Східного партнерства. Інша справа, що запускати новий формат переговорів щодо Криму й Донбасу треба з упевненістю, що Росія буде в ньому брати участь. Адже, як вже писав “Сегодня”, в березні 2014 року в посольстві США у Франції Україна, Америка і Британія скликали консультації щодо виконання Будапештського меморандуму. “І там був порожній стілець – російська сторона в особі міністра закордонних справ Сергія Лаврова не захотіла брати участь у консультаціях. Але США і Британія намагаються і далі намагатися виконати Будапештський меморандум”, – пояснювала посол Британії в Україні Джудіт Гоф.
Зеленюк Христина
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
