1158
Лайфхак для бізнесу: що робити, якщо прийшли ревізори
— Фондовий ринок
Український бізнес свято вірив, що мораторій на перевірки збережеться аж до 2018 року. Формально це справді так.
У листопаді 2016 року Верховна Рада підтримала законопроект №3153 (зараз це закон 1728-VIII), який продовжив заборону на перевірки до 31 грудня 2017 року.
Коли ж з січня до бізнесу почали навідуватися ревізори, виявилося, що мораторій — умовний, і від перевірок, як і від штрафів, толком не захищає.
У попередні роки з-під дії мораторію були виведені тільки Державна фіскальна служба та Держфінінспекція. При цьому для планових перевірок були потрібні чіткі підстави: дозвіл Кабінету міністрів, заява самого суб’єкта господарювання або рішення суду.
Тепер перевіряючі можуть нагрянути в будь-який момент, і шанси не пустити їх на поріг, на жаль, примарні.
Хто перевіряє і як
Згідно з текстом закону №1728-VIII, в 2017 році мораторій не поширюється на перевірки фізосіб-підприємців та юридичних осіб більшістю контролюючих органів. Ось їх перелік.
- Державна фіскальна служба
- Державна аудиторська служба
- Державна служба експортного контролю
- Державна інспекція ядерного регулювання
- Державна служба з питань праці
- Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів
- Державна авіаційна служба
- Державна архітектурно-будівельна інспекція
- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
- Міністерство екології та природних ресурсів
- Національний банк
- Антимонопольний комітет
Виняток становлять хіба що органи Міністерства надзвичайних ситуацій (до їх складу входить також служба пожежної охорони), яким проводити планові перевірки дійсно заборонено.
Перевірки можуть здійснюватися тільки у відповідності з планом-графіком, який затверджує орган держконтролю і візує Мінекономрозвитку і торгівлі. На даний момент цей перелік містить близько 49 тис. суб’єктів господарської діяльності, які будуть перевірені в 2017 році.
Важливий нюанс: якщо держорган провів перевірку, протягом цього ж року він повторити її не має права. Плюс до всього, сукупна тривалість планових перевірок за рік не може перевищувати 30 робочих днів, а граничний термін однієї перевірки складає до десяти робочих днів.
Позапланові перевірки можливі за наявності однієї з таких умов.
1. Заява фізособи, права якої порушив суб’єкт господарювання.
2. Заява підприємця або компанії з проханням про проведення перевірки.
3. Рішення суду.
4. Настання аварії або смерті потерпілої особи через нещасний випадок, що стало наслідком діяльності суб’єкта господарювання.
Раніше контролюючі органи, особливо це стосувалося ДФС, часто фабрикували скарги, під виглядом яких їхні представники влаштовували “шмон”. Тепер можливостей для подібних маніпуляцій набагато менше: перевірку мусить схвалити Державна регуляторна служба.
Чим загрожують
Якщо вірити відгукам бізнесу, то найактивніше перевіряє ДФС. Її співробітники контролюють правильність розрахунку, повноту і своєчасність сплати податків, використання касових апаратів, ведення звітності та коректність заповнення податкових декларацій, дотримання трудового законодавства.
Причому питаннями оформлення співробітників, нарахування та виплати їм заробітної плати фіскали цікавляться найчастіше. Це пов’язано з підвищенням мінімальної зарплати з січня 2017 року до 3 200 грн на місяць, яку роботодавці підвищувати не поспішають.
Поряд з ДФС почастішали візити інспекторів Державної служби з питань праці. Вони, як і податківці, вишукують порушення в частині використання праці найманих працівників.
Штрафи за порушення болючі, особливо для малого і середнього бізнесу.
При допуску працівника без трудового контракту або при його оформленні на неповний робочий день, в той час як працівник відпрацьовує “від і до”, штраф становить 96 тис грн за кожного працівника. При несплаті мінімальної гарантованої законом заробітної плати — 32 тис грн.
При порушенні термінів виплати зарплати більш ніж на місяць — 9,6 тис грн, за недопуск інспектора з праці до перевірки — від 9,6 тис грн до 320 тис грн в залежності від причин, за яких така перевірка призначена.
Виявлена в ході ревізії несплата ЄСВ загрожує притягненням посадових осіб до відповідальності за статтею 212-1 Кримінального кодексу. Вона передбачає штраф від 17 тис грн або заборону займати певні посади та займатися певною діяльністю протягом трьох років.
Як пережити
Результати перевірки багато в чому залежать від того, наскільки бізнес готовий до “профілактичних процедур”. Перш за все, необхідно провести внутрішній аудит документації та звітності. Навіть у самого добросовісного підприємства є прогалини в документах, які треба усунути.
Незайвим буде інструктаж співробітників на той випадок, якщо з ними почнуть проводити персональні бесіди. Як правило, перевіряючі вдаються до такого методу, прагнучи виявити працівників, не оформлених за трудовими договорами.
Бажано виділити для ревізорів окреме приміщення подалі від фінансового департаменту та приймальні керівництва. Це дозволить виключити витік інформації, яка може бути використана проти об’єкта перевірки.
Щоб упередити порушення з боку перевіряючих, доцільно фіксувати їхні дії. Законодавство дозволяє здійснювати аудіо- та відеофіксацію, тому офіс можна і потрібно обладнати відеоспостереженням.
За підсумками перевірки складається акт. Якщо є претензії, їх потрібно вказати, бо без задокументованих зауважень оскаржити дії перевіряючих буде неможливо. Наявність фактів зловживань дає шанс притягти інспекторів до відповідальності за дії чи бездіяльність, що призвели до збитків.
Варто пам’ятати, що представники конкретного держоргану мають право перевіряти тільки те, що перебуває у сфері відповідальності відомства. Наприклад, ревізори з ДФС не можуть контролювати якість продукції, а інспектори служби праці — санітарну безпеку.
Перевіряючі не вправі вилучати документацію та обладнання. Допускається це в рамках відкритого кримінального провадження за наявності ухвали судді.
Найголовніше — перевірка може здійснюватися тільки при наявності направлення, підписаного керівництвом контролюючого органу, та наказу на визначення осіб, уповноважених здійснити перевірку.
Інспектори зобов’язані надати посвідчення. В іншому випадку їх не можна пускати в офіс або на територію підприємства.
Наталія Ульянова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
