Українські фахівці виїжджають із країни, щоб (не)повернутися — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Українські фахівці виїжджають із країни, щоб (не)повернутися

Казна та Політика
999
Троє з п’яти випущених українськими вузами бакалаврів прагнуть покинути країну. Але достовірної картини щодо міграції населення України сьогодні немає ні в кого, зізнаються демографи.
За даними Державної прикордонної служби України, у 2016 році українці перетинали кордон своєї країни понад 20 млн разів. З них на кордон з Польщею припало 10 млн, з Росією – 5 млн, з Угорщиною – 3 млн, уточнює в інтерв’ю DW Олег Слободян, помічник голови Державної прикордонної служби. “Це дані тільки нашої внутрішньої статистики. Сюди входять і так звані “човники”, які торгують у прикордонних областях і можуть за день перетнути кордон кілька разів. Тобто, ці мільйони не вказують кількість перетину кордону окремо кожним громадянином”, – розповідає Слободян.
Дуже багато людей їдуть шукати роботу. Незважаючи на війну, зберігається великий потік і в Росію. “Але оскільки вже протягом декількох років ми не ведемо статистику про мету поїздки, важко сказати, скільки з них їдуть на заробітки. Приблизно, за моєю оцінкою, з тих 5 мільйонів, які виїжджали до Росії, їдуть працювати 30-40 відсотків”, – робить висновок прикордонник.
Чому мовчить українська статистика?
Збираючи матеріал, DW зіткнулася з тим, що важко знайти конкретні цифри міграції українців: скільки їде на заробітки за кордон, скільки там вчиться, скільки залишається. Звіту Державної служби статистики України за 2016 рік ще немає. У документі за 2015 рік, який доступний в інтернеті, кількість економічно активного населення становить трохи менше 17 млн осіб. Але не вказано, яка кількість із них працювала за кордоном.
Україна багато чого не знає про своїх громадян, впевнена Елла Лібанова, доктор економічних наук, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України.
На думку фахівця, реальних цифр, що відображають міграційні процеси в Україні, немає сьогодні ні в кого, оскільки головна проблема – відсутність даних про населення. “Останній перепис жителів країни проводився ще в 2001 році, тоді як ООН рекомендує робити це раз на десятиліття. Ви ніде не знайдете надійної статистики, в тому числі – скільки українців виїжджає на заробітки. Що сьогодні відбувається з населенням України, я як демограф не знаю”, – зізнається вчений.
Сусідні країни забирають розум і руки
Для отримання хоч якоїсь інформації Інститут демографії та соціальних досліджень України налагодив зв’язки з організаціями українських емігрантів. “Це найбільш надійне джерело. Більшість українців виїхали на заробітки в країни ЄС, скориставшись візами, за якими можна працювати. Якщо, наприклад, польські роботодавці просять у свого уряду видати дозвіл на легальну роботу мільйону сезонних робітників українців, то ми розуміємо, що цей мільйон там дійсно є”, – розповідає Елла Лібанова.
Важко фіксувати і кількість українських студентів, які навчаються за кордоном. Держслужба статистики такими даними не володіє. Відомо, що в 2015 році вузи країни випустили 374 тисячі бакалаврів. За словами демографа, молодь з України охоче їде за дипломами бакалавра в Польщу, Чехію та Словаччину. Ці країни отримують гранти від ЄС, розраховані на певну кількість студентів. Але сьогодні поляки, чехи, словаки їдуть вчитися далі на Захід, тому їхні місця займає українська молодь.
Населення європейських країн старіє, тому університети і коледжі Східної Європи охоче беруть українців через схожість мови, культурних традицій, спільну християнську релігію. Крім того, в останні роки в українських містах представники вишів Польщі, Чехії масово агітують приїхати до них на навчання. Серед переваг для українських абітурієнтів – відсутність вступних іспитів та плати за навчання. При цьому студенти можуть підробляти.
Країну покидають висококваліфіковані біохіміки, хіміки, фізики, інженери, лікарі. В останні роки почали виїжджати і гуманітарії. Скільки – професор не може сказати. За її словами, львівські університети вже не можуть утримати від виїзду на заробітки і професорів, які старші за віком. Європейський університет за чотири академічні години на місяць платить їм 2000 євро, навіть надає перекладача.
Захід приваблює високим рівнем життя і вірою в мрію
“Троє з п’яти українських студентів з дипломом бакалавра шукають за кордоном можливість отримати диплом магістра. Така наша статистика”, – розповів в інтерв’ю DW директор центру кар’єрного розвитку Stud-Point Володимир Швець.
За його словами, в 2015-2016 роках 70 тисяч українців пройшли навчання за кордоном, переважно в Європі. Але повертаються додому не більше 20 відсотків. Багато молодих спеціалістів їдуть за кордон відкрити стартап, що престижно і модно. Але вони не зовсім розуміють, що на Заході їхні мрії можуть також швидко розбитися об сувору реальність, розмірковує Володимир.
Його центр займається працевлаштуванням випускників та студентів саме в Україні – і він не агітує емігрувати. На думку Володимира Швеця, можна непогано заробити і в невеликій молодій українській фірмі. “В ній більше можливостей розкрити свій потенціал, ніж в міжнародній корпорації з її суворими правилами, стандартами і довгими кар’єрними сходами”, – упевнений він.
Втім, переоцінювати ситуацію з еміграцією українців теж не варто, вважає Елла Лібанова. Україна протягом століть відпускала людей в сусідні країни. “Просто в радянські роки їхали в Москву, вглиб Росії. Тепер їдуть у Польщу і далі на Захід”, – говорить вона.
Олег Климчук
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас