558
Справа в прибутку, або Чи є у Мінська альтернатива нафті з РФ?
— Енергетика
Білорусь шукає альтернативу поставкам російської нафти для завантаження своїх нафтопереробних заводів, але варіантів мало. Чому Мінську складно знайти заміну нафти з РФ?
Білорусь і Росія більше року не можуть вирішити нафтогазовий конфлікт, в результаті якого білоруський бюджет зазнає мільярдних збитків через недозавантаженість нафтопереробних підприємств. Білоруська сторона намагається знайти альтернативу постачання нафтової сировини з Росії, однак варіанти не гарантують такий же прибутковості, яку дає імпорт російської нафти.
Скорочення поставок
Через газовий конфлікт Росія в 2016 році скоротила постачання своєї нафти на білоруські нафтопереробні заводи (НПЗ) з необхідних їм 24 мільйонів тонн на рік до 18 млн тонн. Якщо східна сусідка в нинішньому році зменшить обсяг поставок нафти до 16 мільйонів тонн на рік, то без альтернативи Білорусі не обійтися.
Як зазначає економічний оглядач Тетяна Маненок, в першому кварталі 2017 року Росія погодилася поставити в Білорусь тільки 4 мільйони тонн нафти замість 5,8 мільйона тонн в порівнянні з першим кварталом 2016 року.
Таке урізання призводить до того, що діяльність білоруських НПЗ стає майже нерентабельною, адже, за оцінками фахівців, потужності білоруської нафтової галузі можуть переробляти до 30 мільйонів тонн сировини на рік. Це означає, що білоруським НПЗ потрібно вишукати майже в два рази більше нафти, ніж готова поставляти РФ, щоб працювати з повною віддачею. Але чи є такі альтернативи?
Невиправдані очікування
Білорусь уже намагалася шукати заміну російській нафті для заповнення своїх НПЗ. Це були варіанти з поставками сировини з Венесуели, Азербайджану, розглядався навіть проект поставок з Канади. Однак всі ці варіанти не виявилися перспективними і більш виграшними в порівнянні з російськими поставками.
За словами керівника білоруського аналітичного центру “Стратегія” Леоніда Заїко, варіанти купівлі альтернативної нафти могли б і з’явитися. Наприклад, якщо купувати її на біржі в Амстердамі. “Але з урахуванням доставки, за допомогою танкерів і потім цистернами, ця нафта обійдеться Білорусі дорожче. Так що реальної альтернативи російській нафті поки що немає”, – говорить економіст. Російська нафта дешевше, ближче, і білоруські НПЗ налаштовані на її переробку і технічно краще пристосовані для цього.
Експерт додає, що тут немає проблеми саме між Білоруссю і Росією, а існують суперечності між лідерами двох країн Володимиром Путіним і Олександром Лукашенком. “Варто тільки Лукашенку сказати щось неприємне для Путіна, як Кремль перекриває вентиль”, – звертає увагу економіст.
Тому, на думку співрозмовника, на поставки альтернативної нафти, яка змогла б повністю замінити російську, розраховувати не варто. Заїко нагадує, що під час попереднього конфлікту, коли Білорусь також шукала альтернативні варіанти, вона закуповувала нафту у Венесуелі і Азербайджані по 800 доларів за тонну, в той час як російська обходилася їй в 400 доларів. “За моїми підрахунками, тоді на цій чудовій концептуалізації Білорусь втратила близько півтора мільярдів доларів”, – зазначив експерт.
Чи може бути альтернатива?
Економіст Лев Марголін впевнений, що в разі, якщо білоруська влада не піде на структурні реформи в економіці, то і альтернативи поставкам російської нафти існувати не буде. Він нагадує, що нафтова галузь була і є одним з головних валютних донорів держави. Інше питання, наскільки серйозно сьогодні Мінськ відноситься до постачань нафти не з Росії.
На думку експерта, це зараз лише питання принципу. Марголін вважає, що ті обсяги, про які сьогодні йдеться (у випадку з Іраном це 600 тисяч тонн нафти), не зможуть істотно змінити ситуацію на білоруських НПЗ.
Економіст підкреслює, що мова має йти про мільйони тонн сировини, а організувати поставки такого обсягу нафти танкерами і цистернами досить складно і дорого. Навіть купівля нафти в Росії за найнесприятливіших умовах і доставка її в Білорусь цистернами, а не нафтопроводом, була б дешевшою, вважає експерт.
“Питання поставок російської нафти в Білорусь – це справа принципу, і тут все залежить від того, хто кого переможе – Лукашенко Путіна чи навпаки”, – говорить співрозмовник. Оскільки у Москви аргументів і козирів більше, то в даному спорі більш успішною виявиться Росія.
Головний козир полягає в тому, що в економічному плані Росія не залежить від Білорусі, додає Марголін. “Дуже характерну заяву зробив голова Россільгоспнагляду Сергій Данкверт, який сказав, що якби вони хотіли, то могли б закрити російський ринок для поставок сільськогосподарської продукції з Білорусі, і Росія практично цього навіть і не помітить. А для Білорусі кожен день цієї неоголошеної війни означає мільйонні втрати, причому на недопоставках нафти ми втрачаємо більше, ніж якщо б ми повністю платили за контрактні поставки газу”, – підсумував економіст.
Артур Смирнов
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
